Фріда Керн
| Фріда Керн | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | нім. Frida Seitz[1]  |
| Дата народження | 9 березня 1891[2][3][4] |
| Місце народження | Відень, Австро-Угорщина[2][4] |
| Дата смерті | 23 грудня 1988[2][4] (97 років) |
| Місце смерті | Лінц, Австрія[2][4] |
| Громадянство |  Австрія |
| Професії | композиторка, вчителька музики, диригентка |
| Вчителі | August Göllerichd, Франц Шмідт, Robert Hegerd, Мандичевський Євсевій і Alexander Wundererd |
| Нагороди | Berufstitel Professord |
Фріда Керн (до шлюбу Зайц; 9 березня 1891, Відень — 23 грудня 1988, Лінц) — австрійська композиторка і диригентка. Керн заснувала жіночий оркестр, з яким гастролювала Європою та Північною Африкою.
Життєпис
Фріда Зайц була старшою з чотирьох братів і сестер і переїхала до Лінца разом зі своїми батьками, Вільгельмом і Герміною Зайц, у 1896 році. Там вона у віці 18 років у 1909 році вступила в шлюб з банківським чиновником Максом Керном[5][6]. Після одужання від черевного тифу вона 1912 року і почала навчання у Віденській музичній академії, де навчалась до 1914 року. У 1923 році продовжила навчання музиці у Франца Шмідта (композиція) та Роберта Хегера (диригування). Іншими її вчителями були Дірк Фок, Євсевій Мандичевський та Олександр Вундерер[6]. У 1927 році вона склала іспити з композиції і потім працювала композиторкою. Фріда Керн заснувала жіночий оркестр, з яким гастролювала Європою та Північною Африкою. Створені нею твори звучали на радіо та на концертах.
1 квітня 1933 року вона подала заяву про вступ до НСДАП, але її вже не могли прийняти, оскільки партія на той час була заборонена. Наприкінці року вона розірвала зв'язок із партією. Тому заявку на членство в 1939 році після анексії Австрії було відхилено. З 1943 по 1945 рік викладала гармонію, контрапункт та інструментознавство у Віденському університеті.
Після війни була реабілітована, у 1960 році отримала звання професора та стала віцепрезидентом Асоціації митців Верхньої Австрії.
Її спадщина зберігається у Національній бібліотеці Австрії[7] (нім.).
Вибрані твори
- Die vier Geigerlein (Vier kleine Vortragsstücke) (1891—1988) для 4 скрипок
- Flötenserenade op. 62 (1891—1988) для флейти і фортепіано
- Scherzo (1891—1988) для валторни та фортепіано
- Spanischer Tanz Nr. 1 aus op. 24 (1891—1988) для фагота та фортепіано або віолончелі та фортепіано
- Vier Stücke für Blaserquintett op. 25 (1891—1988) для духового квінтету
Вшанування
На її честь названа вулиця в Лінці[8] (нім.)
Примітки
- ↑ https://en.wikipedia.org/wiki/Frida_Kern
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #120491087 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://www.fembio.org/biographie.php/frau/frauendatenbank?fem_id=15521
- ↑ а б в г Haas G. 210 österreichische Komponistinnen vom 16. Jahrhundert bis zur Gegenwart: Biographie, Werk und Bibliographie — S, W, F: Residenz Verlag, 2001. — S. 216–222. — ISBN 978-3-7017-1215-1
- ↑ Oesterreichisches Musiklexikon online.
- ↑ а б Frida Kern. componissimas Webseite! (de-DE) . Процитовано 27 березня 2025.
- ↑ Nachlass Frida Kern (1891-1988). search.onb.ac.at (англ.). Процитовано 27 березня 2025.
- ↑ Linz, Stadt. Strassennamen. stadtgeschichte.linz.at (нім.). Stadt Linz. Процитовано 27 березня 2025.
Джерела
- Oesterreichisches Musiklexikon online (нім.)
- Kurzbiographie zu Frida Kern auf Componissima — Frau und Musik (abgerufen am 4. April 2021). (нім.)
- Nachlass Frida Kern. In: Österreichischen Nationalbibliothek. Abgerufen am 4. April 2021. (нім.)
- Kernweg. In: stadtgeschichte.linz.at, Linzer Straßennamen. (нім.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).