Філіп Сідні

Філіп Сідні
англ. Philip Sidney
Народився	30 листопада 1554[4][1][5]  Penshurstd, Кент
Помер	17 жовтня 1586[1][2][…] (31 рік)  Арнем, Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів[6]  ·гангрена
Поховання	собор Святого Павла
Країна	Англійське королівство
Місце проживання	Essex Housed
Діяльність	поет, дипломат, прозаїк-романіст, військовослужбовець, політик, письменник, державний діяч
Alma mater	Крайст Черч і школа Шрусберіd
Знання мов	англійська[1][7]
Magnum opus	The Countess of Pembroke's Arcadiad
Посада	член Палати громад у Парламенті Англіїd, посол, Member of the 1572-83 Parliamentd[8], Member of the 1584-85 Parliamentd[8] і Master-General of the Ordnanced
Батько	Henry Sidneyd[9]
Мати	Mary Dudley, Lady Sidneyd[9]
Брати, сестри	Robert Sidney, 1st Earl of Leicesterd[9] і Mary Sidneyd[9]
У шлюбі з	Frances Walsinghamd[9]
Діти	Elizabeth Sydneyd[10][9]
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Філіп Сідні (англ. Philip Sidney; 30 листопада 1554 — 17 жовтня 1586) — англійський поет і громадський діяч єлизаветинської епохи.

Аристократ за народженням, випускник Оксфорда, Сідні полюбляв науки, мови і літературу і став покровителем поетів, перш ніж прославився в цій якості сам.

Готуючись до дипломатичної кар'єри, він три роки провів на континенті у Франції, де зблизився з літераторами-протестантами Маро, Дюплессі-Морне та ін. Переживши в Парижі Варфоломіївську ніч, Сідні горів бажанням битися за справу протестантизму. У 1577 був призначений послом при імператорському дворі у Празі, де провів один рік, після чого через свої релігійні ідеї потрапив в опалу. Королева не розділяла його релігійні ідеї; тоді він віддалився у свої маєтки, де несподівано розкрився його поетичний талант. Цьому сприяли літературні дозвілля в гуртку його сестри Мері, майбутньої графині Пемброк, покровительки мистецтв. У сільській тиші Сідні створив цикл ліричних сонетів і повернувся до двору в блиску нової літературної слави, після того, як Єлизавета милостиво прийняла присвячену їй пастораль «Травнева королева» і в 1583 р зробила його лицарем. У столиці навколо нього згуртувався гурток поетів, названий Ареопагом, що включав Ґабріеля Гарві, Едмунда Спенсера, Фулька Гревіля і Едварда Дайера. Відтепер Сідні став в очах сучасників англійським втіленням досконалого придворного, поєднуючи аристократизм, освіченість, доблесть і поетичний дар.

У 1581 і в 1584—1585 рр. ставав членом Кентського парламенту. У 1583 р вирушив на війну в Нідерланди. Досяг там військових успіхів. В середині 1585 року призначений губернатором завойованих територій і керівником королівської кінноти. Протягом року під його керівництвом англійські війська не добилися результату, в програній битві при Зютфені Сідні був важко поранений. Під час транспортування в Арнем отримав зараження крові, від якого помер. Тіло його перевезли до Англії і з королівськими почестями поховали в соборі Св. Павла 16 лютого 1587. Трагічна загибель протестантського героя зробила його англійською національною легендою, і протягом багатьох років сер Філіп залишався найпопулярнішим поетом в Англії. Він же став першим з поетів єлизаветинської епохи, чиї вірші переклали іншими європейськими мовами.

• Сідні Філіп // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 521. — ISBN 966-692-744-6.
• Сідні // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.