Хартонівці
| село Хартонівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Заліщицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060170280088351 
|
| Облікова картка | Хартонівці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1493 |
| Населення | 248 |
| Територія | 1.650 км² |
| Густота населення | 150.3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48605 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′48″ пн. ш. 25°44′58″ сх. д. / 48.76333° пн. ш. 25.74944° сх. д. |
| Водойми | Тупа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 |
| Карта | |
  Хартонівці | |
 Хартонівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Харто́нівці, Харито́нівці — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тупа, на півдні району. До 2020 підпорядковане Угриньківській сільській раді.
На околиці села є Хартонівський ботанічний заказник місцевого значення.
Походження назви
В давнину долину р. Тупої покривали ліси. Сюди, тікаючи від полону та рятуючись від татарських набігів, прийшли брати Гринько і Харитон. Вони поселились поряд і заснували власні хутори. Хутір старшого Гринька став Гриньківцями або Угриньківцями, а молодшого Харитона — Хартонівцями.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки культури кулястих амфор.
Перша писемна згадка — 1493.
З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Тлустенського повіту Чортківського округу[1].
У 1867—1918 рр. у складі Заліщицького повіту (Австро-Угорщина)[2].
Діяли «Просвіта» та інші товариства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[4].
Населення
За даними перепису населення 2001 року, у Хартонівцях мешкали 248 осіб.
Мова
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Чисельність, осіб | Частка |
|---|---|---|
| Українська | 248 | 100,00 % |
| Разом | 248 | 100,00 % |
Пам'ятки
Є церква Усікновення голови Івана Хрестителя (19 ст., мурована), капличка на честь незалежності України (1992).
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1992), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1996).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.
Світлини
-
В'їзд у село Хартонівці -
Народний Дім -
Капличка -
Пам'ятний хрест
Примітки
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.127.
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.127.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Безгубенко О., Ковальков Ю., Коропецька У., Олійник В. Хартонівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 213. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Ковальков Ю., Олійник В. Хартонівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 543. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Chartanowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 548. (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).