YaChudo

Фултон Шін

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Фултон Шін
англ. Fulton John Sheen Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Peter John Sheen Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився8 травня 1895[4][1][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ель-Пасо, Вудфорд, Іллінойс, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 грудня 1979[1][2][3] (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованнясобор Святого Патріка Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьтелеведучий, радіоведучий, есеїст, письменник, католицький священник, католицький єпископ, католицький теолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКатолицький університет Америки, Academy of Our Lady/Spalding Instituted, St. Viator Colleged, Seminaries of Saint Pauld, Левенський католицький університет (1835—1968), Папський університет святого Томи Аквінського, Старий Левенський університет і Peoria Notre Dame High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовамериканська англійська[7] і англійська[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКатолицький університет Америки Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusLife Is Worth Livingd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаєпископ-помічник, титулярний єпископ, Bishop of the Roman Catholic Diocese of Rochester (USA)d, католицький архієпископd і титулярний архиєпископd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
IMDbID 0790679 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтbishopsheen.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Фултон Джон Шин (англ. Fulton John Sheen; 8 травня 1895, м. Ель-Пасо, штат Іллінойс, США— 9 грудня 1979, м. Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США) — єпископ Римо-Католицької церкви, проповідник, письменник, публіцист, особливо відомий своєю роботою на телебаченні та радіо (телеєвангелізм), володар премії «Еммі» як телеособа 1953 року.

Біографія

Дитинство

Фултон Джон Шин народився 8 травня 1895 року у місті Ель-Пасо, штат Іллінойс у ірландській родині і був старшим з чотирьох синів[10]. Його іменем при народженні було Пітер Джон Шин, Фултон — це дошлюбне прізвище його матері Делії. Після охрещення мати присвятила сина Пресвятій Діві Марії. Майбутній священник зростав у католицькій вірі і вже у дитинстві був міністрантом. Тоді ж трапився цікавий випадок — під час меси маленький Джон розбив скляну карафку з вином. Після літургії до нього підійшов єпископ Джон Спендлінг і зробив два передбачення — що хлопець буде навчатися у Левенському університеті в Бельгії та стане єпископом[11].

Священство, навчання, викладацька діяльність

20 вересня 1920 року 25-річний Шин отримує священницькі свячення.

Також у 1920 році він вступив до Католицького Університету Америки (КУА) у Вашингтоні, а з 1921 року вивчав філософію у Левенському університеті в Бельгії.

У 1923 році отримує звання доктора філософії, а також премію кардинала Мерсьє з міжнародної філософії. О. Фултон Шин став першим представником США, який отримав цю нагороду.

В 1925 році о. Шин повернувся до Католицького Університету Америки, де викладав з 1927 до 1950 року.

Співпраця з ЗМІ, проповідницька діяльність

З 1926 року почав проповідувати по радіо. Початком співпраці з медіа стала серія великопісних реколекцій, потім вийшла серія програм «Католицька година», яка стала настільки популярною серед слухачів, що о. Фултон Шин вів її впродовж 20 років, з 1930 по 1950 рік.

З 1946 року Шин увійшов до ради директорів Католицької медійної місії (CMMB) і займав цю посаду протягом наступних 30-ти років.

Водночас о. Фултон Шин активно подорожує по країні, читає лекції, проводить реколекції, пише книги. Всього він написав 72 книги, найбільш відомі з них «Життя Христа»[12] та «Комунізм і совість Заходу».

24 березня 1940 року монсеньйор Шин взяв участь у першій в світі телевізійній трансляції католицької меси.

У 1950 році він став національним директором Товариства поширення віри. За допомогою Товариства о. Фултон Шин зібрав значні кошти на поширення католицької місіонерської діяльності по всьому світу, до яких долучив і власні 10 млн доларів.

11 червня 1951 року отець прийняв єпископські свячення і зайняв посаду єпископа-помічника архідієцезії Нью-Йорка.[10]

Восени 1951 року замість радіо-передачі єпископ Шин розпочинає цикл передач на телебаченні «Життя варте того, щоб його прожити». Ця малобюджетна програма, у якої не було навіть автору сценарію, користувалась значною популярністю, її аудиторія сягала 30 млн глядачів.

У 1953 році о. Фултон Шін отримав премію «Еммі» як телеособа року. Приймаючи нагороду, отець подякував чотирьом «сценаристам» — Матею, Марку, Луці та Йоану.

З 1961 по 1968 рік вів передачу «Програма Фултона Шина».

В 1962—1965-х роках брав активну участь у ХХІ Вселенському (ІІ Ватиканському) соборі Римо-Католицької церкви.

Восени 1966-го призначений єпископом Рочестеру.

У 1969 році папа Павло VI призначив Шина архієпископом Титулярного Престолу Ньюпорт-Уельсу, що дало йому можливість більше уваги приділяти проповідуванню і поширенню віри.

У 1979 році за два місяці до смерті Шин зустрівся з папою Іваном Павлом ІІ, який особисто відзначив ревну працю отця.

Архієпископ Шин був переконаний, що здатність священника навертати людей до віри в Бога прямо залежить від часу, проведеного в поклонінні Пресвятим Дарам. Тому він кожного дня звершував годинну адорацію (обряд поклоніння Святим Дарам) навколішках. Навернув багатьох людей до католицької віри, наприклад Генрі Форда ІІ.

