Хлорида
Хлори́да (дав.-гр. Χλῶρις від χλωρός, що означає «зеленувато-жовтий», «бліднуватий», «мертвотно-блідий», або «прісний») — у давньогрецькій міфології старша дочка дочка царя Фів Амфіона та Ніоби[1].
Єдина ніобіда (мала ім'я Мелібоя), що врятувалася[2]: коли її братів і сестер убивали, вона вблагала про милість Лето, при цьому від страху ставши блідою, отримала нове ім'я — Хлориди. З братом Аміклом побудувала храм Лето в Аргосі[3]. Перемогла в бігу на Герея в Олімпії[4].
Її ім'ям названо браму Фів[5].
Дружина царя міста Пілос Нелея, мати Перо і 12 синів, зокрема Періклемена та Нестора. Зображена в Аїді на картині Полігнота в Дельфах, схилилася на коліна до ФІЕ[6].
За іншою версією, Хлорида також вважалася богинею квітів, дружиною Зефіра, й ототожнювалася з Флорою (пор. картину Боттічеллі «Весна»)[7].
Є й інші версії, зокрема: вона донька сина Іасія (царя Орхомена)[8].
На честь Хлориди названо астероїд (410) Хлорида, відкритий 1896 року.
Примітки
- ↑ Гомер. Одісея XI 281; Гесіод. Перелік жінок, фр. 33а М.-У.
- ↑ Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека I 9, 9; III 5, 6; Э III 12; Гігін. Міфи 10; 11
- ↑ Павсаній. Опис Еллади II 21, 9-10
- ↑ Павсаній. Опис Еллади V 16, 4
- ↑ Гігін. Міфи 69
- ↑ Павсаній. Опис Еллади X 29, 5
- ↑ Словник античної міфології. — Київ, Наукова думка, 1985, с. 205
- ↑ Перший ватиканський міфограф II 54, 2
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).