YaChudo

Ходаковські

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ходаковські (значення).
Ходаковські
Доленга
Опис герба: У лазуровому щиті, увінчана золотим, при широких кінцях, хрестом срібна підкова, супроводжувана всередині такою ж перекинутою стрілою. Щит увінчаний Дворянським коронованим шоломом. Нашоломник: чорне крило шуліки, пронизане в пояс срібною стрілою. Намет: праворуч лазуровий з сріблом, ліворуч — лазуровий з золотом.[a]
Родоначальник: Василь Малькевич
Період: 1570-нині
Місце походження: Заушшя
Маєтки: Ходаки

Ходаковські та Малкевич-Ходаковські гербу Доленга[b] (пол. Chodakowscy, рос. Ходаковские) — давній боярський, шляхетський, а пізніше також дворянський рід відомий з XVI ст., який походив від власників села Ходаки в Київському воєводстві.

Походження

Першим відомим предком Ходаковських був господарський зем'янин Василь Малькевич, що згадується з 1569 року.

4 лютого 1570 — Король Польський Сигізмунд ІІ Август «за військову, господарську земську службу»[3] підтвердив йому, а також представникам родин Меленєвських, Багриновських, Каленських та Білошицьких їхні шляхетські права.

Василь Малькевич залишивши після себе дітей Василя I — бездітного, Павла-Мирука, Василя II і Демида-Данила Ходаковських, від Мирука пішла гілка Мируковичів-Ходаковських, від Василя II пішла гілка Малькевичів-Ходаковських, від Демида-Данила пішла гілка Демидовичів-Ходаковських. Послуговувались придомками «Осьмачка» і «Барда».[4]

9 грудня 1745 року мозирський підчаший Павло Ходаковський разом з Іваном Прегарлінським подали позов до Київського гродського суду проти князя Чарторийського.[c] У позові вказано, що Чарторийський разом з озброєними людьми напав на село Ходаки, вбив шляхтича Степана Ходаковського, рідного брата Павла, та двох малолітніх дітей Івана Прегарлінського. Крім того, він ув’язнив багатьох інших Ходаковських.[3]

На початку XIX ст. Ходаковські пройшли легітимацію з внесенням в VI частину Родовідної книги Волинської губернії, а одна з гілок у I частину.

Привілеї

Список привілеїв наданих шляхтичам Ходаковським
4 лютого 1570 р. Варшава. — Привілей короля Зигмунта Августа зауським боярам на шляхетські вольності.[5]

Жигимонт Август, Божою милістю король польський, великий князь литовський, руський, пруський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, подляський, інфлянтський. Чинимо відомим тим нашим привілеєм нинішнім і на потом будучим. Приїздили до нас зем’яни наші з землі Київської заушські з Ходаків шляхетні: Василь Меленевич Тупочоловський, Богдан Ескович Каленський, Василь Манькевич Ходаковський, Іван Юрійович Багриновський, Василь Климович, а Григорій Стефанович Белошицький з братією своєю, зем’яни київські з Заушшя, б’ючи нам чолом у тому, що з давніх часів, за славної і святої пам’яті предків наших, королів польських і великих князів литовських, усяких прав, свобод і вольностей шляхетських уживали і службу нашу земську військову за потребою припалою, нарівні з іншими зем’янами київськими, нам, государю і Речі Посполитій, служили. І покладали перед нами листи наші з канцелярії нашої Великого князівства Литовського до воєводи київського і також до каштеляна київського писані, наказуючи, аби ні в чому не порушуючи стародавніх прав, вольностей і свобод шляхетських, ні до яких інших повинностей і послуг замкових їм незвичних, також і до послушенства і суду замкового не притягали, і мешканням уставичним при собі в Києві, коли ніякої потреби і служби нашої військової не виявляється, труднощів їм не чинили, але щоб у всьому до них спокійно і пристойно, як проти шляхти належить, поводилися, аби ми в тому ласку нашу королівську їм показали. А при таких усіх правах, свободах і вольностях шляхетських, яких вони здавна нарівні з іншою шляхтою землі Київської уживали, їх залишивши і заховавши, листом, привілеєм нашим їм те утвердити веліли, за яким би вони самі і потомки їхні, згідно зі стародавнім звичаєм уживаючи, вольностей, свобод і прав шляхетських загальних у спокої мешкати могли.

