Хамданіди

Хамданіди
Дата створення / заснування	890
Континент	Азія
Столиця	Алеппо
Час/дата припинення існування	1004
Площа	1 000 000 км²
Хамданіди у Вікісховищі

Хамдані́ди (араб. الحمدانيون, трансліт. al-Ḥamdāniyyūn) — шиїтська^[1] арабська династія, що правила в північному Іраку (Аль-Джазіра) та Сирії з 890 по 1004 рік. Хамданіди вважали себе нащадками давніх Бану Тагліб — племені арабів-християн з месопотамського Аніззаха, що розташований на північ від Аравії.

Династію заснував Хамдана ібн Хамдун, якого 890 року аббасидський Халіф призначив губернатором міста Мардіна в південно-східній Анатолії .

Його син Абдаллах (904–929), у свою чергу, був призначений губернатором міста Мосула в північному Іраку (906) і навіть губернатором Багдада (914). Його сини стали губернаторами Мосула та Алеппо.

Правитель Насир ад-Даула аль-Хасан (929 — 968), губернатор Мосула та Діярбакира, увійшов в історію як успішний правитель, але його деспотичність привела до втрати влади: його змістив син Абу Таліб.

Хамданіди правили Мосулом до 990 року, незважаючи на важку поразку від Буїдів у 979 році. По тому землі Хамданідів були розділені між Укайлідами та Марванідами.

Сайф ад-Даула Алі 'Державний меч' правив з 945 по 967 рік північною Сирією з Алеппо, і став найважливішим супротивником Візантії. Його двір в Алеппо був центром науки та арабської літератури, проте, після завоювання Візантією, місто Алеппо втратило своє значення.

Щоб перешкодити розширенню Візантії, Хамданіди намагалися стати васалами Фатимидів, але 1003 року самі Фатіміди знищили останніх Хамданідів.

1. Хамдана ібн Хамдун (868–874)
2. аль-Хасан ібн Хамдан (895–916)
3. Абдаллах ібн Хамдан (906–929)
4. Насир ад-Даула ел-Хасан (929–967)
5. Адід ад-Даула (967–980)
6. Абул Тахир Ібрахім ібн аль-Хасан (989–997)
7. Абу Абділла аль-Хусейн ібн аль-Хасан (989–997)

1. Сайф ад-Даула Алі (945–967)
2. Саад ад-Даула Шаріф I (967–991)
3. Саїд ад-Даула (991–1002)
4. Абул Хасан Алі (1002–1004)
5. Абул Маалі Шаріф (1004–1004)

• Список правителів Алеппо

• Canard, Marius (1951). Histoire de la dynastie des Hamdanides de Jazîra et de Syrie (French) . Algiers: Faculté des Lettres d'Alger. OCLC 715397763.
• Freytag, G. W. (1856). Geschichte der Dynastien der Hamdaniden in Mosul und Aleppo. Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft (German) . X: 432—498.
• Freytag, G. W. (1857). Geschichte der Dynastien der Hamdaniden in Mosul und Aleppo. Zeitschrift der Deutschen Morgenländischen Gesellschaft (German) . XI: 177—252.
• Kennedy, Hugh N. (2004). The Prophet and the Age of the Caliphates: The Islamic Near East from the 6th to the 11th Century (Second Edition). Harlow, England: Longman. ISBN 978-0-58-240525-7.
• Janine et Dominique Sourdel, Dictionnaire historique de l'islam, PUF, coll. " Quadrige ", 2004, 1056 p. (ISBN 978-2-130-54536-1), " Hamdanides ", p. 332–333
• Les Arabes, Maxime Rodinson, édition Quadrige.
• Initiation à l'islam des origines VIIe siècle et XIe siècle, de Christine Bousquet-Labouérie, édition Ellipses.

• Династія Хамданідів в Британській енциклопедії
• Hukam (Arabic)