Хорхе Кірога
| Хорхе Кірога ісп. Jorge Quiroga Ramírez  | |
|---|---|
 | |
 76-й Президент Болівії
| |
| Попередник: | Гуго Бансер |
| Наступник: | Гонсало Санчес де Лосада |
| Народження: | 5 травня 1960[1] (66 років) Кочабамба, Municipio de Cochabambad[2] |
| Національність: | Болівієць |
| Країна: |  Болівія |
| Релігія: | Католицизм |
| Освіта: | Техаський університет A&Md і Університет Святого Едвардаd |
| Партія: | Революційний націоналістичний рух |
| Шлюб: | Вірджинія «Джинджер» Гейл Гіллум де Кірога |
| Діти: | Ванесса |
| Автограф: |  |
| Нагороди: |  |
 Хорхе Кірога у Вікісховищі | |
Хорхе Фернандо «Туто» Кірога Рамірес (ісп. Jorge Quiroga Ramírez; нар. 5 травня 1960) — болівійський політичний діяч, президент країни у 2001—2002 роках.
Ранні роки
Кірога народився в місті Кочабамба. 1981 закінчив університет в Техасі за фахом промислова інженерія, став першим главою держави — випускником цього університету.[3] Після цього працював у корпорації IBM в Остіні[3], одночасно здобуваючи ступінь магістра в Університеті св. Едварда. Після цього Кірога зі своєю дружиною-американкою Джинджер повернувся на батьківщину.[3]. Як і багато болівійських президентів, Кірога має іспанське коріння.
Віцепрезидент
Кірога був обраний на пост віцепрезидента Болівії 1997, перемігши на виборах у тандемі з колишнім диктатором Гуго Бансером.[4] У віці 41 року він став наймолодшим віцепрезидентом в історії країни.
На посту президента
Обійняв посаду президента Болівії, коли Бансер склав свої повноваження за станом здоров'я (колишній диктатор помер за рік після свого виходу з влади). Хорхе Кірога обіймав посаду президента з 1 червня 2001 (присягу склав 7 серпня) до завершення конституційного терміну президентства Бансера.
Невдовзі після вступу на посаду Кірога заявив кореспонденту журналу New Yorker: «Ми [Болівія] будемо центром життя Південної Америки». Він був переконаний, що експорт газу сприятиме підйому економіки, що нарешті буде збудовано трансконтинентальну магістраль, яка з'єднає Бразилію з Чилі та пройде через місто Кочабамба, а також, що країною буде прокладено оптоволоконну мережу.[3]
Подальше життя
2005 року Кірога балотувався на пост президента країни як кандидат від нової правоцентристської коаліції, відомої під назвою Соціальна й демократична сила. Його головним опонентом був Ево Моралес. Моралес переміг, а Кірога посів друге місце, набравши 28.6 % голосів виборців.
Отримав спеціальну нагороду Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Швейцарія. Також працював консультантом Світового банку й Міжнародного валютного фонду.
Є членом Мадридського клубу, групи понад 80 колишніх президентів та прем'єр-міністрів демократичних держав, які діють в інтересах демократичного управління.[5]
Примітки
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ а б в г William Finnegan (8 квітня 2002). Leasing The Rain. The New Yorker. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 24 жовтня 2012. [Архівовано 2013-01-04 у Archive.is]
- ↑ Віце-президенти Болівії. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 24 жовтня 2012.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
- BBC [Архівовано 17 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- http://www.thebatt.com/media/paper657/news/2002/04/10/FrontPage/Bolivian.President.Honored-517621.shtml [Архівовано 5 січня 2013 у Archive.is]
- http://www.coha.org/2005/12/08/bolivia%e2%80%99s-precarious-upcoming-election/ [Архівовано 20 липня 2008 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).