Фрегати типу 15

Фрегати типу 15 (англ. Type 15 frigate) — клас військових кораблів з 23 протичовнових фрегатів Королівського флоту Великої Британії. Кораблі створювалися шляхом переобладнання корпусів есмінців часів Другої світової війни та модернізувалися за стандартною «утилітарною» конструкцією Програми надзвичайних ситуацій війни.

Фрегати типу 15, також відомі як клас «Рапід», були класом фрегатів протичовнової боротьби, розроблених для Королівського флоту шляхом переобладнання надлишкових корпусів есмінців на швидкісні, сучасні ескортні кораблі для протидії загрозам з боку радянських підводних човнів на початку Холодної війни^[1]. Ці кораблі являли собою тимчасове рішення для посилення протичовнових можливостей флоту, поки розроблялися нові конструкції. Переобладнання розпочалося в 1949 році, а перші кораблі увійшли в експлуатацію в 1951 році.

Загалом для Королівського флоту модернізували 23 фрегати цього типу між 1952 і 1954 роками, в основному на основі корпусів есмінців класів «R», «T», «U», «V», «W» та «Z» за Програмою надзвичайних ситуацій. Вартість модернізації становила приблизно 600 000 фунтів стерлінгів на корабель, а кожне переобладнання тривало близько 18 місяців^[1]. У проєкті робився акцент на швидкості та протиповітряному озброєнні, включаючи конструкцію з рівною палубою, покращені сенсорні комплекси та мінометні системи, хоча вони зберегли деякі особливості епохи есмінців, такі як дві 4-дюймові гарматні башти для надводної оборони.

Ключові характеристики включали: стандартну водотоннажність 2300 тонн (з можливістю збільшення до 2700 тонн при повному завантаженні), розміри 358 футів завдовжки, 37 футів 9 дюймів за шириною та 14 футів 6 дюймів за осадкою; рушійну установку за допомогою двох 3-барабанних котлів «адміралтейського типу», що приводили в рух парові турбіни на двох валах потужністю 40 000 кінських сил на кожному, що забезпечувало максимальну швидкість 31 вузол. Екіпаж фрегата складався зі 174 офіцерів та матросів^[1].

Озброєння зазвичай складалося з однієї спареної 4-дюймової (102 мм) гармати подвійного призначення Mk XIX у носовій частині, однієї спареної 40-мм гармати Bofors Mk V у кормовій частині та двох протичовнових мінометів Limbo Mk 10 (які змінили попередні системи «Сквод») для протичовнових атак, що забезпечувалися радарами, такими як тип 293Q для керування артилерією та тип 277Q для пошуку на поверхні, а також гідролокаторами, включно з пошуковими установками Тип 174 та установками ведення вогню Тип 170^[1].

На службі фрегати типу 15 виконували різноманітні ролі, включно з протичовновим патрулюванням, навчанням та експериментальними випробуваннями, такими як вертолітні операції на модифікованих кораблях. Вони проходили активну службу в 1950-х і 1960-х роках, брали участь у навчаннях НАТО та розгортанні на Далекому Сході, перш ніж були поступово виведені з експлуатації до середини 1970-х років, коли на озброєння надійшли більш досконалі класи фрегати типу 81 та типу 21.

Останній фрегат Королівського флоту був виведений з експлуатації у 1977 році.

Додаткові переобладнання було здійснено для військово-морських сил союзників, зокрема чотири для Королівського флоту Австралії, три для Королівського флоту Канади та один для ВМС Південної Африки, що розширило вплив цього класу за межі Королівського флоту^[1].

• Фрегати класу «Рівер»
• Фрегати класу «Такома»
• Фрегати типу 26
• Фрегати класу «Трайбл»
• Wele Nzas (фрегат)
• Паризька комуна (сторожовий корабель)

Виноски

Джерела

• Type 15 frigate(англ.)
• Rapid (Type 15) class Frigate (1951)(англ.)

• Friedman, Norman (2006). British Destroyers and Frigates: The Second World War and After. London: Chatham Publishing. ISBN 1861761376.