9 грудня 1979 році Фултон Джон Шин відійшов у вічність у своїй приватній каплиці під час адорації.

Беатифікаційний процес

У 2002 році розпочато беатифікаційний процес (попередній етап канонізації).

28 червня 2012 року папа Бенедикт XVI підписав декрет про визнання героїчності чеснот архиєпископа Шина.

Було зафіксовано описи трьох чудес, які сталися за молитвами до Фултона Шина. Найбільш резонансне і зафіксоване лікарями — народження і диво оживлення у вересні 2010 року мертвого хлопчика, Джеймса Фултона Енгстрома. Дитина народилася без ознак життя, всі зусилля лікарів реанімувати були безуспішними, але по молитві батьків до о. Фултона Шина, серце немовляти почало битися.

У 2019 році папа Франциск затвердив декрет Конгрегації, з визнанням чуда, приписаного заступництву праведного слуги Божого архієпископа Фултона Шина[13]. Цей акт має привести до проголошення його блаженним Католицької церкви.

Однак на шляху беатифікаційного процесу виникали складнощі, найголовніша з яких — сексуальні скандали в Католицькій церкві в США. Хоча доведено, що архієпископ не мав відношення до розбещення дітей або насильства, але визнання о. Фултона Шина блаженним довго гальмувалося.

24 вересня 2026 року в Сент-Луїсі проходить беатифікаційна меса слуги Божого архієпископа Фултона Шина, під час якої він буде проголошений блаженним. [14]

Погляди і цитати

Архієпископа Фултона Шіна називають проповідником епохи Антихриста. Людина глибокої віри і консервативних переконань, він багато роздумував на теми війни, комуністичної загрози, Антихриста, диявола, секуляризації суспільства, евтаназії і не боявся порушувати гострі й болючі питання. Його роздуми та пророцтва актуальні й тепер.[15][16][17][18]

Бог про себе сказав: «Я є той, хто є», натомість диявол про себе каже: «Я — той, кого немає».
«Занадто часто під милосердям мають на увазі безкарно відпустити будь-кого, хто порушує природний чи божественний закон або хто зраджує свою країну. Таке милосердя — це емоція, а не чеснота».
Війна є знаком, що люди противляться Богу, а тому також противляться одні одним.
...у зла своя година, а у Бога свій день. І ця лиха година невіддільна від Божого дня.
Ми не повинні називати Бога добрим, коли він виконує нашу волю, і злим, коли він цього не робить. Оскільки існує Бог, ця війна — не пекло. Бог допускає, щоб це сталося, лише для більшого блага, невидимого зараз. Війна більше схожа на Чистилище, бо в її очищувальному полум’ї ми повинні спалити шлак нашого матеріалізму.
Антицерква матиме всі атрибути й риси справжньої Церкви, які, натомість, будуть ніби відображенням у кривому дзеркалі й позбавлені божественного змісту.

Фултон Шин був активним противником комунізму, особливо у його сталінському варіанті. У кінці лютого 1953 року єпископ випустив на радіо передачу за мотивами п'єси Шекспіра «Юлій Цезар» з сценою похорон, в якій він замінив персонажів Цезаря, Кассія, Марка Антонія та Брута на імена Сталіна, Берії, Маленкова та Вишинського. В кінці він наголосив на тому, що Сталін має дочекатися свого суду. Протягом тижня "вождь" помер[19].

Примітки

  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  3. ↑ а б GeneaStar
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ GCatholic.org — 1997.
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  10. ↑ а б Biography – Archbishop Fulton Sheen (амер.). Процитовано 12 квітня 2024.
  11. ↑ 7 СЛІВ - Фултон Шін. www.7sliv.com (укр.). Процитовано 12 квітня 2024.
  12. ↑ Життя Христа. missioner.com.ua (укр.). Процитовано 12 квітня 2024.
  13. ↑ Фултон Шін буде блаженним; рівнозначна канонізація та інші декрети Конгрегації святих - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 6 липня 2019. Процитовано 12 квітня 2024.
  14. ↑ EWTN Україна (20 вересня 2026). Беатифікаційна Свята Меса Слуги Божого арх. Фултона Шіна [четвер, 21:30]. Процитовано 24 вересня 2026 — через YouTube.
  15. ↑ Архієпископ Фултон Шін — пророк епохи Антихриста. Чи збуваються його пророчі слова?. catholicnews.org.ua (укр.). Процитовано 12 квітня 2024.
  16. ↑ Як розпізнати фальшиве милосердя? Пояснює Фултон Шін (англ.). Процитовано 12 квітня 2024.
  17. ↑ admin_vaks_cu (9 лютого 2023). Єпископ Фултон Шін. Думки про війну. Християнська служба порятунку (укр.). Процитовано 12 квітня 2024.
  18. ↑ Архієпископ Фултон Шін: справжній мир здобувається у битві зі злом (англ.). Процитовано 12 квітня 2024.
  19. ↑ Mikkelson, David (17 січня 1999). Did Bishop Fulton Sheen Foretell Stalin's Death?. Snopes (англ.). Процитовано 24 вересня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).