Ми, взявши про те певну відомість, що вони з давніх часів прав, свобод і вольностей шляхетських уживаючи, нарівні з іншою шляхтою, зем’янами київськими, коли того потреба вказувала, службу нашу земську військову нам, государю і Речі Посполитій, служили, зокрема що за теперішнім дійсним союзом або з’єднанням Корони з Великим князівством Литовським і за приєднанням до Корони землі Київської, всіх Панів Ради, зем’ян, шляхту і обивателів землі Київської при всяких правах, свободах і вольностях їх шляхетських, яких вони здавна звикли уживати, залишивши і заховавши, а особливо вольностями і свободами коронними обдарувавши, особливим привілеєм нашим те в сій землі Київській утвердили. І для прийняття присяги зем’ян і всіх обивателів землі Київської до Корони посилали ми дворянина нашого уродженого Яна Бистриковського, який нам дав звіт, що й ті зем’яни наші вище названі нарівні з іншими зем’янами і обивателями землі Київської згідно з повинністю своєю присягу до Корони вчинили і в реєстрі між іншими зем’янами і обивателями землі Київської нарівні записані і перед нас, государя, принесені. На чолобиття їх як вірних підданих наших учинили, а їх при всяких правах, свободах і вольностях шляхетських, згідно зі стародавнім звичаєм, залишили і заховали, як і тим привілеєм нашим заховуємо, залишаємо і утверджуємо всілякі права і вольності їх шляхетські за тим, як того з давніх часів за славної і святої пам’яті предків наших королів польських і великих князів литовських звикли уживати. Яких усіх вольностей своїх шляхетських мають вони самі, жони, діти, потомки і нащадки їх обох поколінь уживати і в них перебувати, множитися і веселитися вічними часами, служачи нам, государю і Речі Посполитій, службу нашу земську військову нарівні з іншими зем’янами і обивателями землі Київської, згідно з потребою припалою військовою або рушенням посполитим. А інших ніяких повинностей і послуг замкових, які на бояр путних належать, і також уставичного мешкання при замку нашому київському, коли того потреба військова не припаде, виконувати і чинити не повинні, у чому воєводи і каштеляни київські теперішні і на потім будучі, як за щасливого панування нашого, так і потомків наших королів польських і великих князів литовських, ніякої труднощі і утиску понад право загальне і понад той привілей наш від нас їм даний жодним звичаєм чинити не мають і не зможуть. І на те дали ми їм той наш привілей з підписом руки нашої королівської, до якого і печать нашу коронну привісити наказали.

Дано у Варшаві, дня четвертого лютого, року Божого народження тисяча п’ятсот сімдесятого, а панування нашого сорок першого.

Оригінальний текст (пол.)

Przywilej ziemianom Xięstwa Kiiowskiego na wolności szlacheckie

Привилεи зεмяном князства Киεвъского заушъскимъ с Ходаковъ на волности шляхεтскиε

Жикгимонт Август, Божю милостю корол полскии, вεликии княз литовскии, рускии, прускии, мазовεцкии, жомоитскии, киεвскии, волынскии, подляскии, ифлянтскии. Чинимъ знамεнито тым н̃шим привилεεм нинεшним и на потом будучимъ. Приεздили до нас зεмянε н̃ши зεмли Киεвъскоε заушсъкиε с Ходаков шляхεтные Василεи Мεлεнεвич Тупочоловскии, Богданъ Ескович Калεнскии, Василεи Малкович Ходаковскии, Иван Юрεвичъ Багриновскии, Василεи Климович а Григорεи Стεфанович Бεлошицкиε зъ братεю своεю зεмяны киεвскими зъ Заушъя, бъючи намъ чоломъ ω том, иж яко з давных часовъ за славноε а свεтоε памεти продковъ н̃ших королεи полских и вεликих князεи литовских всяких правъ, свобод и волностεи шляхεтских уживали и службу н̃шу зεмскую воεнную за потрεбою припалою, заровно з ыншими зεмяны киεвъскими нам г̃судару и Рεчи Посполитои служивали. И покладали пεрεд нами листы н̃ши с канцлярεи н̃шых Вεликого князства Литовского до воεводы киεвского и також и до кашталяна киεвского писаныє, росказуючи абы ни в чомъ нε нарушиваючи стародавных прав, волностεи и свобод шляхεтских ни до яких иных повинностεи и послуг замковых им нεзвыклых, такъ тєж и ку послушεнству и присуду замковому нε притягали и мεшканεмъ уставичнымъ при собε в Киεвε, кгды якоε потрεбы и послуги н̃шоε воεнноε нε вказываεт трудности имъ нε чинили, алε жεбы ся во всεмъ ку ним спокоинε и пристоинε, яко против шляхтε налεжи, заховали, абыхмо в том ласку н̃шу королεвскую им показали. А при таковых всих правах, свободах и волностях шляхεтъских, которых они здавна заровно з ыншою шляхтою зεмли Киεвскоε уживали, их зоставивши и заховавши листом, привилεεм н̃шим им то утвεрдити вεлεли, за которым бы они сами и потомковε их водлугъ стародавнего обычаю уживаючи, волностεи, свобод и прав шляхεтских посполитых в покою мεшкати могли.

