Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
| Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського | |
|---|---|
| ХНУМ | |
| Харків | |
| Тип | консерваторія і школа мистецтвd[1][2][3] |
| Країна | |
| Розташування | Харків |
| Назва на честь | Іван Котляревський |
| Засновано | 1917 |
| Ректор | Говорухіна Наталія Олегівна |
| Студентів | понад 900 |
| Докторів | 43 |
| Випускники | Категорія:Випускники Харківського університету мистецтв |
| Адреса | 61003, м. Харків, площа Конституції, 11/13 |
| Сайт | Харківський національний університет мистецтв |
![]() | |
Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського (ХНУМ) — державний заклад вищої освіти IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, розташований у Харкові.


Історія
ЗВО утворено в 1917 році як Харківська консерваторія на базі музичного училища, що існувало з 1883 року під егідою Харківського відділення Імператорського російського музичного товариства. 1924 року Консерваторію перетворено на Музично-драматичний інститут, з якого 1934 виділено музичний факультет і на його основі знову створено Консерваторію. Паралельно, на базі музично-театрального інституту постала театральна школа, яка 1939 року була перетворена у державний театральний інститут.
Харківська державна консерваторія діяла до 1963 р. і мала 8 факультетів: фортепіано, оркестрові і народні інструменти, спів, хорове диригування, музикознавство, композиція, музичні дослідження. Також існували вечірній і заочний відділи. Серед викладачів Харківської консерваторії був С. Богатирьов, який виховав ціле покоління композиторів. Його учнями були: Д. Клебанов, М. Коляда, Ю. Мейтус, В. Нахабін, М. Тіц, М. Фоменко, А. Штогаренко тощо.
Харківський державний театральний інститут також діяв до 1963 року, найдовше в інституті працювали І. Мар'яненко (1925—1934; 1934—1941 і 1944—1961), згодом М. Крушельницький (1944—1961).
У 1963 році консерваторія і театральний інститут були перетворені на окремі музичні і театральні факультети у складі новоствореного Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського. 17 березня 2004 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 143-р «Про реорганізацію Харківського державного інституту мистецтв імені І. П. Котляревського» інститут реорганізовано в Харківський державний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського.
17 січня 2011 року Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського отримав статус національного. Цей статус було присвоєно згідно з Указом Президента України № 51/2011 «Про надання Харківському державному університету мистецтв імені І.П. Котляревського статусу національного». Відповідно до цього документа заклад отримав свою сучасну назву — Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського (ХНУМ)[4][5].
У березні 2022 року Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського зазнав ушкоджень під час обстрілів російськими військами. У будівлі потрощені вікна, пошкоджено покрівлю даху та повністю зруйновано систему опалення корпусу через замерзання комунікацій. Повторних руйнувань головний корпус на майдані Конституції та будівля гуртожитку університету зазнали 1 березня 2026 року внаслідок чергової ракетно-дронової атаки[6][7][8].
29 жовтня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження № 1178-р про реорганізацію Харківської державної академії культури шляхом її приєднання до Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського. Реорганізацію було здійснено за пропозицією Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Згідно з рішенням уряду, здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчалися в академії культури, продовжили навчання в ХНУМ за обраними спеціальностями та джерелами фінансування.[9]

Ректори та директори
- Слатін Ілля Ілліч (1917—1919)
- Корещенко Арсеній Миколайович (1919—1920)
- Луценко Павло Кіндратович (1921—1922)
- Рославець Микола Андрійович (1922—1924)
- Полфьоров Яків Якович (1924—1925)
- Дремцов Сергій Прокопович (1925—1927)
- Грудина Дмитро Якимович (1927—1934)
- Дьяковська Н. Р. (1934—1941)
- Богатирьов Семен Семенович (1941 — травень-жовтень)
- Комаренко Володимир Андрійович (1941—1944)
- Борисов Валентин Тихонович (1944—1949)
- Курочкін Ф. Я. (1949—1951)
- Лебединець А. Д. (1951—1962)
- Нахабін Володимир Миколайович (1962—1967)
- Корнієнко Василь Степанович (1967—1975)
- Авер'янов Георгій Борисович (1975—1991)
- Ігнатченко Георгій Ігоревич (1991—2003)
- Вєркіна Тетяна Борисівна (2004—2020)
- Говорухіна Наталія Олегівна (з 2021)
Структура, спеціальності
Навчальний процес забезпечують 23 кафедри.
