Фінголімод
 | |
|---|---|
Фінголімод
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 2-Amino-2-[2-(4-octylphenyl)ethyl]propane-1,3-diol | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L04AA27 |
| PubChem | 107970 |
| CAS | 162359-55-9 |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C19H33NO2 |
| Мол. маса | 307,471 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 93 % |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 6-9 діб |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ГІЛЕНІЯ, «Новартіс Фарма Штейн АГ»,Швейцарія UA/11704/01/01 15.09.2016—15/09/2021 |
Фінголімод (англ. Fingolimod, лат. Fingolimodum) — напівсинтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною будовою є похідним міріоцину та структурним аналогом сфінгозину.[1][2] Вироблення препарату передбачає використання продуктів життєдіяльності Saria sinclairii.[1] Фінголімод застосовується перорально.[3][4] Фінголімод уперше синтезований у 1992 році в лабораторії японської компанії «Yoshitomi Pharmaceuticals»[5], та уперше схвалений до клінічного використання в 2010 році.[6]
Фармакологічні властивості
Фінголімод — напівсинтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною будовою є похідним міріоцину та структурним аналогом сфінгозину. Механізм дії препарату полягає у модулюванні сфінгозин-1-фосфатних рецепторів, що передбачає зв'язування активного метаболіту фінголімоду — фінголімоду фосфату — з сфінгозин-1-фосфатними рецепторами І типу, які розміщені на поверхні лімфоцитів. Унаслідок цього фінголімод легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр та зв'язується із S1P-1-рецепторами у ЦНС. У подальшому фінголімод блокує вихід лімфоцитів із лімфатичних вузлів, причому проходить лише перерозподіл лімфоцитів за місцем їх знаходження, а не втрата їх функціональних властивостей. Унаслідок зниження кількості лімфоцитів у кровотоку знижується кількість лімфоцитів, які можуть перетворитися у прозапальні клітини типу Th17, які проникають у нервову систему, та пошкоджують нервову тканину та нервові волокна. Наслідком цього є зниження лімфоцитарної інфільтрації нервової тканини, зниження вираженості запалення та пошкодження нервової тканини.[1][3][4] Фінголімод застосовується для лікування ремітуючого розсіяного склерозу[7][8], і при його застосуванні спостерігається зниження активності захворювання, значне зменшення кількості нових вогнищ запалення, значне зниження прогресування непрацездатності та ризику стійкого прогресування інвалідизації.[1][7] Проте при застосуванні фінголімоду зростає частота побічних ефектів з боку серцево-судинної системи, у тому числі небезпечних аритмій та брадикардії, у зв'язку із чим його застосування заборонено особам із серцево-судинними захворюваннями та захворюванням судин головного мозку.[2][8] При застосуванні фінголімоду також зростає ризик вірусних інфекцій, онкологічних захворювань, гастроентериту, лімфопенії та лейкопенії.[2][8]
Фармакокінетика
Фінголімод добре, але повільно всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить у середньому 93 %. Максимальна концентрація препарату досягається протягом 12—16 годин після прийому препарату. Фінголімод добре розподіляється у тканинах організму, швидко захоплюється еритроцитами. Препарат швидко метаболізується до свого активного метаболіту фінголімоду фосфату. Фінголімод майже повністю (на 99 %) зв'язується з білками плазми крові. Фінголімод добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр та в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці, спочатку до активного метаболіта, пізніше до неактивних метаболітів. Фінголімод виводиться з організму переважно із сечею у вигляді метаболітів, незначна частина виводиться з калом. Період напіввиведення фінголімоду становить 6—9 діб, не доведено зміну цього часу при порушеннях функції печінки та нирок.[3][4][6]
Покази до застосування
Фінголімод застосовується при ремітуючому розсіяному склерозі як із високою активністю, так і при швидко прогресуючому важкому ремітуючому перебігу захворювання.[3][4]
Побічна дія
При застосуванні фінголімоду побічні ефекти спостерігаються досить часто, найбільш характерними є побічні явища з боку серцево-судинної системи, у тому числі небезпечних аритмій, брадикардії та атріовентрикулярної блокади, у зв'язку із чим його застосування заборонено особам із серцево-судинними захворюваннями та захворюванням судин головного мозку.[2][8] Характерними при застосуванні фінголімоду є інфікування вірусними захворюваннями унаслідок зниження імунітету, зокрема вірусом грипу та іншими гострими респіраторними інфекціями, вірусом простого герпесу, грибковими інфекціями.[2][8] При застосуванні фінголімоду також зареєстровано кілька випадків прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії внаслідок реактивації на фоні застосування препарату JC-вірусу.[9] На фоні застосування фінголімоду описана поява у кількох випадках раку шкіри.[10] Іншими побічними ефектами препарату є[3][4]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — шкірний висип, алопеція, свербіж шкіри, екзема.
- З боку травної системи — діарея, гастроентерит.
- З боку нервової системи — головний біль, мігрень, запаморочення, тривожність, парестезії, депресія, порушення зору, макулярний набряк.
- З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія.
- З боку дихальної системи — кашель, задишка, бронхіт, синусит, пневмонія.
- З боку сечостатевої системи — дисменорея, зниження потенції, периферичні набряки, гематурія.
- З боку опорно-рухового апарату — біль у спині.
- Зміни в лабораторних аналізах — лейкопенія, нейтропенія, лімфопенія, підвищення рівня тригліцеридів у крові, підвищення активності амінотрансфераз та гаммаглутамілтранспептидази.
Протипокази
Фінголімод протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, імунодефіцитних станах, важких активних інфекціях (туберкульоз, гепатити), злоякісних пухлинах, важких серцево-судинних та цереброваскулярних захворюваннях, важких порушеннях функції печінки, при вагітності та годуванні грудьми.[3][4]
Форми випуску
Фінголімод випускається у вигляді желатинових капсул по 0,0005 г.[6][11]
Примітки
- ↑ а б в г Финголимод (Гилениа) — новый пероральный препарат для лечения ремиттирующего рассеянного склероза [Архівовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д ДОКАЗОВА БАЗА МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
- ↑ а б в г д е ГІЛЕНІЯ капсули [Архівовано 3 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е http://www.vidal.ru/drugs/molecule/2216 [Архівовано 4 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Adachi, K; Chiba, K (2007). FTY720 Story. Its Discovery and the Following Accelerated Development of Sphingosine 1-Phosphate Receptor Agonists as Immunomodulators Based on Reverse Pharmacology. Perspectives in medicinal chemistry. 1: 11—23. PMC 2754916. PMID 19812733. (англ.)
- ↑ а б в Fingolimod Hydrochloride [Архівовано 16 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Финголимод в лечении ремитирующего рассеянного склероза: опыт применения в Московском городском центре рассеянного склероза [Архівовано 2 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д Финголимод и риск серьезных аритмий, новые противопоказания [Архівовано 2 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Brooks, Megan (18 серпня 2015). Third Case of PML With Fingolimod (Gilenya) in MS. Medscape. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 20 серпня 2015. (англ.)
- ↑ Good News for Oral MS Drug Fingolimod. Webmd.com. 16 квітня 2008. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 30 вересня 2013. (англ.)
- ↑ http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/2216 [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).