Мы, взявши о том пєвную вεдомост, иж они з давных часов правъ, свобод и волностии шляхεтских уживаючи, заровно з ыною шляхтою, зεмяны киεвскими, кгды того потреба указывала, службу н̃шу зεмскую воεнную нам г̃сдару и Рεчи Посполитои служивали, зъвлаща иж за тεпεрεшним доистεмъ унии албо зъεдночεнεмъ Короны з Вεликим князством Литовским, и за привεрнεнεмъ до Короны зεмли Киεвскоε всих Панов Радъ, зεмянъ, шляхту и обыватєлов зεмли Киεвскоε при всяких правах, свободах и волностях их шляхεтских, которых они здавна звыкли уживаты, зоставивши и заховавши, а особливε волностями и свободами коронными обдаровавши, особливым привилεεмъ н̃шимъ то в сεи зεмли Киεвъскои утвεрдили. И для прεслуханя присεги зεмян и всих обыватεлов зεмли Киεвскоε ку Коронε посылали εсмо дворанина н̃шого урожоного Яна Быстриковского, которыи намъ дал справу иж и тыε зεмянε наши вышεи мεнεныε заровно з ыными зεмяны и обыватεлми зεмли Киεвскоε водлугъ повинности своεи присεгу ку Коронε учинили и в рεистръ мεжи иными зεмяны и обыватεлми зεмли Киεвскоε заровно сут описаны и пεрεд нас г̃сударя принεсεны. На чоломбитьє их яко вεрных подданыхъ н~шихъ учинили, а их при всяких правах, свободах и волностях шляхεтъских водлугъ стародавного обычаю зоставили и заховали, якожъ и тымъ привилεεм н̃шимъ заховывамы, зоставуεмы и утвεржамы вшεлякиε права и волности их шляхεтскиε по тому, яко того з давных часовъ за славноε а свεтоє памεти продковъ н̃ших королεи полских и вεликих князεи литовских звыкли уживат. Которых всих волностεи своих шляхεтских мают они сами, жоны, дεти, потомковε и счадки их обоεго поколεня уживати и в них ся ховат, множити и вεсεлити вεчными часы, служачи намъ г̃сдру и Рεчи Посполитои службу н̃шу зεмскую воεнную заровно з ыными зεмяны и обыватεлми зεмли Киεвскоє, водлугъ потрεбы припалоε воεнноε албо рушεня посполитого. А иных никоторых повинностεи и послуг замковыхъ, которыε на бояр путных налεжат и тєж уставичного мεшканя при замку н̃шом киεвском, кгды того потрεба воεнная нε припадεть полнити и чинити нε повинни, в чомъ воεводовε и кашталяновε киεвскиε тεпεрεшниε и на потомъ будучиε такъ за щасливого панованя н̃шого, яко и потомковъ н~шихъ королεи польских и вεликих кн̃зεи литовских ниякоε трудности и утиснεня над право посполитоε и над тот привилεи н̃шъ от нас им данныи нияким обычаεм чинити нε мают и нε будут мочи. И на то εсмо εму дали тот н̃шъ привилεи с подписанεмъ руки н̃шоε королεвскоε, до которого и пεчат н̃шу коронную привεсити εсмо росказали.

Дан в Варшавε, дня чεтвεртого фεвраля, року Божεго нарожεня тисεча пятьсот сεмдεсятого, а панованя н̃шого чтырдεсятого пεршого.

28 лютого 1635 р. Варшава. — Привілей короля Владислава ІV зауським боярам на підтвердження шляхетських прав і вольностей, наданий Зигмунтом Августом у 1570 р. та підтверджений у 1576, 1589 рр.

Владислав IV, з ласки Божої король польський etc.
Ознаймуємо etc.

Представлено перед нами шляхетних Івана Білошицького, Бориса Недашковського, Ігната Каленського, Корнія Ходаковського, Данила Овришовського, Михайла Багриновського, Михайла Меленівського, від імені зем’ян київських, підтвердження королів їх милостей польських, предків наших, оригіналу, через їх милість Жигимонта Августа перед унією предкам згаданої шляхти на їхні шляхетські вольності і свободи даного, цілого, повного і ні в чому не порушеного, рукою святої пам’яті короля, його милості, пана батька нашого підписаного і великою коронною печаткою скріпленого. І просили нас, аби ми також це підтвердження і той оригінал, слово в слово вписавши, нашою королівською владою підтвердити зволили, яке підтвердження руським письмом так у собі має:

Жигимонт третій, з Божої ласки король польський, великий князь литовський, руський, пруський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, подільський, інфлянтський і королівства Шведського найближчий дідич і обраний король.

Ознаймуємо тим листом нашим усім загалом і кожному зокрема, кому належало б те знати. Що покладали перед нами зем’яни наші землі Київської зауські з Меленев шляхетні Васян і Семен Васильовичі Тупачеловські привілей предка нашого славної пам’яті короля його милості Стефана на пергаменті писаний, яким його королівська милість усі свободи і вольності шляхетські згідно з привілеєм короля його милості Жигимонта Августа на вольності зем’янам київським зауським і з Ходаків підтвердити зволив, просячи нас самі від себе і від імені братії своєї, всіх зем’ян зауських Меленев, щоб ми їх при тих усіх вольностях за тим привілеєм предка нашого залишивши і листом нашим те їм підтвердили. А тому ми, бачачи в тому їх прохання слушне, той привілей короля його милості Стефана переглянувши і все те, що в ньому описано, до відомості нашої прийнявши, наказали для кращої певності в цей наш лист вписати і слово від слова так у собі має:

Стефан, з Божої ласки король польський, великий князь литовський, руський, пруський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, подільський, інфлянтський пан, князь семигородський.

