YaChudo

Філ Спектор

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Phil Spector
англ. Phil Spector Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яангл. Harvey Phillip Spector Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження26 грудня 1939[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняБронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США або Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті16 січня 2021[5][6] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіСтоктон, Каліфорнія, США[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертікоронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1958–2021
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїмузичний продюсер Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаFairfax High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструменти
Жанр
ЛейблиPhilles Recordsd, A&M Records і Apple Records Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

премія опікунської ради «Греммі»d (2000)

Зал слави премії «Греммі»d (1998)

Зала слави рок-н-ролу (2011)

Зала слави рок-н-ролу (1989)

У шлюбі зРонні Спекторd Редагувати інформацію у Вікіданих
philspector.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гарві Філіп Спектор (англ. Harvey Phillip Spector; 26 грудня 1939 — 16 січня 2021) — американський продюсер звукозапису, музикант і автор пісень, який розробив «Стіну звуку» — формулу музичного продакшену, яку він описав як вагнерівський підхід до рок-н-ролу. Спектор вважається однією з найвпливовіших фігур в історії поп-музики[8] і найвидатнішим автором-новатором музичної індустрії у зв'язку з безпрецедентним контролем, який він мав над кожною фазою процесу запису.[9] Провівши три десятиліття на частковій пенсії, у 2009 році його засудили за вбивство акторки Лани Кларксон у 2003 році[10] від 19 років й до довічного ув'язнення.[11][12][13][14]

Народився в Бронксі. Спектор розпочав свою кар'єру в 1958 році як співзасновник, гітарист та вокаліст гурту The Teddy Bears, створивши їхній американський сингл номер один «To Know Him Is to Love Him». У 1960 році він став співзасновником Philles Records, а у віці 21 року став наймолодшим в історії власником лейблів у США і залишався таким донині.[15] Протягом 1960-их він писав, був співавтором або створював записи для таких виконавців як «The Ronettes», «The Crystals» та «Ike & Tina Turner». Зазвичай він співпрацював з аранжувальником Джеком Ніцше, звукорежисером Ларрі Левіном та де-факто гаус-бендом, який згодом став відомим як «Wrecking Crew». Спектор спочатку завершив кар'єру в музичній індустрії в 1966 році.

У 1969 році Спектор повернувся до своєї кар'єри, після чого спродюсував альбом «The Beatles» Let It Be (1970), а також кілька сольних записів членів цього гурту Джона Леннона та Джорджа Гаррісона . До середини 1970-х років Спектор спродюсував 18 синглів, що потрапили до першої десятки американського чарту, для різних виконавців. Після роботи з Леонардом Коеном, Діоном Дімучі та Ramones він залишався значною мірою неактивним і був заклопотаний особистими питаннями.[16] Серед його пісень, що досягли вершин чартів були: «You've Lost That Lovin' Feelin» (співавтор і продюсер для «the Righteous Brothers», 1964), «The Long and Winding Road» (The Beatles, 1970) і «My Sweet Lord»(Джордж Гаррісон, 1970). За даними BMI, «You Lost That Lovin 'Feelin'» — пісня, яку найбільше крутили по радіо в США в XX столітті.

Записи Спектора, що отримав прізвисько «Першого Вельможі Підлітків»,[17][18] допомогли затвердити роль студії звукозапису як музичного інструменту[19], інтеграції естетики попарту в музику[20] та розвинути жанр артроку.[21] Його компіляція різних виконавців A Christmas Gift for You from Philles Records (1963) вважається найкращим альбомом різдвяних пісень усіх часів.[22] Серед нагород Спектора — Ґреммі за «Альбом року» за співпродюсування (разом із Джорджем Гаррісоном) концерту для Бангладеш (1971), включення 1989 до Зали слави рок-н-ролу та включення 1997 до Зали слави піснярів .[23] У 2004 році журнал Rolling Stone помістив Спектора на 63-nе місце в списку найвидатніших артистів усіх часів.[24] 16 січня 2021 року він помер у в'язниці у 81-річному віці, ймовірно, від наслідків коронавірусної інфекції.[25]

Біографія

1939—1959: Дитинство та рання кар'єра

Харві Філіп Спектор народився 26 грудня 1939 року[26] [29] в сім'ї Бенджаміна та Берти Спектор, єврейської родини іммігрантів першого покоління в Бронксі, штат Нью-Йорк.[30][31][32] Батько Бенджаміна прибув до США з України в 1913 році;[33] він англізував своє ім'я як Джордж Спектор в 1927 році у своїх документах на натуралізацію.[34] Батько Берти також англізував своє ім'я як Джордж Спектор, в 1923 році. Документи обох чоловіків завірила одна й та ж особа — Ісидора Спектор.[34] Схожість в іменах і прізвищах та походженнях дідів призвела до припущень Спектора про те, що його батьки були двоюрідними братами [35]

Стосунки з учасницею The Ronnettes

У далеких 1960-х кар'єри та долі двох музичних легенд були тісно переплетені. Філ брав участь у релізах Ронні, надавши тріо The Ronnettes образ поганих дівчаток у вузьких коротких спідницях з рясно підведеними очима та модними зачісками «вулик». Ронні одружилася з Філом, сподіваючись на довге та щасливе життя. Натомість на 6 років потрапила в пастку нездорового, демонічно образливого ставлення до себе з боку ревнивого чоловіка.

