YaChudo

Хмільниця

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

село Хмільниця
Герб
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Новобілоуська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74100270200089899
Облікова картка Хмільниця 
Основні дані
Засноване 1634
Населення ▼553
Площа 0,982 км²
Густота населення 668,02 осіб/км²
Поштовий індекс 15510
Телефонний код +380 462
Географічні дані
Географічні координати 51°38′40″ пн. ш. 31°10′8″ сх. д. / 51.64444° пн. ш. 31.16889° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Водойми р. Шумлай
Місцева влада
Адреса ради 15501, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Новий Білоус, вул.Троїцька, 7; вул.Свиридовського, 54
Карта
Хмільниця. Карта розташування: Україна
Хмільниця
Хмільниця
Хмільниця. Карта розташування: Чернігівська область
Хмільниця
Хмільниця
Мапа
Мапа

CMNS: Хмільниця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Хмі́льниця — село в Україні, у Новобілоуській сільській громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 553 особи[1]. До 2020 орган місцевого самоврядування — Хмільницька сільська рада.

Історія

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 749 осіб (365 чоловічої статі та 384 — жіночої), налічувалось 134 дворових господарства, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 у колишньому державному селі Халявинської волості мешкало 734 особи налічувалось 127 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 19 вітряних млинів, крупорушка, маслобійний завод[3]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 855 осіб (430 чоловічої статі та 425 — жіночої), з яких всі — православної віри[4].

05 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Довжицьку, Пльохівську, Рудківську, Хмільницьку та Шибиринівську Ріпкинського району — до складу Чернігівського району.[5]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Новобілоуської сільської громади.[6]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Чернігівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[7].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 634 96.65%
російська 20 3.05%
білоруська 2 0.30%
Усього 656 100%

Символіка

Герб села розроблений І. Ситим, Л. Посьмашною, О. Дмитрюком та О. Сеньком та затверджений рішенням сільради від 11 серпня 2006 року. У синьому полі золоте хрест-енколпіон, з боків якого два срібні стебла хмелю з шилками, а внизу дві золоті п'ятипроменеві зірки, у срібному підніжжі тонкий шипоподібний пояс.

Хміль – номінальний символ. Візантійський хрест-енколпіон було знайдено біля села Ланок у 1980 році. Золоті зірки показують земляків-героїв, хвиляста смуга – Хмельницький струмок.

Старець із довгими білими вусами у гербі це легендарний князь Біловос, засновник села. Срібний пояс символізує річку Білоус. Зелений колір щита - сільське господарство, добробут та багатство.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. ↑ Паспорт Новобілоуської територіальної громади 2024. novobilouska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 9 липня 2025.
  2. ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 76)
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  4. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-267. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  6. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).