Спеціальності:
- Фортепіано, орган
- Музикознавство
- Композиція
- Оркестрові струнні інструменти
- Оркестрові духові та ударні інструменти
- Народні інструменти України (бандура, цимбали, домра, кобза, баян, акордеон, балалайка, гітара)
- Хорове диригування
- Оперно-симфонічне диригування
- Академічний спів
- Музичне мистецтво естради (інструменталісти, вокалісти)
- Акторське мистецтво драматичного театру і кіно
- Акторське мистецтво театру ляльок
- Режисура драматичного театру
- Режисура театру ляльок
- Театрознавство
Університет здійснює підготовку здобувачів на третьому (освітньо-творчому та освітньо-науковому) рівні вищої освіти за спеціальністю 025 Музичне мистецтво.
Матеріально-технічна база
Навчальні корпуси та гуртожитки університету розташовані переважно в історичній частині Харкова.
Навчальні корпуси
- Головний корпус (майдан Конституції, 11/13) — адміністрація та музичний факультет.
- Театральний корпус (вул. Чернишевська, 79) — театральний факультет.
- Корпусний комплекс на Бурсацькому узвозі та вул. Конторській (передані до складу університету в 2025 році внаслідок приєднання ХДАК):
- Навчальний корпус № 1 (Бурсацький узвіз, 4);
- Навчальний корпус № 2 (Бурсацький узвіз, 6);
- Навчальний корпус № 3 (вул. Конторська, 1);
- Навчальний корпус № 4 (вул. Полтавський Шлях, 5);
- Навчальний корпус № 5 (Бурсацький узвіз, 3).
Гуртожитки
- Гуртожиток ХНУМ (вул. Цілиноградська, 42);
- Гуртожитки колишньої ХДАК (вул. Клочківська, 216-А; вул. Зернова, 4-А).
Творчі колективи
- Студентський симфонічний оркестр
- Капела бандуристів
- Оркестр народних інструментів
- Оркестр баяністів
- Студентський фольклорний ансамбль «Стежка»
- Студентський хор
- Оперна студія
- Навчальний театр «Аніма»
- Навчальний театр «П’ятий поверх»
Бібліотека
Бібліотека університету є однією з найстаріших та найбільших музичних книгозбірень України. У довоєнний період її фонд налічував близько 50 000 примірників книг, нот і періодичних видань, частина з яких була знищена під час Німецько-радянської війни.
Станом на 2025 рік загальний фонд бібліотеки становить 153 707 примірників, з яких 83 998 — колекція нотних видань, 56 058 — книжковий фонд та 7 491 — періодичні видання. Особливу цінність зібрання має рідкісний фонд, який охоплює унікальні книги, періодику, а також ноти, друковані починаючи з 1834 року в найбільших європейських видавничих центрах. Окремо зберігається персональна колекція музикознавця Й. М. Миклашевського, що містить старовинні видання. Загалом у бібліотеці налічується понад 15 901 рідкісних і цінних примірників[10].
Наукова діяльність
На базі ХНУМ видаються фахові збірники наукових праць «Аспекти історичного музикознавства» та «Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти».
Дитяча філармонія
З 1 червня 2013 року в університеті відбувся перший концерт Дитячої філармонії, присвячений до Дня захисту дітей[11][12].
Спеціалізовані Вчені ради із захисту дисертацій
В Університеті діє спеціалізована Вчена рада К 64.871.01 по захисту дисертацій за напрямом «Мистецтвознавство» зі спеціальності 17.00.03 «Музичне мистецтво», працюють разові ради із захисту докторів філософії, докторів мистецтва (спеціальність 025 — Музичне мистецтво)

Відомі педагоги
- Адлер Герман Бертольдович
- Аннічев Олександр Єгорович
- Аркадін-Школьник Олександр Аркадійович
- Арцемюк Олександра Володимирівна
- Богатирьов Семен Семенович
- Борисенко Микола Семенович
- Болдирєв Володимир Олександрович
- Важньова Людмила Андріївна
- Вєркіна Тетяна Борисівна
- Веске Тамара Яківна
- Горовиць Регіна Самійлівна
- Глаголін Олексій Борисович
- Гусман Ізраїль Борисович
- Дорошенко Костянтин Леонтійович
- Іванова Ірина Леонідівна
- Кравцов Тарас Сергійович
- Лещинський Адольф Арнольдович
- Літко Анатолій Якович
- Логвинова Ніна Романівна
- Луценко Павло Кіндратович
- Людмилін Анатолій Олексійович
- Міщенко Олександр Володимирович
- Назаренко Олександр Іванович
- Нахабін Володимир Миколайович
- Пірадов Володимир Йосипович
- Підгорний Володимир Якович
- Полтавцева Галина Борисівна
- Розенштейн Яків Абрамович
- Ривіна Ірина Анатоліївна
- Садовський Леонід Вікторович
- Тольба Веніамін Савелійович
- Цуркан Людмила Георгіївна
- Чемезов Микита Леонтійович
- Чистякова Валентина Миколаївна
- Штейман Ізраїль Соломонович
Відомі випускники

- Бібік Валентин Савич — композитор
- Бернат Ференц — гітарист, композитор
- Білоцерківський Валентин Михайлович — скрипаль, педагог
- Борисов Валентин Тихонович — композитор
- Булгаков Лев Миколайович — композитор
- Вєркіна Тетяна Борисівна — піаністка, Народна артистка України
- Гайдамака Петро Данилович — композитор
- Гнатовська Олена Борисівна — композитор, піаністка, педагог.
- Ганзбург Григорій Ізраїлевич — музикознавець
- Горецька Наталія Вікторівна — піаністка
- Гмиря Борис Романович — співак, народний артист СРСР
- Гончаренко Марина Анатоліївна — хоровий диригент, співачка
- Губаренко Віталій Сергійович — композитор
- Донник Лариса Іванівна - композитор
- Дорошенко Костянтин Леонтійович — диригент
- Іванова Ірина Леонідівна — музикознавець
- Ізотова Любов Андріївна (навчалася в 1970—1975 рр. на факультеті сольного співу в класі доцента М. М. Долідзе)
- Іцкович Ольга Григоровна — піаністка
- Запорожан Дмитро Віталійович — співак
- Калабухін Анатолій Васильович — диригент
- Кармінський Марко Веніамінович — композитор
- Кравцов Тарас Сергійович — музикознавець, композитор
- Клебанов Дмитро Львович — композитор
- Колодуб Левко Миколайович — композитор
- Ладенко Ігор Львович — театральний режисер, викладач ХНУМ імені І. П. Котляревського, режисер і художній керівник харківського «Театру 19»
- Лицканович Олена Федорівна — актриса
- Лозова Вікторія Іванівна — піаністка
- Манойло Микола Федорович — співак
- Міщенко Олександр Володимирович — баяніст
- Михайличенко Олег Володимирович — педагог, культуролог
- Мужчиль Віктор Степанович — композитор
- Назаренко Олександр Іванович — баяніст, диригент
- Нахабін Володимир Миколайович — композитор

- Отюгов Сергій Миколайович — музикант, викладач музики, диригент вищої категорії оркестру управління МВС України у Вінницькій області, художній керівник Міського естрадно-духового оркестру «ВінБенд», головний диригент — художній керівник обласного естрадно-духового оркестру «Подоляни», заслужений діяч мистецтв України
- Підгорний Володимир Якович — баяніст, композитор
- Покотило Михайло Федорович — актор
- Птушкін Володимир Михайлович — композитор, Народний артист України
- Савчук Віталій Володимирович — актор, театральний режисер, педагог, заслужений артист України
- Садовський Леонід Вікторович — педагог, театральний режисер, завідувач кафедри майстерності актора ХНУМ імені І. П. Котляревського, засновник і художній керівник «Майстерні 55» заслужений діяч мистецтв України, доцент.
- Садовський Роман Леонідович — режисер.
- Саранчін Олексій Тарасович — композитор, джазовий піаніст, викладач
- Севастьянов Борис Олександрович — композитор
- Сердюк Лесь Олександрович (1940—2010) — український актор. Заслужений артист УРСР (1982). Народний артист України (1996)
- Снєдков Ігор Іванович — акордеоніст, Заслужений діяч мистецтв України
- Субачев Віктор Михайлович — співак (баритон), Народний артист України
- Тимченко Віра Андріївна — заслужена діячка мистецтв України, режисерка-постановниця Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка (1988—2021 рр.).
- Тіц Михайло Дмитрович — композитор
- Тольба Веніамін Савелійович — диригент
- Топчій Марко — гітарист
- Тюменєва Галина Олександрівна — музикознавець
- Тягнієнко Михайло Іванович — актор
- Урицький Михайло Якович — режисер театру ляльок
- Фінаровський Григорій Абрамович — композитор
- Хорунжий Володимир Петрович — актор Сумського театру для дітей та юнацтва, Народний артист України
- Холоденко Леонід Олексійович — скрипаль
- Цвєтков Ігор Аркадійович (1935—2000) — радянський, російський композитор, Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1988), професор
- Черкашина-Губаренко Марина Романівна — музикознавець
- Черняк Галина Михайлівна — українська актриса, кінорежисер
- Чубарева Ольга Олексіївна — співачка (сопрано), Народна артистка України
- Щербінін Юрій Леонідович — музикознавець
- Щетинський Олександр Степанович — композитор
- Яровинський Борис Львович — композитор
- Ярошенко Лаврентій Артемович — співак
Ювілеї та пам'ятні дати
У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 100 років з часу заснування Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського (вересень 1917).[13]
2 травня 2022 року, в умовах повномасштабного російського вторгнення та воєнного стану, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського відзначив 105-річчя від дня заснування[14][15].