Ознаймуємо тим листом нашим усім загалом і кожному зокрема, кому належить те знати, нинішнім і на потом будучим, що показували перед нами зем’яни наші землі Київської зауські з Ходаків шляхетні Василь Меленевич Тупочоловський, Богдан Екутович Каленський, Василь Манкович Ходаковський, Іван Юрійович Багриновський, Радивон Васильович, а Григорій Стефанович з Білошич, Артем Кнатович, Ясько Петрович з Дядкович, а Опанас Гришкович, Лашук Дем’янович з Недашків, лист Жигимонта Августа, короля, предка нашого, на пергаменті писаний, яким листом своїм, заховуючи тих зем’ян київських при давніх свободах і вольностях їх шляхетських, підтвердити їм те зволив, як то все ширше і докладніше в тому листі предка нашого описано, який слово від слова так у собі має:

Жигимонт Август, з ласки Божої король польський, великий князь литовський, руський, пруський, жмудський, мазовецький, інфлянтський, подільський, волинський, київський і т. д., пан і дідич, і іншим ознаймуємо тим нашим привілеєм нинішнім і на потом будучим. Приїздили до нас зем’яни наші землі Київської зауські з Ходаків шляхетні Василь Меленевич Тупачоловський, Богдан Яскович Каленський, Василь Манкович Ходаковський, Іван Юрійович Багриновський, Василь Климович, а Григорій Стефанович Білошицький разом з братією своєю, зем’янами київськими зауськими, б’ючи нам чолом у тому, що з давніх часів, за славної святої пам’яті предків наших, їх милостей королів польських і великих князів литовських, усіляких прав, свобод і вольностей шляхетських уживаючи і за щасливого панування нашого, і уживаючи службу нашу земську військову за потребою припалою, нарівні з іншою шляхтою, зем’янами київськими, нам, господарю і Речі Посполитій, служили. І покладали перед нами листи наші з канцелярії нашої Великого князівства Литовського до воєводи і каштеляна київського писані, наказуючи їм, аби ні в чому не порушуючи стародавніх прав, свобод і вольностей їх шляхетських, ні до яких повинностей і послуг замкових їм незвичних, також і до послушенства і суду урядового замку київського не притягали, і мешканням уставичним при собі в Києві, коли жодної потреби і служби нашої військової не виявляється, труднощів їм не чинили, але щоб у всьому до них спокійно і пристойно, як проти шляхти належить, поводилися, аби ми в тому ласку нашу господарську їм показали, а при тих усіх вольностях, свободах і правах шляхетських, яких вони здавна уживали, їх заховавши і залишивши, листом, привілеєм нашим те утвердили, за яким би вони самі і потомки їх, згідно зі стародавнім звичаєм уживаючи, вольностей і прав шляхетських у спокої мешкати могли. Ми тоді, маючи про те певну відомість, що вони здавна таких прав і вольностей шляхетських уживали і службу нашу земську військову разом з іншою шляхтою, зем’янами київськими, нам, господарю і Речі Посполитій, служили, а особливо що за теперішнім станом унії або з’єднанням Корони Польської з Великим князівством Литовським і за приєднанням землі Київської до Корони, всіх панів ради, зем’ян і обивателів землі Київської при всяких правах, свободах шляхетських, яких вони здавна звикли уживати, залишивши і цілком заховавши, понад те вольностями і свободами коронними їх обдарувавши, особливим привілеєм нашим усю землю Київську утвердили, і для прийняття присяги до Корони від зем’ян і обивателів землі Київської посилали ми дворянина нашого уродженого Яна Бистриковського, який нам дав звіт, що ті зем’яни наші київські вище названі нарівні з іншими зем’янами і обивателями землі Київської згідно з повинністю своєю присягу до Корони вчинили і в реєстрі нарівні з іншими зем’янами і обивателями тамтешніми записані і до нас, господаря, принесені. Бачачи це бути річ слушну, на чолобиття їх, як вірних підданих наших учинили, а їх при всяких правах, свободах і вольностях шляхетських, згідно зі стародавнім звичаєм, залишили і заховали. Як і тим привілеєм нашим заховуємо і залишаємо цілком усі права, свободи і вольності їх шляхетські за тим, як того з давніх часів звикли уживати, яких свобод і вольностей шляхетських і прав загальних земських мають вони самі, жони, діти, потомки і нащадки їх обох поколінь уживати і в них перебувати, множитися і розширюватися вічними часами, служачи нам, господарю і Речі Посполитій, службу нашу земську і військову так, як і інші зем’яни наші київські при потребі і в рушенні посполитому служать. А інших ніяких повинностей, послуг замкових, які на бояр путних належать, і також уставичного мешкання при замку київському, коли того потреба військова не вказує, виконувати не повинні, про що воєводи, каштеляни київські теперішні і на потом будучі, як за щасливого панування нашого, так і потомків наших, жодного утиску понад право загальне земське і цей привілей наш від нас їм даний чинити не мають і не будуть. І на те дали ми тим зем’янам нашим київським вище названим той наш привілей. А для утвердження і доброї певності того нашого привілею печать нашу до нього привісити наказали. Писано у Варшаві, дня четвертого лютого місяця, року Божого тисяча п’ятсот сімдесятого, а панування нашого року сорок першого.

Ми ж, Владислав король, прохання їх у цій справі слушним визнавши, оригінальний привілей їх вище згаданий на їхні права, вольності і свободи шляхетські від короля його милості Августа ще перед унією даний, а потім королями польськими Стефаном і світлої пам’яті королем, його милістю, паном батьком нашим підтверджений у всіх пунктах, клаузулах і артикулах, праву не противних, у яких усіх вони завжди вольностями і свободами користувалися, нашою владою утверджуємо і зміцнюємо, і щоб право їх у повній силі і владі своїй навіки залишалося, того хочемо. На що для більшої віри рукою нашою підписуємо і печаткою коронною прикласти наказали. Дано у Варшаві на сеймі вальному коронному дня 28 місяця лютого року Божого 1635, панування нашого польського, а шведського третього року. Владислав король. Йоанн Бедерман.

Оригінальний текст (пол.)

Confirmatio praw i wolności boiarom owruckim nazwanym zauskim

Władysław IV z łaski Bożej król polski etc.
Oznaimuiemy etc.

Produkowano przed nami szlachetnych Iwana Białoszyckiego, Borysa Niedaszkowskiego, Ihnata Kalenskiego, Korniia Chodakowskiego, Daniła Owryszowskiego, Mychała Bahrynowskiego, Michała Meleniewskiego, ziemian kiiowskich imieniem, confirmatią królów Ich Mści polskich, antecessorów naszych, originału przez ich Mści Zygmunta Augusta przed unią antecessorów pomienionych szlachty na wolności i swobody ich szlacheckie danego, całą zupełną i ni w czym nienaruszoną ręką świętej pamięci Króla JeMci Pana oica naszego podpisaną i pieczęcią koronną większą utwierdzoną. I proszono nas abyśmy też confirmatią i ten originał słowo od słowa wpisawszy na mocą naszą królewską potwierdzić raczeli, która confirmatia pismem ruskim tak się w sobie ma:
Жикгимонтъ трєтии, з Божоє ласки корол полскии, вєликии княз литовъскии, рускии, прускии, мазовєцкии, жомоитскии, києвскии, волынъскии, подляскии, инфлянтъскии и королєвства Швєдского, наиблизшыи дєдичъ и пришлыи корол.

