YaChudo

Френк Прайс

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Френк Прайс
Народився17 травня 1930 Редагувати інформацію у Вікіданих
Декейтер, Іллінойс, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 серпня 2025 (95 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Санта-Моніка, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвійськовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет штату Мічиган і Колумбійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1951
IMDbID 0696895 Редагувати інформацію у Вікіданих

Френк Прайс (англ. Frank Price; 17 травня 1930, Декейтер, Іллінойс — 25 серпня 2025, Санта-Моніка, Каліфорнія) — американський телевізійний сценарист і керівник кіностудії. Обіймав низку керівних посад, зокрема очолював Universal TV; був президентом, а пізніше головою правління та генеральним директором Columbia Pictures; і президентом Universal Pictures[1]. Вважається, що він зробив свій внесок у 1960-х роках в розробку фільмів, створених для телебачення та формату 90-хвилинного телевізійного мінісеріалу, зокрема «Вірджинець» (1962—1970).

Як президент студії, контролював виробництво та/або давав зелене світло знаним фільмам 1980-х років, зокрема «З Африки», який 1985 року отримав премію «Оскар» за найкращий фільм, «Тутсі» (1982), «Ганді» (1982) та «Малюк-каратист» (1984). Дав зелене світло фільму «Качур Говард» (1986), який став одним з найбільших провалів в історії кіно, що змусило його звільнитися з Universal[2][3]. Врятував від забуття сценарій до фільму «Назад у майбутнє» (1985)[4] та ухвалив рішення зняти інші програшні фільми, які стали блокбастерами, зокрема «Хлопці по сусідству» (1991)[5] та «Мисливці за привидами» (1984)[6]. Відповідав за створення дев'яти з десяти найкасовіших фільмів в історії Columbia Pictures[7].

Ранні роки

Народився 17 травня 1930 року в Декейтері, штат Іллінойс, у родині Вільяма Ф. Прайса та Вінніфред А. (Моран) Прайс[8][9]. Під час Великої депресії його батько постійно переїжджав у пошуках роботи; до коледжу Прайс жив у восьми містах у всій країні[9]. Три роки навчався у середній школі у Флінті, штат Мічиган, і п'ять років провів у Глендейлі, штат Каліфорнія, де мама працювала офіціанткою в кафетерії Warner Bros., що познайомило юного Прайса з кіностудією та акторами[9]. На момент смерті у нього збереглися фотографії Еррола Флінна, Гамфрі Боґарта, Олівії де Гевіленд і Джеймса Кегні з написом «для Френкі»[10].

З 1948 по 1949 рік служив близько року у ВМС США, а з 1949 по 1951 рік навчався в Університеті штату Мічиган, але завдяки таланту до письма перевівся до Колумбійського університету[9]. У Нью-Йорку кинув університет, щоб працювати повний робочий день коректором у відділі сюжетів CBS-TV[9].

Кар'єра

Телебачення (1951—1978)

У 1951—1953 роках займався редагуванням сюжетів і писав сценарії на CBS-TV у Нью-Йорку, де працював над такими серіалами, як-от «Westinghouse Studio One», «Suspense» і «The Web»[9][11][8]. Після переїзду до Лос-Анджелеса з 1953 по 1957 рік був редактором сюжетів у Columbia Pictures, працюючи над такими шоу, як-от «Ford Theater», «Батько знає краще», «Damon Runyon Theater», «Playhouse 90» та «Circus Boy»[9][8]. 1957 року працював редактором сюжетів у театральній виставі «Matinee Theater» на каналі NBC, яка отримала премію «Еммі»[9]. У 1958—1959 роках працював у Ziv Television Programs, зокрема над вестерном «The Rough Riders»[11].

