Франческо Нуті
| Франческо Нуті | |
|---|---|
| Francesco Nuti | |
 Ф. Нуті у фільмі «Касабланка, Касабланка» (1985) | |
| Дата народження | 17 травня 1955  |
| Місце народження | Прато, Тоскана, Італія |
| Дата смерті | 12 червня 2023[1][2] (68 років) |
| Місце смерті | Рим, Італія[3] |
| Поховання | Цвинтар Порте-Сантеd |
| Громадянство |  Італія |
| Професія | актор, режисер, сценарист, продюсер |
| Роки активності | 1982 — наш час |
| Член у | Giancattivid (1982) |
| IMDb | ID 0638308 |
| Нагороди та премії | |
премія «Давид ді Донателло» за найкращу чоловічу роль (1983) премія «Давид ді Донателло» за найкращу чоловічу роль (1985) Ciak d'oro - Best Lead Actord Globo d'oro for Livetime Achievementd EuropaCinemad Premio Vittorio De Sicad | |
| Давид ді Донателло (1983, 1985) