Гарві Крампет
Гарві Крампет | |
|---|---|
англ. Harvie Krumpet  | |
| Жанр | драмедія |
| Режисер | Адам Елліот |
| Продюсер | Melanie Coombsd |
| Сценарист | Адам Елліот |
| Оповідач | Джеффрі Раш |
| Оператор | Адам Елліот[1] |
| Композитор | Dale Corneliusd |
| Кінокомпанія | Australian Film Commissiond, SBS independentd і VicScreend |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 23 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  Австралія |
| IMDb | ID 0382734 |
| harviekrumpet | |
«Гарві Крампет» (англ. Harvie Krumpet) — пластиліновий короткометражний мультфільм незалежного австралійського аніматора Адама Елліота.
Робота отримала велику кількість нагород, у тому числі премію «Оскар» за «найкращий анімаційний короткометражний фільм».
Сюжет
Гарвек Мілош Крумпецький народився у Польщі 1922 року. Його батько був дроворубом, а мати працювала на шахті. Вона також мала деякі психічні проблеми, вона розмовляла з неіснуючими людьми. Пізніше з'ясувалося, що у Гарвека синдром Туретта. У школі його ображали інші діти, бо вважали дивним. Мама забрала його зі школи і почала навчати вдома сама. Оскільки вона була освіченою, то навчала його просто різним життєвим «фактам». Коли хлопець виріс, він пішов стопами батька і став дроворубом. Одного разу Гарвек пішов з дому в ліс з наметом, щоб наодинці подумати про життя і про своє майбутнє. Коли він повернувся додому, то виявив, що його будинок згорів, а старі батьки замерзли на вулиці.
Коли Німеччина напала на Польщу і почалася Друга світова війна Гарвек Крумпецький утік на кораблі до Австралії. Там він змінив своє ім'я на Гарві Крампет. Гарві винаймав будинок разом з іншими іммігрантами та працював на різних низькооплачуваних роботах. Під час роботи на сміттєзвалищі його побив інший робітник і йому довелося поставити в голову металеву пластину. Іншим разом він потрапив до лікарні, коли в нього вдарила блискавка, а пізніше через куріння у нього розвинулася астма. Якось Гарві сидів у парку, з ним заговорила статуя Горація. Статуя сказала йому «жити сьогоденням і ловити момент». Гарві змінився, почувши ці слова. Він повністю змінив своє життя: приєднався до нудистів, став вегетаріанцем і вступив у товариство захисту тварин. Однак повноцінно жити йому заважали проблеми зі здоров'ям, що переслідують його. У нього діагностували рак яєчка, через що він знову опинився у лікарні. Там він познайомився із медсестрою на ім'я Валері. Незабаром вони одружилися і всиновили дівчинку Рубі, у якої були проблеми з руками («ефект Талідоміда»).
Пройшло багато років. Рубі, яка була у школі відмінницею, переїхала до Америки, де відкрила свою адвокатську контору. Валері невдовзі померла від крововиливу в мозок. Гарві, залишившись знову один, став відлюдником. Пізніше він перебрався до будинку для людей похилого віку. Його синдром Туретта з віком прогресував і він навіть думав про самогубство, але в результаті вирішив насолоджуватися часом, який у нього залишився.
Ролі озвучували
- Джон Флаус — Гарві Крампет
- Джеффрі Раш — оповідач
- Джулі Форсайт — Лілліана Крумпецьки.
- Камал — статуя Горація
Виробництво
За словами Адама Елліота частково історія розказана в мультфільмі автобіографічна, основа на інших знайомих йому людях. Створення мультфільму обійшлося в 377,000 $. Фінансування було поділено між трьома компаніями: SBS Independent, Australian Film Commission та Film Victoria[2]. Зйомки проходили в Мельбурні і тривали 15 місяців у період з жовтня 2001 року по січень 2003 року[3]. Виробництво почалося в гаражі Елліота та згодом проходило на трьох різних студіях. Усього було знято близько 45-50 хвилин, які пізніше були перемонтовані в 22-хвилинний мультфільм[4].
Випуск та прийом
Прем'єра мультфільму відбулася на Міжнародному фестивалі анімаційних фільмів в Ансі у червні 2003 року, де він виграв три із чотирьох основних нагород фестивалю. Австралійська прем'єра відбулася того ж року на Мельбурнському міжнародному кінофестивалі, де «Гарві Крампет» отримав приз у номінації «кращий короткометражний фільм». У 2003—2004 роках мультфільм показаний на більш ніж 100 фестивалях по всьому світу і завоював 40 нагород[4][5]. На 76-й премії Оскар у 2004 році мультфільм отримав статуетку в номінації " найкращий анімаційний короткометражний фільм ", а в Австралії він виграв приз за «кращий анімаційний короткометражний фільм» на 45-й премії AACTA Awards і приз за "кращу анімацію на фестивалі Inside Film Awards.
Роб Макі поставив мультфільму 4 з 5 зірок у своїй рецензії для The Guardian, описавши його як «зроблений з любов'ю і страшенно кумедний»[6]. Саша Моліторіш із The Sydney Morning Herald описав мультфільм як «веселий, зворушливий і чудовий». Він високо оцінив «прискіпливу увагу Елліота до деталей і любов до його персонажів»[7].
Див. також
Примітки
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ Oscar Winner Elliot Talks Krumpet | Animation Magazine. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2025.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Melbourne animator shows his feat of clay — theage.com.au. Архів оригіналу за 23 червня 2010. Процитовано 26 жовтня 2025.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 42 (довідка)Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ а б «Harvie Krumpet» (Press release) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 лютого 2015. Процитовано 26 жовтня 2025.
- ↑ RealTime Arts — Magazine — issue 57 — Krumpet wins!. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2025.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 14 (довідка) - ↑ Harvie Krumpet | Film | The Guardian. Архів оригіналу за 18 вересня 2014. Процитовано 26 жовтня 2025.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Harvie Krumpet — FilmReviews — www.smh.com.au. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 26 жовтня 2025.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 15 (довідка)Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
Посилання
- Офіційний сайт(англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).