Jзнаимуємо тым листомъ нашим всим вобєц и каждому зособна, кому бы то налєжало вєдати. Иж покладали пєрєдъ нами зεмянε наши зεмли Києвъскоε заусъкиє зъ Мєлєнεв // [104] шляхєтныє Васян а Сємєн Василєвичовє Тупачєловъскиє привилєи продка нашого славноє памєти кор. εго мл. Стєфана на паркгамєнє писаныи, которым εго кор. мл. вси свободы и волности шляхєц- киє вєдлє привилєю кор. εго мл. Жикгимонта Августа на волност зємяномъ києвъским зауским и с Ходаковъ потвєрдити рачил, просєчи нас сами ωд сєбє и имєнεм брати своεє всих зємянъ зауских Мєлєнεвъ, абысмы их при тых всих волностях водлє того привилєю продка нашого зоставивъши и листом нашим то им потвєрдили. А такъ мы, видєчи в том прозбу их слушъную, тот привилєи короля εго мл. Стєфана ωглєдавъши и то всє, што в нимъ εст ωписано, ку вєдомости нашои припустивъши, казалисмо для лєпъшоє пєвъности в тот нашъ листъ вписати и слово ωд слова такъ ся в собє маєт. Стєфанъ, зъ Божоє ласки, корол полскии, вєликии княз литовъскии, рускии, прускии, мазовєцкии, жомоитскии, києвъскии, волынскии, подляскии, инъфлянскии панъ, княз сєдмикгродскии. Jзнаимуємо тым листом нашим всим вобєц и каждому зособна, кому то вєдати налєжит, нинєшним и напотом будучим, иж указывали пєрєд нами зємянє наши зємли Києвъскоε заускиє с Ходаковъ шляхєтныи Василєи Мєлє- нεвичъ Тупочоловъскии, Богданъ Екутович Калєнъскии, Василєи Манъковичъ Ходаковъскии, Иванъ Юрєвичъ Багриновъскии, Радивонъ Василєвичъ а Григо- рєи Стєфановичъ зъ Бялошичъ, Артимъ Кнатовичъ, Яско Пєтровичъ зъ Дядковичъ а Jпанас Гришъковичъ, Лашукъ Дємяновичъ з Нєдашъковъ листъ Жикги- монта Августа, короля, продка нашого на паркгамєнε писаныи, которым листом своимъ заховуючи тых зємянъ києвъских при давъных свободахъ и волностях их шляхєцких потвєрдити им то рачил, яко то всє ширєи и достаточънєи на тым листє продка нашого εст ωписано, которыи слово ωд слова такъ сє в собє маєт: Жикгимонтъ Августъ, з ласки Божоє корол полскии, вєликии княз литовскии, рускии, прускии, жомоитъскии, мазовєцкии, инъфлянтскии, подляскии, волынскии, києвъскии и etc. панъ и дєдичъ, и инъным знємєнито тым нашим привилєεм нинєшним и на потом будучимъ. Приєздили до нас зємянє наши зємли Києвъскоє заускиє с Ходаков шляхєтныє Василєи Мєлєневич Тупачовъскии, Богданъ Ясковичъ Калєнъскии, Василєи Манъкєвичъ Ходаковъскии, Иванъ Юрєвичъ Багриновъскии, Василєи Климовичъ а Григорєи Стє- фанович Бялошицкии посполу зъ братєю своєю зємяны києвъскими заускими, бючи нам чолом ω том, иж яко з давных часовъ за славъноє свєтоє памєти продковъ наших их мл. королєи полских и вєликих князєи литовъских вшє- ляких правъ, свобод и волностєи шляхєцких ужываючи и за щастливого пано- ваня нашого, и ужываючи службу нашу зємъскую воєнную за потрєбою припа- лою заровно зъ иною шляхтою зємяны києвъскими нам господару и Рєчи Посполитои служывала. И покладали пєрєд нами листы наши съ канъцєлярии нашоє Вєликого князтва Литовъского до воєводы и каштєляна києвъского писаныє, росказуючи имъ, абы ни въ чом нє нарушаючи стародавных прав, сво- бод и волностєи их шляхєцъких, ни до яких повинностєи и послугъ замъко- вых им нєзвыклыхъ, такъ тєж ку послушєнству и присуду урядовому замку Києвъского нє притягали, и мєшъканεм уставичным при собє въ Києвє, кгды якоε потрєбы и послуги нашоє воєнноє нє указуєт, трудности имъ нє чинили, алє жєбыс во всємъ ку ним спокоинε и пристоинε, яко противъ шляхтє налєжит заховали, абыхмо в том ласку нашу господарскую им показали, а при тых всихъ волностях, свободахъ и правах шляхєцъких, которых ωни зъдавна уживали, их заховавъши и зоставивъши листомъ привилєєм нашимъ то утвєрдили, за кото- рымъ бы ωни сами и потомки их подлугъ стародавъного ωбычаю ужываючи, волности и правъ посполитых шляхєцкихъ в покою мєшъкати могли. Мы тєды, маючи ω том пєвную вєдомость, иж ωни здавъна таковых правъ и волности шляхєцких ужывали, и службу нашу зємъскую воєнную поспол зъ иншою шляхтою зємяны києвъскими намъ господару и Рєчи Посполитои служыли, а звласча иж за тєразнєишим достєм унии албо зъєдночєнεм Короны Полъскоє з Вєликим Князтвом Литовъским и за привруцєнεмъ зємли Києвъскоє ку Коронє всих Панов Рад, зємян и ωбыватєлєвъ зємли Києвъскоє при вшєляких правах, свободах шляхєцъких, которых ωни здавна звыкли ужывати, зоставивъши и вцалє заховавъши над то волностями и свободами ко- ронъными их ωбдаривъши ωсобливым привилєεм нашим всєε зємли Києвъскоє утвєрдили, и для прислуханя присєги ку Коронε ωд зємянъ и ωбыватєлєвъ зєм- ли Києвъскоε посылалисмо дворанина нашого урожоного Яна Быстриковъского, которыи нам дал справу, иж тыє зємянε наши києвъскии выш мєнεныи заровно зъ инъными зємяны и обыватєлми зємли Києвъскоε водлє повинъности своεє присягу ку Коронє учинили и в рєєстра заровно зъ инъными зємяны и ωбы- ватєлми тамєишєми сутъ ωписаныє и до нас господара принєсєныε. Видєчи того быти рєчъ слушъную на чоломбитє их, яко вєрныхъ подданных наших учинили, а их при вшєляких правах, свободах и волностях шляхєцких водлє старо- давъного ωбычаю зоставили и заховали. Якож и тым привилєεмъ нашим заховы- вамы и зоставуємо вцалє вшєлякиє права, свободы и волности их шляхєцкиє по тому, яко того з давных часовъ звыкли ужывати, которых свобод и волностєи шляхєцъких и правъ посполитых зємъских мают ωни самы, жоны, дєти, потомки и щадки их обоига поколиня ужывати и в них ся ховати, множыти и розширати вєчъными часы, служачи нам господару и Рєчи Посполитои службу нашу зємскую и воєнную по тому, яко и инныє зємянε наши києвъскии в по- трєбє припалои и в рушєню посполитомъ служат. А инных нияких повинно- стєи, послугъ замъковыхъ, которыи на бояр путъных налєжат и тєж уставичънε мєшканя при замъку Києвъском, кгды того потрєба воєнная нє указуєт, полни- ти и чинити нε повинъни, о чом воєводовε, каштєляновє києвъскии тєпєрєш- нии и напотом будучии такъ за щасливого панованя нашого, яко и потомковъ нашихъ листы королєвъ полских и вєликих кнєжат литовъскихъ // [105 зв.] ниякоε трудности и утиснεня над право посполитоε зємъскоε и тот привилєи нашъ ωд нас εм даныи нияким ωбычаємъ чинити нє мают и нє будутъ. И на то εсмо тымъ зємяном нашим києвъским выш мєнεныи дали тот наш привилєи. А для утвєржєня и доброє свєдомости того нашого привилєю пєчат нашу до нεго привєситисмо росказали. Писанъ въ Варшавє, дня чєтвєртого фєвраля мсца, року Панского тисєча пятсотъ сємдєсятого, а панованя нашого року чо- тырдєсят пєрвого, Walenty Dembinski Korony Polskiej canclerz. И били нам чолом прєрєчоныи зємянє наши зємли Києвскоє заускии с Ходаковъ, абысмо ихъ водлє привилєю продка нашого при тых всих волностях, свободах шляхєцких зоставивъши, листом нашим то им потвєрдили. А такъ мы, прихиляючис потвєржєнюм всим вобєц на сєимє коронацыи нашоє в Краковє учинεного, и видєчи в том прозбу их слушъную тых всих зємян наших києвъских зъ Зауша и с Ходаковъ, мєновитє в томъ листє нашим ωписаных водлугъ того листу продка нашого при тых всихъ правах, свободах и волностях их шляхєц- кихъ, которых εсли въ ужываню были и на тот час сутъ зоставуємо и заховуємо, и то им нинєишим листом потвєржаємо и умацняεмо на вєчностъ такъ, иж во всєм тым яко выжεи в томъ листє нашом εстъ ωписано, их ховати хочємо и ωбє- цуємо мы сами и потомковє наши королєвε полскии и вяликии князи литовъ- скии, нє допускаючи им над тот лист продка нашого и тоє нашє потвєржєнε ниякого утиснєня над право посполитоє зємъскоε чинити.

