Дифторхлорметан

Дифторхлорметан
Систематична назва	Дифторхлорметан
Інші назви	фреон 22, хладон 22
Ідентифікатори
Абревіатури	R22
Номер CAS	75-45-6
PubChem	6372
Номер EINECS	200-871-9
KEGG	C19361
ChEBI	82417
RTECS	PA6390000
SMILES	ClC(F)F
InChI	1/CHClF2/c2-1(3)4/h1H
Властивості
Молекулярна формула	CHClF2
Молярна маса	86,47
Зовнішній вигляд	безбарвний газ
Густина	3.66 кг/м3 при 15 °C, газ
Тпл	−175.42
Ткип	-40.7
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Дифторхлорметан (також Фреон R-22, Хладагент R-22, Хладон-22)^[1] — фреон, хімічна формула CHClF₂. Безбарвний газ зі слабким запахом хлороформу, більш отруйний, ніж R-12, не вибухонебезпечний і не горючий. У порівнянні з R-12 холодоагент R-22 гірше розчиняється в оливі, але легко проникає через нещільності й нейтральний до металів. При температурі вище 330 °C у присутності металів розкладається з виділенням токсичних речовин.

Основний метод синтезу — взаємодія хлороформу з фтороводнем в присутності пентафториду сурми (реакція Свартса):

${\displaystyle 𝖢𝖧𝖢{𝗅}_{\mathrm{𝟥}}\mathsf{+}\mathrm{𝟤}𝖧𝖥\mathsf{\to }𝖢𝖧{𝖥}_{\mathrm{𝟤}}𝖢𝗅\mathsf{+}\mathrm{𝟤}𝖧𝖢𝗅}$

Дифторхлорметан в основному використовується для отримання тетрафторетилену (використовується для виробництва політетрафторетилену)^[2], реакція йде через утворення дифторкарбену, що утворюється при піролізі дифторхлорметану (при 550—750°С):

${\displaystyle 𝖢𝖧𝖢𝗅{𝖥}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{\to }\mathsf{:}𝖢{𝖥}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}𝖧𝖢𝗅}$

${\displaystyle \mathrm{𝟤}\mathsf{:}𝖢{𝖥}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{\to }𝖢{𝖥}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{=}𝖢{𝖥}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}𝖣}$

Дифторкарбен також утворюється при відщепленні хлороводню від хлордифторметану дією основ, при наявності в реакційному середовищі нуклеофілів дифторкарбен приєднується до них in situ з утворенням дифторметильних похідних:

${\displaystyle 𝖢𝖧𝖢𝗅{𝖥}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}𝖮{𝖧}^{\mathsf{-}}\mathsf{\to }\mathsf{:}𝖢{𝖥}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{+}𝖢{𝗅}^{\mathsf{-}}\mathsf{+}{𝖧}_{\mathrm{𝟤}}𝖮}$

${\displaystyle 𝖱𝖲𝖧\mathsf{+}\mathsf{:}𝖢{𝖥}_{\mathrm{𝟤}}\mathsf{\to }𝖱𝖲\mathsf{-}𝖢𝖧{𝖥}_{\mathrm{𝟤}}}$

Дифторхлорметан широко використовують як холодоагент, оскільки його озоноруйнівний потенціал приблизно у 20 раз нижчий, ніж у фреонів R-11 і R-12. Однак він все ж руйнує озоновий шар, тому його застосування обмежено Монреальським протоколом. У 2020 від нього планували повністю відмовитись та замінити більш безпечними для озону фреонами, такими як тетрафторетан (R-134A), R-410A (азеотропна суміш дифторметану R-32 та пентафторетану R-125), R407C або R422D. Як і інші фреони, дифторхлорметан є парниковим газом з потенціалом глобального потепління 1810.

• Дифтордихлорметан
• Галогензаміщені метани

• ГОСТ 8502-93. Межгосударственный стандарт: Дифторхлорметан (хладон 22) [Архівовано 6 серпня 2019 у Wayback Machine.]