Кінець кар'єри

Наприкінці музичної кар'єри Спектор почав страждати від алкогольної та наркотичної залежності, а в 2003 році застрелив кіноакторку Лану Кларксон, після чого його ув'язнили. Захист Спектора стверджував, що Кларксон перебувала в депресії та скоїла самогубство, але в суді ще декілька жінок підтвердили що Філ не один раз погрожував їм пістолетом.

Згодом йому оголосили звинувачення у вбивстві. На повторному судовому засіданні в травні 2009 року Спектора визнали винним у вбивстві другого ступеня (вбивство без змови, вбивство з навмисним завданням шкоди здоров'ю або в результаті байдужості до людського життя) та засудили від 19 років до довічного ув'язнення.

Примітки

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ PHIL SPECTOR DEAD AT 81 / H. Levin — 2021.
  6. ↑ https://www.rollingstone.com/music/music-news/phil-spector-dead-obit-67459/
  7. ↑ а б https://www.tmz.com/2021/01/17/phil-spector-dead-dies-81/
  8. ↑ Spillius, Alex. Phil Spector guilty of murdering actress Lana Clarkson. The Telegraph. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 2 квітня 2018.
  9. ↑ Williams, 2003, с. 23.
  10. ↑ Unterberger, Richie. Phil Spector. AllMusic. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
  11. ↑ Duke, Alan (29 травня 2009). Phil Spector gets 19 years to life for murder of actress. CNN.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2010. Процитовано 30 травня 2009. [Архівовано 2010-09-23 у Wayback Machine.]
  12. ↑ CDCR Inmate Locator. cdcr.ca.gov. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 4 червня 2019. [Архівовано 2020-12-18 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Weber, Christopher; Deutsch, Linda (17 січня 2021). Phil Spector, famed music producer and murderer, dies at 81. Associated Press.
  14. ↑ Davies, Caroline (17 січня 2021). Phil Spector, pop producer convicted of murder, dies aged 81. The Guardian.
  15. ↑ Brown, Mick (4 лютого 2003). Pop's lost genius. The Telegraph. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  16. ↑ Sevigny, Catherine (5 травня 2007). Wall of silence. The Guardian. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
  17. ↑ Williams, 2003, с. 5.
  18. ↑ Wolfe, Tom (3 січня 1965). First Tycoon of Teen. New York Magazine, published as a supplement to the New York Herald Tribune. (This appears in the microfilm edition of the Herald Tribune but apparently not in the online database)
  19. ↑ Bannister, 2007, с. 38.
  20. ↑ Holden, Stephen (28 лютого 1999). MUSIC; They're Recording, but Are They Artists?. The New York Times. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 17 липня 2013.
  21. ↑ Williams, 2003, с. 25.
  22. ↑ MacDonald, Dennis. A Christmas Gift for You from Phil Spector. AllMusic. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  23. ↑ Phil Spector profile at. Songwritershalloffame.org. Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 28 жовтня 2011. [Архівовано 2008-06-12 у Wayback Machine.]
  24. ↑ See:
  25. ↑ Відійшов у засвіти один з найвпливовіших музичних продюсерів в історії музики
  26. ↑ Thompson, 2004, с. 10.
  27. ↑ CNN Library (3 грудня 2015). Phil Spector Fast Facts. CNN. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
  28. ↑ Weber, Christopher; Deutsch, Linda (17 січня 2020). Phil Spector, famed music producer and murderer, dies at 81. Associated Press. Процитовано 17 січня 2020.
  29. ↑ Some sources cite 1940 as his year of birth.[27] According to the Associated Press 1939 is the correct date as Spector's lawyer affirmed this, but that «most sources» stated 1940.[28]
  30. ↑ Salon Brilliant Careers. Salon.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2011. Процитовано 9 липня 2012.
  31. ↑ Williams, 2003, с. 27.
  32. ↑ Bloom, Nate (22 грудня 2014). All those Holiday/Christmas Songs: So Many Jewish Songwriters!. Jewish World Review. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 31 грудня 2017.
  33. ↑ Brown, 2007, с. 13.
  34. ↑ а б Brown, 2007, с. 14.
  35. ↑ Brown, 2007, с. 12.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).