Фундація DEJURE

Фундація DEJURE

Дата заснування	29 липня 2016
Мета діяльності	розвиток верховенства права та впровадження в Україні реформ у сфері правосуддя
Засновники	Михайло Жернаков, Роман Куйбіда, Тарас Шепель
Голова	Михайло Жернаков
Ключові особи	Роман Куйбіда, Роман Маселко, Тарас Шепель, Марина Хромих[1]
Адреса	м. Київ, 01001, вул. Малопідвальна, 4, офіс 7
Офіційний сайт	dejure.foundation

Фундація DEJURE (читається де-юре) — українська громадська організація, яка декларує участь у впровадженні в Україні реформ у сфері правосуддя.^[2]

У назві організації — перші літери слів DEMOCRACY, JUSTICE, REFORMS, з яких складається поняття DE JURE (лат. згідно з правом), що відображає філософію організації: справжня демократія можлива тільки з дієвим правосуддям, шлях до якого лежить через структурні реформи.^[2]

Організація веде свою діяльність у наступних напрямках:

• забезпечення доброчесності суддівського корпусу
• правосуддя, дружнє до дітей
• правосуддя для бізнесу

Організація працює над оновленням суддівського корпусу шляхом звільнення недоброчесних і некомпетентних суддів та наповненням судової системи якісно новими суддями. Для забезпечення якості процесів очищення й оновлення судової влади організація адвокатує залучення до них громадськості та незалежних міжнародних експертів.

Ключовий експерт напрямку – Михайло Жернаков.

Організація працює над узгодженням законодавства України з вимогами Конвенції про права дитини та іншими міжнародними стандартами щодо прав дитини. Також поширює програми відновного правосуддя, та раннього виведення дітей з кримінального процесу. Організація долучилась до запуску пілотного проєкту Програми відновлення неповнолітніх, що підозрюються у вчиненні злочину, який діє в Україні з 21 січня 2019 року.

Ключова експертка напрямку – Ірина Шиба.

Організація працює над розвитком третейських судів, зокрема над змінами до законодавства, які підвищать їх якість і стимулюватимуть вирішення спорів у них.

Також працює над впровадженням процедури вирішення значних господарських спорів змішаним складом суду, до якого, крім судді, входять присяжні-арбітри, делеговані бізнес-організаціями.

Ключовий експерт напрямку – Тарас Шепель.

Експерти Фундації розробили методологію моніторингу засідань Вищої ради правосуддя (далі ВРП), протягом 2017-2020 років закликали ВРП до здійснення відео-трансляції засідань, які ВРП припинила зі змінами до Регламенту^[3].

В 2017 році представники ГО Здійснювали моніторинг^[4] та інформування громадськості^[4] про перебіг конкурсу до Верховного Суду, що мав перезапустити найвищу судову інстанцію. Це допомогло  запобігти призначенню значної кількості одіозних суддів до Верховного Суду.^{[джерело?]}

Протягом 2018 року експерти Фундації DEJURE перевіряли на доброчесність кандидатів на посаду суддів Конституційного суду України за квотою Президента України та Верховної Ради України, кандидатів до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.^{[джерело?]}

Протягом своєї діяльності Фундація DEJURE надавала інституційну, аналітичну та комунікативну підтримку^[5] Громадській раді доброчесності (далі ГРД). Крім того, члени Фундації були ініціаторами створення Громадської ради доброчесності та стали її членами (Тарас Шепель та Михайло Жернаков)^[6].

Під час президентських та парламентських виборів ГО підготувала порядки денні судової реформи «Порядок денний реформи правосуддя» та «Порядок денний встановлення справедливості» відповідно. Серед кандидатів у президенти порядок підтримав Президент України Володимир Зеленський^[7], крім того Андрій Садовий, Дмитро Гнап, Анатолій Гриценко та Руслан Кошулинський^[8]. «Порядок денний встановлення справедливості» на парламентські вибори був підтриманий такими політичними партіями: «Слуга Народу», «Батьківщина» та «Голос»^[9].

16 жовтня 2019 року було ухвалено президентський законопроєкт No 1008^[10], у якому враховано низку зобов’язань політичних сил з «Порядку денного реформи правосуддя».^{[джерело?]}

В 2017 році аналітики Фундації DEJURE дослідили 286 досьє кандидатів в антикорупційні судді за інформацією з публічних джерел та відкритих реєстрів. Спільно з колегами з інших ГО та за підтримки популярного порталу «Українська правда» створили інформаційний ресурс «Негідні кандидати до антикорсуду»^[11].

Громадська рада міжнародних експертів взяла до уваги висновки ГО та заблокувала 42 недоброчесних кандидатів до Вищого антикорупційного суду^[12].

Фундація DEJURE проаналізувала кандидатів на посаду голови Національного агентства з питань запобігання корупції, у результаті конкурсу головою Національного агентства з питань запобігання корупції призначили кандидата^[13], щодо якого не виявила Фундація DEJURE негативної інформації.^{[джерело?][значущість факту?]}

Протягом 2018 року було розроблено комунікаційну стратегію для третейських судів^[14], щоб забезпечити комунікаційну підтримку становлення третейського розгляду як ефективної і популярної альтернативи державним судам у вирішенні спорів в Україні.^{[джерело?]}

В 2019 році експерти Фундації долучилися до розробки законопроєкту про внесення змін до законодавства про третейські суди^[15].