А на свєдоцътво того всєго вышъ ωписаного тот листъ рукою нашою под- писалисмо и пєчат нашу коронъную до нεго завєсити росказали єсмо. Данъ въ Варшавє, дня дєсятого м~сца августа, року тисєча пятсотъ сємдєсят шостого, а кролєванъя нашого пєршого. У того привилєю пєчатъ привєсистая и подпис руки εго кор. мл. тым способом: Stephanus Rex, а подпис писарскии тыми словы Joachim Wysocki pisarz. Которыи вси права, волности и свободы шляхєцкиє прєрєчоным зємяномъ заускимъ наданыє во всєм вцалє водлє тых привилєєв продковъ // [106] наших при них заховуєм и тым листом нашим то им на вєчност утвєржаємъ. Мают ωни сами и потомки их тых всих правъ, волности и свобод шляхєцкихъ вєчънε ни въ чим нεпорушънε ужывати, а зъ зємлъ своих ωичизных службу зємскую воεнную так, яко и инша шляхта зємли Києвъскоε служыти, и вшєлякоε волнос- ти шляхєцкоє водлє статуту права посполитого зажывати. И на то далисмо им всим помєнεным зємяном зауским и з Мєлєнεв тот нашъ листъ, подписавъши εго рукою нашою, до которого и пєчат нашу привєситисмо росказали. Данъ в Бєрєсти, дня трєтєго м~сца ноябра, року Панъского тисєча пятсот ωсмъдєсят дєвятого, панованъя нашого року второго. Sigismundus Rex, Florian Oleszko. My tedy Władysław król, proźbę ich w tej mierze słuszną być uważywszy oryginal- ny przywilej ich wyżej mianowany onym na prawa, wolności i swobody ich szlacheckie od KrJMci Augusta ieszcze przed unią dany, a potem przez królów polskich Stephana i Stej pamięci Krola Jemci pana ojca naszego confirmowany we wszytkich punctach, clauzułach i artykułach ku prawu nieprzeciwnych, w których wszytkich zawsze wol- ności i swobody w używaniu dotychczas wszyscy pomienieni ziemianie byli, mocą naszą utwierdzamy i umocniamy, i żeby prawo ich w mocy i władzy swej zupełnej na wieky zostawały, mieć to chcemy. Na co dla lepszej wiary ręką naszą podpisujemy i pieczęcią coronną przycisnąć roskazaliśmy. Dan w Warszawe na sejmie walnym coronnym dnia 28 msca lutego, roku Pań- skiego 1635, panowania naszego polskiego, a szwedzkiego trzeciego roku. Wladislaus Rex Joannes Bederman