1959 року приєднався до Universal TV (тоді Revue Productions) як асоційований продюсер і сценарист, де його наставниками були Сідні Шейнберг і Лью Вассерман. 1961 року отримав підвищення до керівника студії: його призначили віцепрезидентом Universal TV, а 1971 року — старшим віцепрезидентом[11]. Того ж року призначений президентом і керівником Universal TV, а також віцепрезидентом MCA, Inc[11]. За час роботи в Universal йому приписують допомогу в розробці нових телевізійних форматів — фільмів, створених для телебачення та мінісеріалів[8]. Працював виконавчим продюсером телесеріалу «Вірджинець» (1962—1970), першого 90-хвилинного вестерн-серіалу на телебаченні[11]. За словами Прайса: «„Вірджинець“ відіграв визначальну роль у моєму житті. Я отримав практичний досвід управління у шоубізнесі, навчившись координувати бізнес і творчі зусилля»[12]. 1966 року продюсував один з перших фільмів для телебачення «Політ Судного дня»[9]. Серед інших шоу, які він розробляв або керував, були «Людина за шість мільйонів доларів», «Зоряний крейсер „Галактика“», «Файли Рокфорда», «Коджак» та «Коломбо»[13].

Columbia Pictures (1978—1983)

1978 року, після 19 років на телебаченні, Прайс залишив Universal, щоб стати президентом Columbia Pictures[14]. «Коли я пішов з Universal, я не знав, чи зможу колись стати президентом Columbia», — якось сказав він, — «але я не хотів прокинутися у 65 років і не скористатися шансом керувати кіностудією»[14]. Протягом наступних 5 років Прайс дав зелене світло низці ризикованих, але дуже успішних фільмів, зокрема «Крамер проти Крамера» (1979), «Тутсі» (1982), «Ганді» (1982) та «Малюк-каратист» (1984)[8]. Щодо «Мисливців за привидами» (1984), «у місті поширилася думка, що я зробив жахливу помилку», — сказав Прайс. — «Коли фільм вийшов на екрани, реакція була жахливою. Керівник студії підійшов, обійняв мене і сказав: „Не хвилюйся: ми всі помиляємося“. Мене нудило… [але] коли фільм вийшов, він просто вибухнув»[6].

У роки роботи Прайса студія призупинила розробку продовження «Близьких контактів третього ступеня» Стівена Спілберга. Зрештою, на основі нереалізованого проєкту «Нічне небо» Спілберг зняв «Іншопланетянина», який став найкасовішим фільмом усіх часів. Columbia отримала частку прибутку за свою участь у розробці[15].

У січні 1982 року The Coca-Cola Company придбала Columbia, Прайс програв боротьбу за керівну посаду голові Columbia Pictures Industries Френсісу Вінсенту[14]. У жовтні 1983 року Прайс пішов у відставку з Columbia[14]. Згодом Columbia шкодувала про це рішення — 1990 року Алан Дж. Левін, тодішній президент Columbia, зазначив, що під час перебування Прайса на посаді він відповідав за створення 9 з 10 найкасовіших фільмів в історії Columbia[7].

Universal Pictures (1983—1986)

У листопаді 1983 року Прайс став головою MCA Motion Picture Group, яка контролювала виробництво та розповсюдження Universal Pictures[14]. Йому приписують порятунок сценарію фільму «Назад у майбутнє» (1985) від забуття, що дозволило завершити проєкт[4]. Він дав зелене світло фільму «З Африки», який 1985 року отримав «Оскар» за найкращий фільм[3]. Однак у вересні 1986 року Прайс звільнився з Universal через провал фільму «Качур Говард». 2014 року «Лос-Анджелес таймс» назвала «Качура Говарда» одним із найдорожчих касових провалів усіх часів[2]. За словами одного з продюсерів, «Качур збив Прайса»[3].

Про його роботу в Universal один з представників галузі сказав: «У Прайса був повний карт-бланш на те, щоб вкладати в проєкт все, що завгодно, за всяку ціну. Френк зробив те саме, що зробив у Columbia: він купив талановитих людей. По суті, він витрачав багато грошей, намагаючись перестрахуватися»[3].

Columbia Pictures (1990—1991) та власна компанія

1987 року заснував власну студію Price Entertainment[8]. Компанію створив 1986 року за угодою про виробництво першого фільму з TriStar Pictures[16]. Компанію офіційно зареєстрували наприкінці листопада 1987 року як допоміжний виробничий підрозділ TriStar Pictures, і вона вписалася в схему майбутнього злиття з Coca-Cola Entertainment Business Sector Entertainment в Columbia Pictures Entertainment, що призвело до створення спільного підприємствам Columbia Pictures щойно угода завершилася[17]. 1990 року, після придбання Sony Columbia Pictures, Прайсу запропонували повернутися до Columbia, і після серії коротких переговорів його призначили головою Columbia Pictures[7]. Його компанія Price Entertainment, Inc. об'єдналася з Columbia у березні 1991 року з домовленістю про випуск двох фільмів на рік, вироблених Прайсом, але без вказання його внеску[18].

