YaChudo

Фурія (БпЛА)

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

БпЛА А1-СМ «Фурія»
А1-СМ
Призначення:Літак-розвідник
Перший політ:травень 2014
Прийнятий на озброєння:9 квітня 2020[1]
Період використання:2014–дотепер
На озброєнні у: Національна гвардія
ЗСУ Збройні сили
 СБУ
Виробник:ТОВ «Науково-виробниче підприємство „Атлон Авіа“»
Всього збудовано:400
Модифікації:А1-С, А1-СМ, КС-1
Крейсерська швидкість:65 км/год
Максимальна швидкість (МШ):130 км/год
Бойовий радіус:50 км
Тривалість польоту:3 год
Розмах крила:2 м
Максимальна злітна:6 кг
Фурія (БпЛА) у Вікісховищі

Фурія (БпАК А1-СМ «Фурія» UAS A1-CM “Furia”) — український розвідувальний безпілотний літальний апарат. Розроблений у 2014 році київським підприємством «Атлон Авіа».

Станом на 2021 рік було вироблено понад 100 комплексів у різних модифікаціях для потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України.

З 2014 року безпілотний авіаційний комплекс активно застосовувався в ході проведення Операції об’єднаних сил на сході України для ведення повітряної розвідки і корегування вогню артилерії.[2]

З 2015 року прийнятий на озброєння Національної гвардії. У 2019-2020 роках БпАК пройшов повний перелік Державних випробувань. Офіційно прийнятий на озброєння Збройних Сил України у 2020 році за наслідками успішних державних випробувань[1].

Історія

Апарат був розроблений київським НВП «Атлон Авіа» 2014 року.

Влітку 2014-го пройшли випробування можливостей використання безпілотного літального апарата А1С «СІВЕР» на базі Чернігівського науково-випробувального центру ЗСУ, у підсумку яких Міністерством оборони України затверджена можливість його застосування для виконання низки завдань. Згодом, того ж 2014-го, від добровольців було отримано конкретне тактико-технічне завдання і уже восени відбулись перші постачання БпАК до Національної гвардії України[3].

У військах перші бпла «Фурія» почали з'являтися влітку 2015 року.[4]

Назву «Фурія» вигадали самі бійці, які використовують апарат майже з самого початку бойових дій на Донбасі. Першим батальйоном, який використовував «Фурію», був «Донбас»[5][6].

21 січня 2015 року відбулося перше представлення БпЛА А1-С.

22 липня 2015 нові безпілотні літальні апарати «Фурія» офіційно прийняті на озброєння Нацгвардією, повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.[7]

БПЛА «Фурія» також знаходяться на озброєнні Збройних сил України[8].

У 2016 році компанія представила замовнику глибоко модернізовану версію комплексу з індексом А1-СМ, яка пройшла відомчі випробування та була випробувана артилеристами в зоні бойових дій[3]. За оцінками розробників, вартість осучасненого комплексу А1-СМ буде не вищою за $150 тис. в цінах літа 2016 року[9].

«Фурія» та HMMWV, 2018 р.

За роки війни виробники доправили понад 100 комплексів А1-С та А1-СМ «Фурія» в зону АТО. Початково, комплекс складався із одного літального апарата, наземної станції, антенного комплексу, потім кількість літальних апаратів у складі комплексу зросла до двох, а вже останні вироби були з комплектацією трьох літальних апаратів[9][2].

Склад комплексу

Комплекс містить три БпЛА, три денні модулі корисного навантаження і два нічні модулі корисного навантаження, наземну станцію керування і обробки інформації, антени та додаткове обладнання[10][2].

Конструкція планера — «літне крило». При виготовленні безпілотника використовувалися склотканина, вуглецева тканина і карбон. Всі складові зроблені на потужностях підприємства «Атлон Авіа». Завдяки моніторам оператор може стежити за геоінформаційною системою з прив'язкою координат і GPS-позицій літака. Другий монітор призначений для ведення спостереження крізь оптичну камеру. Зображення передається в режимі дійсного часу[5].

Силовий агрегат електричного типу. Живлення забезпечують дві батареї по 16 тисяч мА/год. БпЛА обладнується денною і нічною системою спостереження і може перебувати в повітрі до трьох годин (залежно від погодних умов)[5].

Модифікації

  • А1-С — перша базова модель, котра надійшла в Нацгвардію як допомога від волонтерів 2014 року.
А1-СМ Фурія. Нововведення: новий вдосконалений кевларовий центроплан (фюзеляж), нове розташування внутрішніх елементів, нова геометрія вертикальних стабілізаторів зі збільшеною площею, легкозамінна силова установка з вібророзв'язкою, штатна парашутна посадка, легкозмінне корисне навантаження, нові бортові і наземні антени, додаткове програмне забезпечення та інше[11].

