YaChudo

Фріджа

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Брактеат Вельшинген-Б (IK 389)

Фріджа, Фрігг («Frigg-Frija») — реконструйоване ім'я або епітет гіпотетичної передбачуваної загальногерманської богині кохання, найвидатнішої представниці * Ansiwiz (богів) жіночої статі, яку часто іяку часто ототожнюють із дружиною головного бога * Wōdanaz (Woden — Одін).

Запропонована етимологія

Ім'я *Frijjō (давньоскандинавське Frigg, давньоверхньонімецьке Frīja) зрештою походить від протоіндоєвропейського *prih-y(a)h, спорідненого санскритському priya «милий, коханий».[1][2] Однак у германських мовах значення слова розділилося на два корені: один пов'язаний із семантичним значенням «любов, залицяння, дружба» (англ. friend), а інший — із значенням «свобода» (англ. free). Іншими спорідненими є:

  • Готське frijôn — перекладається як φιλειν, αγαπαν «любити».
  • Англосаксонське freogan, freon.
  • Старосаксонське friehan.
  • Сучасні германські слова для друга, наприклад Freund.

Давньоверхньонімецьке дієслово frijôn «nubere, uxorem ducere - свататися, взяти дружину» (сучаснонімецьке freien) контрастує з frijan «liberare». Воно чуже для верхньонімецької мови і, ймовірно, було прийнято з нижньонімецької мови.[3]

Похідні

Західногерманськими теонімами є англосаксонське *Frīg, староверхньонімецьке Frīja, нижньонімецьке (Нижня Саксонія) Frike, Freke (Fru Freen, Fru Frien, Fru Freke, Fru Frick, Fuik, Frie)[4] і ломбардське Frea, засвідчені в «Origo Gentis Langobardorum» («Походження народу лангобардів»).[5] Ім'я англосаксонської богині відоме лише з назви дня тижня, хоча frīg (сильний жіночий рід) як загальний іменник, що означає «кохання» (в однині) або «прихильність, обійми» (у множині) засвідчено в поезії.[6]

День тижня п'ятниця в англійській мові названо на честь богині Фрігг (давньоанглійська frigedæg). П'ятниця давньоскандинавською мовою називалася Frjádagr, що походить від південногерманської форми Богині[7], сучасною фарьою це називається fríggjadagur. Форма freyjudag є винятковою, її засвідчено «Breta sögur»[8]. У давньоверхньонімецькій мові немає зв'язків дня тижня з Freya (що було б * Frouwûntac), звичайні форми походять від Frija: Frîatac, Frîjetac, тепер Freitag.

Поетичні епітети

Існують деякі свідчення того, що до цієї богині застосовували епітет *frawjō «пані». Ці два імені плутали з давніх часів, особливо в давньоанглійській мові, де основа *frīj- з'являється як frēo-, frīo-, frēa- (скорочення *īj- і наступної голосної заднього ряду) поряд з менш частотною формою основи frīg- (/fri: j-/), завдяки розвитку ковзання між ī і наступною голосною переднього ряду. Спочатку ці дві форми мали б фігурувати у взаємодоповнюючому розподілі в межах однієї парадигми (наприклад, чоловічий називний відмінок однини frēo, чоловічий родовий відмінок однини frīges), але в засвідченій давньоанглійській мові аналогічні форми вже присутні, і розподіл більше не є взаємодоповнювальним.[9]

Відповідаючи на запитання, Якоб Грімм сказав:

З усього цього ми розуміємо, що форми і навіть значення двох імен тісно межують одне з одним. Фрейя означає приємну, радісну, милу, милостиву богиню, Фрігг — вільну, красиву, милу; до першого додається загальне поняття frau (коханка), до останнього — frî (жінка).

Лінгвістичне обговорення цих імен ускладнюється проблемами германської мови. Давньоскандинавське Frigg, friggjar-dagr пов'язане з frakkr «вільний, сміливий», спорідненим із давньоанглійським frēo, готським freis «вільний».

Характеристики

Фрігг і Фрейя пов'язані з ткацтвом, поєднуючи в собі аспекти богині кохання та богині домашнього господарства.[10]

У Швеції та деяких регіонах Німеччини астеризм «Пояс Оріона» відомий як «Прядка» або «Веретено»[11].

B7 брактеати

«Жіночий» тип брактеатів (Frauenbrakteaten, тип B7, також званий типом Fürstenberg або Oberwerschen) було визначено як, можливо, зображення Фріджу-Фрію.

