Філіппи

41°00′47″ пн. ш. 24°17′11″ сх. д. / 41.01306° пн. ш. 24.28639° сх. д.

Археологічні пам'ятки Філіппи
Archaeological Site of Philippi [1]
Світова спадщина
Античний театр у Філіппах
41°00′43″ пн. ш. 24°17′04″ сх. д. / 41.012072° пн. ш. 24.284576° сх. д.
Країна	Греція
Тип	Культурний
Критерії	III, IV
Об'єкт №	1517
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	2016 (40 сесія)
Філіппи у Вікісховищі

Філіппи (грец. Φίλιπποι) — давньогрецьке місто у Фракії, на узбережжі Егейського моря. Місто лежало на крутій височині поблизу Пангейських пагорбів, за 8 км від сучасного міста Кавала у Македонії.

15 липня 2016 року на 40-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Стамбулі, археологічні пам'ятки Філіппи були внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО^[2].

Первісно існувала грецька колонія Креніди, що славилась золотоносними рудниками (Пангейські рудники). У IV столітті до н. е. Креніди були завойовані македонським царем Філіппом II, який і заснував тут власне місто, що отримало на честь свого засновника назву Філіппи, назване на його честь у 358 році до н. е. У римську епоху 42 року до н. е. поблизу міста відбулося дві битви між монархістами (Октавіан — майбутній Август) і республіканцями, вбивцями Юлія Цезаря (Марк Юній Брут). Імператор Август підніс місто до римської колонії та надав йому статус італійського права. Місто отримало ім'я лат. Colonia Julia Augusta Phillipensis і стало місцем поселення римських колоністів — солдатів, що відслужили свій строк у римській армії. Таким чином місто отримало подвійний характер: на грецькому тлі жили люди з римською культурою і латинською мовою та стилем життя.

Згідно з Новим Заповітом, Філіппи є першим європейським містом, де стараннями апостола Павла була утворена християнська громада (Діян. 16: 12) та заснована в 53 році н. е.^[3] широко відома за межами міста Церква Філіппська. Апостол Павло прибув сюди в супроводі Тимофія, Сила та Луки і знайшов притулок у заможної городянки Лідії. Подорож, що так добре почалась, стала проблемою для Павла і його супутника коли одна віщунка стала ходити за ними і кричати: «Ці люди — слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!» (Дії 16:16–17). Павло вигнав зі служниці нечистого духа і тим самим позбавив господарів доходу, за що останні побили апостола та кинули його разом із Сілою до в'язниці. Утім, вночі раптово розпочався землетрус, і в'язні були майже звільнені. Однак вони не втекли, чого боявся їх сторож, який вже було хотів вбити себе. Їх відпустили без суду, на що Павло гнівався, заявивши, що вони є римськими громадянами і вимагають вибачення за вчинену їм несправедливість. До християнської громади міста звернено одне з послань апостола Павла. Пізніше апостол не раз повертався у Філіппи.

Філіппи були зруйновані у Середні віки, до того часу не раз переживаючи облоги слов'янських народів і болгар, аж доки мешканці не залишили місто перед наступом турків близько 1400 року. Відкриті зусиллями французьких археологів Французької школи в Афінах в 1924 році. Ними були знайдені міські мури з IV століття до н. е., форум римської доби, терми III століття нашої ери, а також три ранньохристиянські базиліки, датовані IV—VI століттям нашої ери. Одна з базилік розташована на південній стороні міста біля центральної вулиці Віа Еґнатіа (Via Egnatia) і нібито там раніше була тюрма, в якій сидів апостол Павло^[4].

На відстані близько одного кілометра до залишків міста розташоване село з іменем Лідія, де на початку села протікає річка Ціґакті. Каплиця та баптистерій, що розташовані там нагадують про хрещення апостолом Павлом продавчині пурпуру Лідії.

• 
  Руїни давнього міста
• 
  Ранньохристиянский храм
• 
  Агора та акрополь

• Філіппи [Архівовано 21 листопада 2008 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
• Біблійна енциклопедія^{[недоступне посилання з липня 2019]}