Хлопичі
| Село | |
|---|---|
Хлопичі Хлопиці пол. Chłopice | |
 Колишня церква | |
| Координати 49°58′00″ пн. ш. 22°41′00″ сх. д. / 49.96667° пн. ш. 22.68333° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Ярославський повіт |
| Гміна | Хлопиці |
| Перша згадка | 1435 |
| Населення | 955 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 16 |
| Поштовий індекс | 37-561 |
| Автомобільний код | RJA |
| SIMC | 0599764 |
| GeoNames | 774530 |
| OSM | r6757688 ·R |
  Хлопичі Хлопиці Хлопичі Хлопиці (Польща)  Хлопичі Хлопиці Хлопичі Хлопиці (Підкарпатське воєводство) | |
 | |
 Хлопичі Хлопиці у Вікісховищі  | |
Хлопичі[2], або Хлопиці (пол. Chłopice) — село в Польщі, у центр однойменної гміни Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 955 осіб (2011[1]).
Назва
Ян Длугош згадує село «Хлопиче», очевидно, користуючись давньоруськими документами і читаючи в назві останню літеру «Ѣ» відповідно до польського прочитання як «е», хоча українці читали її як «і» та вживали в такій вимові (Іван Огієнко). Надалі польська влада спольщила назву на «Хлопіце», хоча українці продовжували називати село Хлопичами.[джерело?]
Історія
Перші наявні документи про село датовані 1435 і 1444 роками. Після анексії Галичини Польщею була почата колоніальна політика латинізації і полонізації українських земель.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Релігія
За давніми переказами вже в середині XIV ст. в селі стояла дерев'яна церква, зруйнована коло 1550 р., а в 1490 р. Михайло Корнякт збудував каплицю. Наступну дерев'яну каплицю звели у 1688 р. коштом короля Яна ІІІ Собеського. Церкву в селі збудували коштом Софії Римовської з Марковських у 1761 р. на місці попередньої каплиці. У 1763 р. церкву освятив перемиський унійний єпископ Атаназій Шептицький. Однак уже 23 грудня 1788 р. австрійський уряд забрав церкву під костел, хоча короткочасно в 1868—1875 р. вона служила церквою. В костелі збереглося оригінальне внутрішнє церковне облаштування XVIII ст. з наступними нашаруваннями — поліхромія у візантійському стилі (реставрована краківськими реставраторами в 1958—1960 і 1998—2000 роках), внутрішнє оздоблення у стилі бароко, кілька ікон XIX ст. (ймовірно, 1868—1875 р.). Однак немає вже ікони «Мадонни» з 1490 р. — її викрали в 1992 р., наявна тільки копія.
Позбавлені церкви, українці остаточно латинізувалися (на 1830 рік залишилося тільки 6 греко-католиків, які належали до парохії Боратин) і спольщились.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 470 | 100 | 324 | 46 |
| Жінки | 485 | 86 | 292 | 107 |
| Разом | 955 | 186 | 616 | 153 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хлопичі
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Злодійська ватага // Діло. — 1933. — № 94 (13333) (14 квіт.). — С. 5.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Chłopice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 586. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).