Під час роботи в Columbia дав зелене світло фільмам «Хлопці по сусідству» (1991)[5], «Володар припливів» (1991), «Дракула» (1992) та «День бабака» (1993)[9]. Керуючи студією, Прайс назвав це однією з найкращих професій у світі[10]:

… найкращою частиною роботи була можливість купувати кращих режисерів, сценарії, таланти. Найгірше було те, що ти цілий день говорив «ні», кажучи людям, що ти не поділяєш їхні мрії. Ви приймаєте суб'єктивні рішення в дуже аморфній сфері… і вам доведеться чекати від 18 до 24 місяців, щоб зрозуміти, що правильно вгадали. Той, хто скаржиться на стрес, — дурень. Зарплата і пільги хороші. Ви весело проводите час за ланчем зі Стрейзанд і Редфордом. І це все одно, що бути очільником маленької країни. Хоча я рідко літав літаком, в аеропорту мене зустрічали з певною повагою. Все йде своєю чергою — і крапка[10].

4 жовтня 1991 року залишив Columbia після чого Price Entertainment відновила свою діяльність та продовжила співпрацю з Sony Pictures Entertainment за неексклюзивною угодою про виробництво[11]. Price Entertainment продовжувала знімати фільми до 2001 року, зокрема «Країна тіней» (1993), «Коло друзів» (1995) та «Пілоти з Таскігі» (1995)[9].

Інша робота

Був головою Ради радників Школи кіно і телебачення Університету Південної Каліфорнії з моменту її заснування 1992 року, де він зібрав раду, до складу якої входили Стівен Спілберг, Джордж Лукас, Роберт Земекіс, Девід Геффен й інші[9]. Прайс сказав, що рада допомагає школі з навчальною місією та збором коштів, і «потрібно багато часу, щоб переконатися, що це найкращий навчальний заклад». «І я думаю, що це так»[9]. 2021 року залишив раду[19]. Прайс також був членом Ради опікунів Університету Південної Каліфорнії[9][20]. 2022 року університет надав йому почесний ступінь[21].

Роздуми про галузь

Прайс прийшов з художнього боку індустрії, починаючи як сценарист. Пізніше вирішив зняти фільм, він вважав це перевагою: «Не бажаючи базувати свої рішення на сприйнятті інших людей, я витрачав багато часу на читання [сценаріїв]. Однак, наскільки я розумію, це радше виняток, ніж правило»[10]. Прайс також був затятим читачем, після свого звільнення 1987 року з Universal, він поглинав книги, починаючи від «Капіталу» і закінчуючи «Багатством народів» Адама Сміта[10]. Прайс працював над власним романом (так і не опублікованим), він сказав, що це «моя версія „Останнього магната“, незакінченого роману Френсіса Скотта Фіцджеральда про життя менеджера голлівудської студії»[10]. «Я знаю цей світ краще, ніж Ф. Скотт Фіцджеральд», — сказав Прайс. «Це бізнес, не схожий на жоден інший. Хоча в Голлівуді може бути не більше політики та внутрішніх чвар, ніж деінде, ставки набагато вищі. Одне невдале рішення щодо кастингу може зіпсувати фільм»[10].

Особисте життя та смерть

15 травня 1965 року одружився з акторкою Кетрін Кроуфорд, знаною за фільмом «Верхи на смерті» (1976), «Прогулянка під весняним дощем»(1970) і «Gemini Man» (1976)[1]. Вона знялася у фільмі «Час Альфреда Гічкока»(1963 рік — сезон 1, епізод 28) в ролі Лорен Сондерс. Її батьком був Рой Хаггінс — творець і продюсер телевізійних шоу, як-от «Утікач», «Файли Рокфорда» і «Маверік»[1]. Прайс мав четверо синів: Рой Прайс (народитися прибл. 1967 року), колишній президент Amazon.com підрозділ медіарозробки Amazon Studios[22]; Девід Прайс, режисер таких фільмів, як «Діти кукурудзи 2: Остання жертва»; Френк Прайс-молодший і Стівен Прайс.

