YaChudo

Френ Кірбі

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Футболіст
Френ Кірбі
Особисті дані
Народження 29 червня 1993 (33 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Редінг Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 157 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Англія Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція нападник Редагувати інформацію у Вікіданих
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Брайтон енд Гоув»
Юнацькі клуби
Англія «Редінг»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2015 Англія «Редінг» 43 (68)
2015–2024 Англія «Челсі» 114 (63)
2024– Англія «Брайтон енд Гоув» 33 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2013–2014 Англія Англія U-23 4 (1)
2014–2025 Англія Англія 77 (19)
2021 Велика Британія Велика Британія 2 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
CMNS: Френ Кірбі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Френческа Кірбі (англ. Francesca Kirby; нар. 29 червня 1993, Редінг, Англія) — англійська футболістка, атакувальна півзахисниця клубу «Брайтон енд Гоув Альбіон». Колишня гравчиня жіночої збірної Англії. Більшу частину кар'єри провела у складі «Челсі», де виступала з 2015 по 2024 рік і стала найкращою бомбардиркою в історії клубу.

Чемпіонка чемпіонату Європи 2022 року у складі збірної Англії. Дворазова володарка нагород Найкращої футболістки року за версією ПФА та Найкращої футболістка року за версією АФЖ[1][2]. У 2021 році посіла 10-те місце в голосуванні за Золотий м'яч та увійшла до десятки найкращих футболісток світу за версією The Guardian[3].

Клубна кар'єра

Ранні роки

Народилася і виросла в місті Редінг у родині Стівена та Деніз Кірбі[4]. Футболом почала займатися в ранньому дитинстві, надихнувшись грою старшого брата. Навчалася у школах Caversham Park Primary School та Chiltern Edge School, де часто грала разом із хлопцями[5]. У семирічному віці приєдналася до академії «Редінга», а у 16 років дебютувала за головну команду[6].

Після смерті матері у 14-річному віці Кірбі пережила важкий період депресії та на деякий час залишила футбол[7][8]. У 2012 році повернулася до «Редінга» і швидко стала лідеркою команди.

У сезоні 2012/13 стала найкращою бомбардиркою Південного дивізіону Прем'єр-ліги, забивши 32 м'ячі у 21 матчі[9]. Після виходу клубу до жіночої Суперліги Англії 2 продовжила демонструвати високу результативність, забивши 24 голи у сезоні 2014 року. У 2015 році стала першою професійною футболісткою в історії «Редінга»[10].

«Челсі»

Френ Кірбі у складі «Челсі». 2021 рік.

У липні 2015 року перейшла до «Челсі»[11]. Уже в першому сезоні допомогла клубу оформити «золотий дубль», вигравши чемпіонат Англії та Кубок Англії[12].

У жовтні 2015 року забила перший гол «Челсі» в історії жіночої Ліги чемпіонів УЄФА[13].

У сезоні 2017/18 була визнана найкращою футболісткою року за версіями ПФА та Асоціації футбольних журналістів[14].

У 2020 році через перикардит була змушена пропустити кілька місяців і навіть розглядала завершення кар'єри, однак успішно повернулася на поле[15]. У грудні 2020 року стала найкращою бомбардиркою в історії «Челсі», перевершивши досягнення Еніоли Алуко[16]. У сезоні 2020/21 стала однією з ключових футболісток команди, яка здобула чотири внутрішні трофеї[17][18].

У травні 2024 року було оголошено, що після завершення сезону вона залишить клуб. На той момент Кірбі залишалася найкращою бомбардиркою в історії жіночої команди «Челсі», забивши 116 голів. Загалом за дев'ять сезонів у клубі виграла вісім чемпіонських титулів Англії, п'ять Кубків Англії та два Кубки ліги.

«Брайтон енд Гоув Альбіон»

4 липня 2024 року підписала контракт із клубом «Брайтон енд Гоув Альбіон»[19][20][21]. У сезоні 2024/25 була визнана найкращою футболісткою команди.

Кар'єра у збірній

Френ Кірбі у збірній Англії. 2019 рік.

У 2014 році Кірбі стала першою футболісткою другого дивізіону жіночої Суперліги Англії, яка отримала виклик до національної збірної[22]. Дебютувала за збірну Англії у серпні 2014 року в товариському матчі проти Швеції, відзначившись голом[23].

Учасниця чемпіонату світу 2015 року в Канаді, де Англія здобула бронзові медалі. Також представляла країну на Євро-2017, чемпіонаті світу 2019 року та Євро-2022, де стала чемпіонкою Європи. Також зіграла на Олімпійських іграх 2020 у складі збірної Великої Британії[24].

У 2023 році пропустила чемпіонат світу через операцію на коліні[25].

3 червня 2025 року оголосила про завершення виступів за збірну Англії[26].

Особисте життя

У 14-річному віці втратила матір, що стало причиною тривалої депресії та тимчасового припинення футбольної кар'єри. Згодом Кірбі відкрито розповідала про проблеми з психічним здоров'ям і підтримувала відповідні благодійні ініціативи.

У 2019 році Університет Вінчестера присвоїв їй почесний ступінь доктора наук за внесок у розвиток спорту та популяризацію турботи про психічне здоров'я.

У 2020 році успішно подолала перикардит — захворювання серця, яке могло призвести до завершення спортивної кар'єри.

