Хотинець
| Село | |
|---|---|
Хотинець пол. Chotyniec | |
 Церква Різдва Богородиці | |
| Координати 49°57′00″ пн. ш. 23°01′00″ сх. д. / 49.95° пн. ш. 23.01667° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Ярославський повіт |
| Гміна | Радимно |
| Населення | 777 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 16 |
| Поштовий індекс | 37-552 |
| Автомобільний код | RJA |
| SIMC | 0609379 |
| GeoNames | 774355 |
| OSM | r6727876 ·R |
  Хотинець Хотинець (Польща)  Хотинець Хотинець (Підкарпатське воєводство) | |
 | |
 Хотинець у Вікісховищі  | |
Хотинець (пол. Chotyniec) — село на Закерзонні, в Польщі, у гміні Радимно Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 777 осіб (2011[1]).
Історія
Село до 1772 р. входило до Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1880 році село належало до Яворівського повіту.[2]
У 1910 році село належало до Краківецького судового повіту[3].
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Яворівського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. входило до складу ґміни Ґнойніце.
На 01.01.1939 в селі було 2130 жителів, з них 2040 українців-грекокатоликів, 35 українців-римокатоликів, 5 поляків і 50 євреїв[4].
Українців -примусово виселяли в СРСР (769 осіб — 190 родин)[5], але вони чинили спротив у рядах УПА і підпілля ОУН. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі[6], частина родин повернулись після 1956 р.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 402 | 117 | 255 | 30 |
| Жінки | 375 | 96 | 220 | 59 |
| Разом | 777 | 213 | 475 | 89 |
Церква
У селі збереглась церква Різдва Прсв. Богородиці (1615), яка була парафіяльною церквою Краковецького деканату Перемишльської єпархії, після виселення українців використовувалась під костел. Включена у Маршрут 5 Шляху дерев'яної архітектури. У 2013 р. церква включена у Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Польщі.
Відомі люди
Народилися
- Іларіон-Євген Гриневецький (1892—1962) — український музикознавець, диригент, педагог, мовознавець-україніст, громадський діяч. Доцент (1955).
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хотинець
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Chotyniec 1 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 641. (пол.)
- ↑ Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910. 812 s. 1911.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 30.
- ↑ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).