Помер у своєму будинку в Санта-Моніці, Каліфорнія, 25 серпня 2025 року у 95 років[23][24].

Примітки

  1. ↑ а б в Tim Appelo (Лютий 2017). The Amazing Rise of Amazon Studios. Seattle Business Magazine. Процитовано 22 жовтня 2017.
  2. ↑ а б Claudia Eller (15 січня 2014). The costliest box office flops of all time. Los Angeles Times. Процитовано 16 листопада 2017.
  3. ↑ а б в г David T. Friendly (17 вересня 1986). Frank Price Quits Universal Pictures. Los Angeles Times. Процитовано 16 листопада 2017.
  4. ↑ а б Mike Fleming Jr. (21 жовтня 2015). Blast From The Past On 'Back To The Future': How Frank Price Rescued Robert Zemeckis' Classic From Obscurity. Deadline Hollywood. Процитовано 16 листопада 2017.
  5. ↑ а б Sam Kashner (4 серпня 2016). How Boyz n the Hood Beat the Odds to Get Made—and Why It Matters Today. Vanity Fair. Процитовано 17 листопада 2017.
  6. ↑ а б Lesley M. M. Blume (4 червня 2014). The Making of Ghostbusters: How Dan Aykroyd, Harold Ramis, and "The Murricane" Built "The Perfect Comedy". Vanity Fair. Процитовано 16 листопада 2017.
  7. ↑ а б в Elaine Dutka (22 березня 1990). Hollywood Veteran Price to Head Film Unit at Columbia. Los Angeles Times. Процитовано 18 листопада 2017.
  8. ↑ а б в г д е Frank Price. Hollywood.com. Процитовано 15 листопада 2017.
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Paul Green (2009). Ch 21: Frank Price. A History of Television's The Virginian, 1962–1971. McFarland. с. 179—183. ISBN 9780786457991.
  10. ↑ а б в г д е ж Elaine Dutka (18 грудня 1994). The Studio Shuffle : Frank Price. Los Angeles Times. Процитовано 18 листопада 2017.
  11. ↑ а б в г д е Frank Price. Turner Classic Movies. Процитовано 16 листопада 2017.
  12. ↑ Paul Green (2009). Foreword by Frank Price. A History of Television's The Virginian, 1962–1971. McFarland. с. 1—4. ISBN 9780786457991.
  13. ↑ Josephine Reed (2011). A Conversation with Producer Frank Price, part 1. Art Works. National Endowment for the Arts. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 22 листопада 2017.
  14. ↑ а б в г д Aljean Harmetz (12 листопада 1983). Frank Price Named To Head MCA's Universal Film Studio. The New York Times. Процитовано 16 листопада 2017.
  15. ↑ Cohn, Lawrence (22 листопада 1989). Exec Shifts Make Columbia the Gem of Commotion. Variety. с. 1.
  16. ↑ Frank Price Relinquishes U Reins; Signs Point To Move To Tri-Star. Variety. 24 вересня 1986. с. 3.
  17. ↑ Greenberg, James (18 листопада 1987). Frank Price Putting Out Shingle At Tri-Star As An Indie Producer. Variety. с. 3, 26.
  18. ↑ Frank Price (1 березня 1992). We Get letters ... : 'Gladiator'. Los Angeles Times. Процитовано 18 листопада 2017.
  19. ↑ Grobar, Matt (14 квітня 2021). Frank Price To Retire As Chair Of USC School Of Cinematic Arts Board Of Councilors; Donna Langley Assuming Role For One-Year Term. Deadline. Процитовано 2 травня 2022.
  20. ↑ James Lytle (22 квітня 1996). Film producer Frank Price named trustee. USC News. Процитовано 19 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ Medzerian, David (29 березня 2022). 6 distinguished figures to receive USC honorary degrees. USC Today (амер.). Процитовано 9 травня 2024.
  22. ↑ Amazon Studios chief resigns after harassment allegations. Reuters. 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
  23. ↑ Barnes, Mike (25 серпня 2025). Frank Price, Studio Chief at Columbia (Twice) and Universal, Dies at 95. The Hollywood Reporter. Процитовано 25 серпня 2025.
  24. ↑ Pedersen, Erik (25 серпня 2025). Frank Price Dies: Former Head Of Columbia Pictures & Universal TV Was 95. Deadline. Процитовано 25 серпня 2024.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).