Відомі представники

Родовід

Родова схема Ходаковських
  • Василь Малкович (пом. після 1573), господарський дворянин[7], київський дружинник.[8] В середині XVI ст. в своєму селі Ходаки разом з Василем Митковичем Меленевичем, Богданом Єсковичем та Іваном Юревичем Багриновичем організували зем'янську колонію.[8] Брав участь у складі делегації до Києва в обороні прав зауських бояр.[8] 4 лютого 1570 р. отримав привілей на Ходаковщину[d], яку в 1573 р. розділив між синами.[10] У 1581 р. сплатив податок від села Ходаки.[e]
    • Василь, в 1577 р. продав свою п'яту частину Ходаків Єльцям.[12][8] Помер бездітним.
    • Павло Мірук
      • Василь
      • Гаврило
        • Гордій
        • Григорій
      • Демид
    • Василь
      • Маркіян, у 1602 р. разом з іншими Ходаковськими був серед відповідачів у позові житомирського підстарости Павла Постольського у справі про те, що вони, порушивши давній кордон між селом Ходаковом та Зміївською землею, який проходить по річці Моства, перейшли на землю пана Улановського, привласнили цю землю і оселили на ній своїх підданих тощо.[13]
        • Федір
          • Онуфрій
        • Корній (пом. після 1646) — 13 лютого 1635 р. на Генеральному сеймі в Варшаві разом з іншими зауськими шляхтичами подав чолобитну королю Владиславу IV Вазі.[7]
        • Роман
        • Йосип
          • Ралівон
          • Веремій
          • Леон
          • Никифор
        • Григорій
        • Іван
      • Федір
        • Григорій
        • Петро
        • Йосип
        • Герасим
        • Іван
          • Григорій
          • Іван
          • NN
        • Роман
          • Василь
          • Михайло
        • Суприм
          • Тимофій
          • Михайло
        • Максим
        • Мелешко, видав боргову розписку за позику шифунт поташу у дядька Федора Григоровича Ходаковського.[14]
      • Іван
      • Опанас
        • Яцентій
          • Іван
        • Ністрат
          • Микола
          • Олександр
        • Гапон
        • Іван
        • Опанас
          • Євстрат
          • Іван
        • Дем'ян
      • Наум
        • Степан
        • Олексій
        • Василь
        • Стецько-Степан
      • Михайло
      • Павло
        • Кузьма
          • Францішек
        • Фома (Томаш)
        • Тимофій
        • Дем'ян
    • Демид-Данило
      • Семен
        • Свірид
          • Тиміш-Тимофій
        • Григорій
        • Кирик-Корній (пом. після 1646), в 1632 р. виступав свідком в овруцькому суді у справі про крадіжку меду з бортів селян пана Липлянського та дворян Ходаковських і Каленських.[7][15]
          • Ігнат
          • Клим
      • Григорій
        • Федір, зем'янин у Ходаках.
          • Фома (Томаш), у 1689 р. в Києві подав маніфест в якому було вказано що в 1648 р. козаки спалили родову маєтність Ходаки з усіма документами, і в тому числі привілеєм на шляхетство.[10]
            • Григорій
            • Олександр
            • Маріанна
          • Філіпп
          • Степан
        • Іван
        • Роман
        • Богдан

Коментарі

  1. ↑ Оригінальний герб Ходаковських нині невідомий. При легітимації подали відомості з гербовника Несецького про однойменний польський рід герба Долега, і відповідно були затверджені у дворянстві з цим гербом.[1]
  2. ↑ Також існувала гілка роду, яка використовувала герб Сас.[2]
  3. ↑ У тексті позову нападник іменований як ловчий коронний Йосип Чарторийський. Вірогідно мова про хорунжого великого литовського Юзефа Чарторийського, батька ловчого великого коронного Станіслава Костки Чарторийського, якому помилково приписали уряд сина.[3]
  4. ↑ Разом з Заболоцьким островом.[9]
  5. ↑ Wasil Małkowicz ze wsi Chodaków od osiadłych 8 po gro. 15.[11]

Примітки

  1. ↑ ДАЖО ф. 146 о. 1 спр. 6271 арк. 17
  2. ↑ Rodzina, herbarz szlachty polskiej: Bron-Czek
  3. ↑ а б в Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Т. 1: Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский / Составил Н. И. Теодорович. — Почаев, 1888. — 440 с.
  4. ↑ Owrucki powiat, woj. kijowskie
  5. ↑ ДАЖО ф. 146 оп. 1 спр. 2647 арк. 39-43
  6. ↑ Дом как маленькое государство: Руководство по управлению домом в XXI веке
  7. ↑ а б в Лаврське село Чоповичі: історія фальшивого дворянства
  8. ↑ а б в г Заушська шляхта в кінці XV-XX ст. Рід Митковичів-Меленевських
  9. ↑ РІД НЕМИРИЧІВ У ШЛЯХЕТСЬКІЙ КОРПОРАЦІЇ КИЇВСЬКОГО ВОЄВОДСТВА: майновий статус і політична діяльність (XVI — середина XVII ст.)
  10. ↑ а б Adam Boniecki. Herbarz polski. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. T. 3
  11. ↑ ЦДІАК ф. 44 оп. 1 спр. 1 арк. 895зв
  12. ↑ а б Архив Юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт..] — Ч. 7. — Т. І: Акты о заселении Юго-Западной России. — К., 1886. — 746 с.
  13. ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie
  14. ↑ Архив Юго-западной России. Ч. 4: Т. І.: Акты о происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России
  15. ↑ Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Генеалогія та геральдика. Збірка наукових праць / Відп. ред. Г.В. Боряк; Упорядник: В.В. Томазов. — К.: НАН України, Інститут історії України, 2014. — Число 24. — 223с.

Література

  • Архів Південно-Західної Росії т.1 — 1867 р.
  • Северин Уруський: Родзіна «Герби шляхти Польської» т. I і т. II — 1904 р.
  • Корона Польська при злотій вольності т. II-1738
  • Каспар Несецький «Гербовник Польський» т. III −1839 р.
  • Гербовник Царства Польського. Herbarz Królestwa Polskiego. Warszawa, 1853. Cz. 1-2. [Видання двомовне, російською та польською мовами; містить малюнки 246 гербів, їх опис; при кожному гербі перелік родів, його вживають, короткі відомості про родоначальників родин, але без родоводів; видання не закінчено.]
  • Список дворян Волинської губернії Видано в м. Житомир, 1906 рік
  • Гербовник дворянських родів Царства Польського частина 1
  • Історико — статистичний опис церков і парафій волинської єпархії стор. 386—387 — упорядник Теодорович Н. И. — Почаїв, 1888 рік.
  • S. J. Starykoń-Kasprzycki, M. Dmowski, Polska encyklopedia szlachecka T.IV s.350

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).