Протягом весни 2018 року - весни 2019 року Фундація DEJURE підтримувала роботу^[16] Міжвідомчої координаційної ради (МКР) з питань правосуддя для неповнолітніх^[17], що була створена за підтримки Фундації при КМУ^[18].

Члени Фундації долучились до розробки законопроекту «Про юстицію щодо дітей»^[19], основні новели якого було презентовано у Міністерстві юстиції у жовтні 2018 року^[20].

У 2019 році Фундація DEJURE сприяла Міністерству юстиції України та Генеральній прокуратурі України запустити пілотний проєкт Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину^[21].

Фундація DEJURE проводила у межах проекту тренінги з базових навичок медіації для адвокатів з Безоплатної правової допомоги^[22].

Фундація DEJURE веде судові справи, ціллю яких є зміна практики діяльності органів державної влади. Організація виділяє такі напрямки:

1. У рішенні № 800/592/17 зобов’язали Вищу кваліфікаційну комісію суддів надавати інформацію про членів з урахуванням обмежень, встановлених законом.
2. У рішенні № 9901/105/20 зобов’язали Вищу раду правосуддя надавати результати розгляду подань ВККС про звільнення суддів за результатами кваліфікаційного оцінювання.
3. У справі № 9901/116/20 юристи організації вимагають зобов’язати  Вищу раду правосуддя оприлюднити свої рішення в форматі відкритих даних.
4. У справі 320/4692/20 вимагають зобов’язати Державне підприємство “Інформаційні судові системи” надавати  рішення ЄРСР в форматі відкритих даних на запит.
5. У справі № 320/5846/20 юристи організації вимагають зобов’язати Державне підприємство “Інформаційні судові системи” надавати інформацію про стадії судових справ в форматі відкритих даних на запит.

1. У справі № 9901/589/19 зобов’язали Вищу раду правосуддя надавати матеріали справи позивачам до відкриття дисциплінарних провадження.
2. У справі № 9901/510/18 суди двох інстанцій за скаргою юристів Фундації DEJURE визнали, що ПІБ членів ВРП-доповідачів за скаргами не належать до інформації з обмеженим доступом та зобов’язали Вищу раду правосуддя надавати таку інформацію.

Виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба взяла участь в конкурсі «Нові Лідери»^[23], де представляла  проєкт із забезпечення доброчесності та професійності суддів через зміну правил формування і повноважень органів суддівського врядування, відповідальних за призначення, просування по службі та звільнення суддів^[24].

В грудні 2019 року Ірина Шиба отримала премію «30 under 30» від видання Kyivpost^[25].

Формування нового Верховного Суду: ключові уроки: аналітичний звіт, котрий підготували аналітики Центру політико-правових реформ і Фундації DEJURE, що відстежували та фіксували перебіг конкурсу до Верховного Суду^[26].

Кваліфікаційне оцінювання суддів 2016—2018: проміжні результати - аналітичний огляд кваліфікаційного оцінювання, яке було результатом набрання чинності новою редакцією Закону України «Про судоустрій і статус суддів»^[27].

Третейські суди в Україні: стан розвитку, статистика, практика та перспективи: дослідження кількості зареєстрованих та реально діючих третейських судів, рівня доступності інформації про їхню діяльність; аналіз практики третейських судів; опитування громадян та представників бізнесу щодо обізнаності про третейські суди; з'ясування рівня підтримки третейського вирішення спорів і сприяння з боку державних судів; надання рекомендацій для удосконалення законодавства про третейські суди^[28].

Концепція утворення на базі господарського суду змішаного суду за участі присяжних, делегованих бізнес-спільнотою (присяжних-арбітрів): модель перебудови господарського судочинства відповідно до європейських моделей із застосуванням принципово іншого підходу до формування складу суду для вирішення конкретної справи^[29].

Основні шляхи реформування правничої (юридичної) освіти в Україні: виокремлення і опис найголовніших інструментів для реформування вищої юридичної освіти відповідно до потреб юридичної практики та зважаючи на інтеграцію України до Європейського Союзу^[30].

Формування Вищого антикорупційного суду: як з 343 кандидатів відібрали 38 суддів: у дослідженні проаналізовано відбір суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАС), який тривав з 2 серпня 2018 року до 11 квітня 2019 року^[31].

Судова реформа: необхідний новий старт: коротко описуються та оцінюються основні реформи України у сфері судоустрою, що відбулися після Революції Гідності. Автори надають загальний опис перебігу процесів у рамках цих реформ, а також авторську оцінку їх результатів^[32].

Родина. (Не)доброчесність. Безкарність: звіт покликаний проаналізувати питання притягнення до відповідальності суддів, що не подали декларації чи подають з неправдивими відомостями декларації родинних зв’язків та доброчесності. Здійснювали дослідження через призму вивчення законодавства, а також практики Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП) щодо розгляду цих скарг, сформували рекомендації для відповідних органів^[33].

Відкриті дані судової влади: у звіті проаналізовано виконання органами суддівського врядування зобов’язань щодо публікації даних у формі відкритих даних та надано рекомендації щодо подальшого відкриття даних судової влади^[34].

Правосуддя для неповнолітніх: міжнародний досвід та концепція закону для України: здійснення порівняльного аналізу австрійських, польських та грузинських законодавчих актів щодо правосуддя для дітей, відповідного Модельного закону ООН та пов’язаних офіційних коментарів. А також надання на основі згаданого аналізу рекомендацій щодо структури і форми законодавчого акту щодо правосуддя для дітей, його базових принципів і цінностей^[35].