Технічні характеристики[12]

Характеристика Значення Примітка
Тип літаюче крило
Злітна маса 5,5 кг
Максимальний радіус взаємодії < 50 км
Дальність польоту до 200 км
Силовий агрегат електричний двигун
Живлення дві акумуляторні батареї Li-ion акумулятори 42000 мАг
Тривалість польоту до 3 годин
Швидкість максимальна 130 км/год
Крейсерська швидкість 65 км/год
Корисне навантаження денна та нічна камера. до 1,5кг

Тактичні характеристики

  • Час розгортання з транспортного положення – 15 хв
  • Поєднана навігаційна система (ГНСС) та інерціальна навігаційна система
  • Можливість виконання польоту у способі радіомовчання
  • Захищені цифрові канали керування та передавання даних, стійкі до впливу засобів РЕБ
  • Визначення координат об’єктів (цілей) з точністю до 20м з можливістю автосупроводження
  • Корегування вогню артилерії з автоматичним розрахунком коректури
  • Автоматичне корегування вогню для декількох вогневих позицій
  • Можливість встановлення спеціального корисного навантаження (обладнання для ведення радіорозвідки, РХБ розвідки)

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Безпілотні комплекси БпАК «Фурія» служили в зоні АТО для виконання низки завдань, у тому числі із забезпечення роботи артилерії[13].

З початком великої московської навали в лютому 2022 року компанія-виробник була вимушена евакуюватись на захід України. Комплекси А1-СМ «Фурія» активно застосовуються на усіх напрямках дій українських артпідрозілів — як вдень, так і вночі. З огляду на становище, було істотно пришвидшено процес ремонту й відновлення БпЛА: якщо раніше відновлення пошкоджених комплексів у межах державного замовлення тривало чи не рік, то, за словами керівника компанії «Атлон Авіа»: «...сьогодні відновлення відбувається значно швидше. Йдеться про лічені дні. За тиждень ми відновлюємо десятки безпілотників»[14].

Галерея

Оператори

Україна

Станом на 2017 рік, комплекс пройшов відомчі випробування в МОУ і постачався в ЗСУ в межах держзамовлення. Проте не був прийнятий на озброєння офіційно.[17] Передавався до ЗСУ: у 2016 — 5 штук[8], у 2017 — 10 штук[17].

Прийнятий на озброєння Збройних Сил України наказом Міністерства оборони № 115 від 09.04.2020 року[15].

2020 року було передано «десятки» БпАК А1-СМ «Фурія», проведено ремонт та оновлення вже переданих комплексів[15].

Головний споживач розробки — артилерійські підрозділи бригад, де комплекс служить для розвідки та корегування вогню[15].

25 серпня 2022 року українська благодійна організація «Фонд Віктора Пінчука» передала 4-м бригадам Збройних Сил України 12 БпЛА «Фурія»[18].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б «Фурія» прийнятий на озброєння Збройних Сил України. [Архівовано 2022-03-30 у Wayback Machine.] 10.04.2020, «Український мілітарний портал»
  2. ↑ а б в «Атлон Авіа» - A1-CM Фурія [Архівовано 2022-03-30 у Wayback Machine.] — сайт розробника
  3. ↑ а б «Атлон Авіа» - Історія [Архівовано 2021-09-03 у Wayback Machine.] — сайт розробника
  4. ↑ ProUA (16 серпня 2024), КОВАЛЬЧУК: Щоб знищити ворожі тили, треба наздогнати й обійти росію у держвиробництві дронів., процитовано 17 серпня 2024
  5. ↑ а б в Беспилотный летательный аппарат А1-С «Фурия». Экономические известия. 06.04.2015. Архів оригіналу за 22.07.2015. Процитовано 22.07.2015. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2015-07-22? (довідка) [Архівовано 2015-07-22 у Archive.is]
  6. ↑ Артилеристи в зоні АТО використовують безпілотник для стрільби по бойовиках. Лівий берег. 03.08.2014. Архів оригіналу за 28.08.2014. Процитовано 28.08.2014. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2014-08-28? (довідка)
  7. ↑ а б Нацгвардія отримала нові безпілотники. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 22 липня 2015.
  8. ↑ а б Збройним силам передали п’ять українських безпілотників. Військова панорама. 9 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
  9. ↑ а б Виробники розповіли, скільки коштуватиме новий український безпілотник. Військова панорама. 11 серпня 2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
  10. ↑ Беспилотники «Фурия» от компании НВП «Атлон Авиа» поступят на вооружение армии. Укрінформ. 17.02.2016. Архів оригіналу за 14.07.2016. Процитовано 15.07.2016. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2016-07-14? (довідка)
  11. ↑ А1-С Фурія (r) v.2 [Архівовано 2022-01-21 у Wayback Machine.] // НПП «Атлон Авиа»
  12. ↑ Безпілотний авіаційний комплекс А1-СМ Фурія для розвідки та коригування вогню артилерії | Athlon Avia - Unmanned solutions (укр.). 4 березня 2020. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 11 червня 2023.
  13. ↑ Безпілотні будні України. Військова панорама. 19 січня 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2017.
  14. ↑ "Атлон Авіа" розгорнула форсований ремонт БПЛА "Фурія", які коригують вогонь артилеристів ЗСУ по армії РФ. Defense Express. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  15. ↑ а б в г д Safronov Taras (26 грудня 2020). Військові отримали безпілотні комплекси А1-СМ «Фурія». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
  16. ↑ ЗА 4 РОКИ ЗСУ ОТРИМАЛИ БЛИЗЬКО 300 БПЛА ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ КОМПАНІЇ «АТЛОН АВІА» (ФОТО)
  17. ↑ а б Виробники дронів звернулися до Міноборони щодо замовлень на наступний рік. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 14 вересня 2019.
  18. ↑ Фонд Пінчука передав військовим 12 БПЛА “Фурія”. Мілітарний. 25 серпня 2022. Архів оригіналу за 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).