Відомо п'ять брактеатів цього типу: IK 259 (Гросфанер-B); IK 311 (Гоенмельзен-B); IK 350 (місце знахідки невідоме, згідно з «південно-західною Німеччиною»); IK 389 (Вельшинген-); та IK 391 (Гудме II-B)[12]. На кожному з них зображено жіночу фігуру, яка тримає хрестоподібний жезл, що трактується як прялка. IK 350 додатково прикрашено кількома хрестами, а IK 259 має також свастики. Іконографічно пов'язані п'ять золотих брактеатів, знайдених у Гюфінгені, Баварія.[12]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Wodtko et al., Nomina im Indogermanischen Lexikon, Heidelberg (2008) ISBN 978-3-8253-5359-9, s.v. «preyH», pp. 568—573.
  2. ↑ Bader, Françoise (1990). Autobiographie et héritage dans la langue des dieux : d'Homère à Hésiode et Pindare. Revue des Études Grecques. 103 (492): 383—408. doi:10.3406/reg.1990.2486.
  3. ↑ Mezger, Fritz (1964). Germ. frijōnd- 'Verwandte'. Zeitschrift für vergleichende Sprachforschung auf dem Gebiete der Indogermanischen Sprachen. 79 (1/2): 32—38. JSTOR 40848135.
  4. ↑ The k isn't a reflex of Old Norse ggj (as implied by Paul Hermann 1903), but a diminutive, as it were Frija-ke, Frea-ke (Elard Hugo Meyer, Mythologie der Germanen 1903).
  5. ↑ Dumézil, Georges (1954). Le trio des Macha. Revue de l'histoire des religions. 146 (1): 5—17. doi:10.3406/rhr.1954.6992.
  6. ↑ OED s.v. "Friday".
  7. ↑ Johan Fritzner: Ordbog over det gamle norske sprog. Omarbeidet, forøget og forbedret udgave. Volume 1 (1886) page 490 (online at Google Books),
  8. ↑ Johan Fritzner: Ordbog over det gamle norske sprog. Omarbeidet, forøget og forbedret udgave. Volume 1 (1886) page 486 (online at Google Books).
  9. ↑ OED s.v. "free"; A. Campbell Old Eng. Gram. (1959) §410.
  10. ↑ Mythological Women: Studies in Memory of Lotte Motz, 1922—1997, Fassbaender, 2002, ISBN 978-3-900538-73-6, p. 70; M. J. Enright, The Goddess Who Weaves. Some Iconographic Aspects of Bracteates of the Fürstenberg Type. In: FMSt 24, 1990, 54-70.
  11. ↑ Edwardes and Spence (1913); in Swedish both Friggerock "Frigg's distaff" and Frejerock "Freyja's Distaff", see Schön, Ebbe. (2004). Asa-Tors hammare, Gudar och jättar i tro och tradition. Fält & Hässler, Värnamo. p. 228.
  12. ↑ а б Pesch (2007:125-128)

Бібліографія

  • Lindow, John (2002). Norse Mythology: A Guide to Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs. Oxford University Press. с. 129. ISBN 978-0-19-983969-8.
  • Grimm's Teutonic Mythology, ch.13 [Архівовано 2010-03-30 у Wayback Machine.]
  • M. Scheller, Vedisch ‘priyá-’ u. die Wortsippe ‘frei, freien, Freund’ (1959)
  • D. H. Green, Lang. & Hist. Early Germanic World (1998) 39–41.
  • Jan de Vries, Studien over germaansche mythologie, VII: De skaldenkenningen met de namen der godinnen Freyja en Frigg, Tijdschrift voor nederlandsche taal- en letterkunde 53 (1934), 210–217.
  • Marian Edwardes, Lewis Spence, Dictionary of Non-Classical Mythology (1913); 2003 reprint ISBN 978-0-7661-4453-8, 2005 reprint: ISBN 978-1-59605-342-7, pp. 70f.
  • Coremans (1844). L'année de l'ancienne Belgique. Mémoire sur les saisons, les mois, les semaines, les jours, les fêtes dans les temps antérieurs à l'introduction du christianisme en Belgique, avec l'indication et l'explication de différentes dates qui se trouvent dans les documents du moyen âge, et qui en partie sont encore usitées de nos jours. Compte-rendu des séances de la commission royale d'histoire. 7 (7): 11—192. doi:10.3406/bcrh.1844.3181.
  • Kurylowicz, J. (Червень 1967). The Germanic Verscharfung. Language. 43 (2): 445—451. doi:10.2307/411544. JSTOR 411544.
  • Sturtevant, Albert Morey (1941). A Note on the Semantic Development of Old Norse "Fría:Frjá" < Gothic 'Frijon' 'To Love'. Scandinavian Studies. 16 (5): 194—196. JSTOR 40915517. ProQuest 1296912963.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).