Досягнення

Командні

«Челсі»
  • Чемпіонка Жіночої суперліги Англії (8): 2015, Весняна серія, 2017–18, 2019–20, 2020–21, 2021–22, 2022–23, 2023–24
  • Володарка Кубка Англії (5): 2014–15, 2017–18, 2020–21, 2021–22, 2022–23
  • Володарка Кубка ліги (2): 2019–20, 2020–21
  • Володарка Суперкубка Англії: 2020
  • Фіналістка Ліги чемпіонів УЄФА: 2020–21
Збірна Англії

Особисті

  • Найкраща футболістка року за версією ПФА: 2017/18, 2020/21
  • Найкраща футболістка року за версією АФЖ: 2017/18, 2020/21
  • Найкраща футболістка Жіночої суперліги Англії: 2020/21.
  • Найкраща футболістка сезону клубу «Брайтон енд Гоув Альбіон»: 2024/25
  • Найкраща бомбардирка в історії жіночої команди «Челсі» (101 гол)

Примітки

  1. ↑ Chelsea's Fran Kirby wins PFA Women's Player of the Year prize. Sky Sports (англ.). Архів оригіналу за 26 липня 2022. Процитовано 22 квітня 2018.
  2. ↑ Fran Kirby: Chelsea Ladies striker wins first FWA Women's Footballer of the Year award. BBC. Архів оригіналу за 6 грудня 2022. Процитовано 23 жовтня 2020.
  3. ↑ Laverty, Rich (10 грудня 2021). The 100 best female footballers in the world 2021. The Guardian. Архів оригіналу за 15 серпня 2023. Процитовано 10 грудня 2021.
  4. ↑ Hamilton, Tom (4 червня 2019). The true grit of England's Fran Kirby. ESPN. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  5. ↑ Malin, Angelica. About Time You Met: Fran Kirby. About Time. Процитовано 10 січня 2021.
  6. ↑ Preston, Andy (11 червня 2019). Maiden Erlegh's Fran gives Lionesses a lift. Wokingham Today. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  7. ↑ Hassan, Nabil (17 березня 2015). Fran Kirby: England & Reading forward on overcoming adversity. BBC Sport. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
  8. ↑ Kessel, Anna (27 грудня 2014). England forward Fran Kirby aiming for greatness at women's World Cup. The Guardian. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
  9. ↑ Southern Division Player Stats 2012/13. Футбольна асоціація. Процитовано 11 квітня 2015.[недоступне посилання з 01.01.2026]
  10. ↑ Trehan, Dev (24 березня 2015). England striker Fran Kirby says Reading means 'everything' to her. Sky Sports. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015.
  11. ↑ Fran Kirby: Chelsea Ladies sign England striker from Reading. BBC Sport. Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 8 липня 2015.
  12. ↑ Aloia, Andrew (1 серпня 2015). How Chelsea won the Women's FA Cup. BBC Sport. Архів оригіналу за 4 серпня 2015. Процитовано 5 жовтня 2015.
  13. ↑ Chelsea beat Arsenal with Kirby brace. BBC Sport. 21 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  14. ↑ Fran Kirby named Football Writers' Women's Footballer of the Year. The Guardian. 24 квітня 2018.
  15. ↑ Fran Kirby on her Chelsea FC Women absence. chelseafc.com. Chelsea FC. 17 лютого 2020. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 17 лютого 2020.
  16. ↑ McElwee, Molly (9 грудня 2020). Fran Kirby becomes Chelsea's record goalscorer in five-goal thrashing of Benfica. The Telegraph.
  17. ↑ Four-goal Kirby fires Chelsea to WSL win amid COVID chaos. The Times of India. Reuters. 10 січня 2021. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  18. ↑ Robson, James (14 березня 2021). Chelsea Women win Continental Cup as Sam Kerr and Fran Kirby star in win against Bristol City. The Standard. Процитовано 15 березня 2021.
  19. ↑ England's Kirby joins Brighton after Chelsea exit. BBC Sport. 4 липня 2024. Архів оригіналу за 4 липня 2024. Процитовано 4 липня 2024.
  20. ↑ Fran Kirby: Brighton Women sign former Chelsea forward on free transfer. Sky Sports. Архів оригіналу за 4 липня 2024. Процитовано 4 липня 2024.
  21. ↑ Fran Kirby signs for Albion. www.brightonandhovealbion.com. 4 липня 2024. Архів оригіналу за 11 липня 2024. Процитовано 11 липня 2024.
  22. ↑ Mark Sampson announces 23-player squad for crunch qualifiers. Футбольна асоціація. Процитовано 12 квітня 2015.
  23. ↑ Reid, James. Ruthless England Women defeat Sweden in Hartlepool. Футбольна асоціація. Процитовано 11 квітня 2015.
  24. ↑ 'I had to start from scratch' - Kirby. BBC Sport (брит.). Процитовано 11 листопада 2022.
  25. ↑ England's Fran Kirby and Chloe Kelly to miss Belgium home match. BBC Sport (брит.). 3 квітня 2025. Процитовано 3 квітня 2025.
  26. ↑ Fran Kirby: Lionesses star retires from England duty before Euro 2025. BBC Sport (брит.). 3 червня 2025. Процитовано 4 червня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).