Хатнє
| село Хатнє | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Куп'янський район |
| Тер. громада | Великобурлуцька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63080010310089675 
|
| Облікова картка | Хатнє |
| Основні дані | |
| Засноване | 1698[1][2] |
| Населення | 733 |
| Площа | 1,575 км² |
| Густота населення | 465,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62626 |
| Телефонний код | +380 5752 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°7′6″ пн. ш. 37°33′57″ сх. д. / 50.11833° пн. ш. 37.56583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
156 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62602, Харківська обл., Куп'янський р-н, селище Великий Бурлук, вул. Центральна, буд. 9 |
| Карта | |
  Хатнє | |
 Хатнє | |
| Мапа | |
| |
Ха́тнє — село в Україні, у Великобурлуцькій селищній громаді Куп'янського району Харківської області. Населення становить 733 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Хатнянська сільська рада.
Географія
Село Хатнє знаходиться біля витоків річки Верхня Дворічна. Біля села великий лісовий масив ліс Великий (дуб, осика). В селі є кілька загат.
Історія
Село засноване в 1698 році[1][2].
До того на місці села було урочище "Хатні байраки", яке було у 1689 році придбано Костянтином Григоровичем Донець-Захаржевським[3].
Тому новопоселенці, які стали на тій землі селитися, потрапили у залежність до Донця-Захаржевського. Це були переселенці, українські селяни, що тікали з Правобережної України з-під гніту польської шляхти.
Костянтин Григорович хатнянські землі передав як посаг дочці Євдокії, яка вийшла заміж за майора Миколу Григоровича Зарудного. За заповітом Євдокії Костянтинівни Зарудної у 1748 році Хатнє переходить до її сина Івана Миколайовича Зарудного. Він збудував у Хатньому кам'яну церкву. Будівництво тривало майже 10 років. Освячення храму відбулося 1799 року.
За даними на 1864 рік у власницький слободі Великобурлуцької волості Вовчанського повіту мешкало 1159 осіб (530 чоловічої статі та 629 — жіночої), налічувалось 421 дворове господарства, існували 2 православні церкви[4].
1914 року кількість мешканців зросла до 3257 осіб[5].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 198 людей[6].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Великобурлуцької селищної громади[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великобурлуцького району, село увійшло до складу Куп'янського району Харківської області[8].
24 лютого 2022 року почалася російська окупація села.
11 вересня 2022 року під час слобожанського контрнаступу Збройних сил України від російських окупантів звільнено населені пункти Великобурлуцької селищної територіальної громади[9].
Відомі уродженці
- Лузан Володимир Миколайович (1965–1986) — радянський військовик, кавалер ордена Червоної Зірки.
- Чернецька Марія Михайлівна (1928—1997) — радянська діячка сільського господарства. Героїня Соціалістичної Праці.
- Шевченко Євдокія Андріївна (1926—2005) — радянська діячка сільського господарства. Героїня Соціалістичної Праці.
Економіка
- В селі є молочно-товарна ферма.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
Див. також
Примітки
- ↑ а б Кисиленко В. Ю. Нові пошуки обґрунтованих дат заснування населених пунктів Слобідської України // Слобожанщина. Погляд у минулому: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-Друк, 2024.—С.86-99.
- ↑ а б Нові найдавніші дати в хронології поселень Слобожанщини з документальних історичних джерел / Кисиленко В. Ю.// Погляд у минуле. Краєзнавчі дослідження (до 2025 року «Слобожанщина. Погляд у минуле»). – Житомир: Вид: ТОВ “Видавничий дім «БУК-ДРУК»”, 2025. - с. 30
- ↑ Святитель Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 172
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Великобурлуцький район[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал Верховної Ради України (укр.). Архів оригіналу за 3 травня 2024. Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рік тому ЗСУ звільнили Великобурлуцьку тергромаду. vlb-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 13 липня 2025.
Посилання
- Погода в селі Хатнє [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).