Примітки
- ↑ Kharkiv National University of Arts named after I.P. Kotljarevskogo (Harkivs'kij Deržavnij Universitet im. I.P. Kotljarevskogo) – Kharkiv National I.P. Kotlyarevsky University of Arts — World Higher Education Database.
- ↑ Kharkiv I. P. Kotlyarevsky National University of Arts — Association européenne des conservatoires, académies de musique et Musikhochschulen.
- ↑ Kharkiv National University of Arts // Internet Encyclopedia of Ukraine / O. Havrylyshyn, F. Sysyn, M. Moser et al. — CIUS, 2019.
- ↑ Про надання Харківському державному університету мистецтв імені І.П. Котляревського статусу національного. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 21 вересня 2026.
- ↑ Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського | Департамент науки i освiти Харківської обласної державної адміністрації. dniokh.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 квітня 2025. Процитовано 21 вересня 2026.
- ↑ Внаслідок російської атаки зазнав пошкоджень Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (укр.). Процитовано 29 червня 2026.
- ↑ Zaxid.net (1 березня 2026). Унаслідок ракетного удару постраждав Харківський університет мистецтв. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 29 червня 2026.
- ↑ Внаслідок російської атаки у Харкові пошкоджено корпус та гуртожиток університету мистецтв. The Village Україна (укр.). 1 березня 2026. Процитовано 29 червня 2026.
- ↑ Кабмін приєднав Харківську академію культури до університету мистецтв.
- ↑ Бібліотека ХНУМ: Історія бібліотеки. numlib.kh.ua. Процитовано 18 вересня 2026.
- ↑ Алексей Грищенко. В Харькове появится еще одна филармония. Status quo. 01.06.2013. (рос.)
- ↑ В Харькове прошел первый концерт детской филармонии (+фото). Главное. 03.06.2013. (рос.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році»
- ↑ Постраждалий під час бомбардування університет у центрі Харкова відзначив ювілей. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 29 червня 2026.
- ↑ Про університет. Харківський національний університет мистецтв. Процитовано 29 червня 2026.
Література
- Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского: 1917 — 1992. — Харьков, 1992. — 446 с.
- Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. Pro Domo Mea: Нариси / ред. Т. Б. Вєркіна, Г. А. Абаджян, Г. Я. Ботунова. — Харків, 2007. — 336 с. ISBN 966-8482-57-1
- Кучер Л. І. Оперна студія Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського: до 70-річчя від дня заснування / ред. Г. Ганзбург. — Харків, 2009. — 68 с. ISBN 978-966-8603-98-3
- Зоряний час Університету мистецтв: нариси до 95-річчя утворення ХНУМ імені І. П. Котляревського / ред.-упоряд. Г. І. Ганзбург. — Харків: Видавництво ТОВ «С. А. М.», 2012. — 400 c. ISBN 978-966-8591-96-9
- Ганзбург Г. I. Консерваторія в університетському статусі // Музика. — 2014. — № 3.
- Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017. До 100‑річчя від дня заснування: мала енциклопедія / У 2 т. / Харків. нац. ун‑т мистецтв ім. І. П. Котляревського ; ред.‑упоряд. Л. В. Русакова. — Харків: «Водний спектр Джі-Ем-Пі», 2017. Т. 1. : Музичне мистецтво. — 740 с. ISBN 978-617-7445-38-7
- Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. 1917—2017. До 100‑річчя від дня заснування: мала енциклопедія / У 2 т. / Харків. нац. ун‑т мистецтв ім. І. П. Котляревського ; ред.‑упоряд. Л. В. Русакова. — Харків: «Водний спектр Джі-Ем-Пі», 2017. Т. 2. : Театральне мистецтво. — 424 с. ISBN 978-617-7445-39-4
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Харківський державний університет мистецтв
- Про реорганізацію Харківського державного інституту мистецтв імені І. П. Котляревського
Посилання
- Офіційний сайт Харківського національного університету мистецтв
- ХАРКІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТУ МИСТЕЦТВ імені І. П. Котляревського — 100 років
| Це незавершена стаття про виші Харкова. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
