Хлорити (солі)

Хлорити — група хімічних сполук, солі хлористої кислоти HClO₂. Хлорит аніон має трикутну структуру (d(ClO) = 0,155 нм, кут OClO = 111^o).

Хлорити отримують в суміші з хлоратами при взаємодії діоксиду хлору з розчинами лугів:

${\displaystyle {\mathsf {2ClO_{2}+2KOH\rightarrow KClO_{2}+KClO_{3}+H_{2}O}}}$

Чисті хлорити без домішок хлоратів можна отримати реакцією між діоксидом хлору та пероксидом натрію:

${\displaystyle {\mathsf {2ClO_{2}+Na_{2}O_{2}\rightarrow 2NaClO_{2}+O_{2}}}}$

Хлорити являють собою білі або жовтуваті кристали. Вони зазвичай добре розчиняються у воді, за винятком жовтих Ag(ClO₂)₂ і Pb(ClO₂)₂. Хлорити стійкі у звичайних умовах в безводному стані і у водному розчині. Тверді хлорити, особливо солі важких металів, при нагріванні або ударі розкладаються з вибухом.

Лужні розчини хлоритів стійкі в темряві, але розкладаються на світлі:

${\displaystyle {\mathsf {6ClO_{2}^{-}\rightarrow 2ClO_{3}^{-}+4Cl^{-}+3O_{2}}}}$

У кислому середовищі розкладання на світлі протікає за реакцією:

${\displaystyle {\mathsf {10ClO_{2}^{-}\rightarrow 8Cl^{-}+2ClO_{4}^{-}+3O_{2}}}}$

Термічна стабільність хлоритів лужних металів зростає від Cs до Li, на відміну від більшості лужних солей кисневих кислот.

Хлорити є сильними окислювачами. У кислому середовищі вони здатні окислити Вг⁻ до Вг₂ і NO₂⁻ до NO₃⁻ (але не реагує з N₂O), пероксид водню хлорити окислюють до О₂.

Хлорити використовуються для відбілювання. Найбільше значення отримав хлорит натрію NaClO₂.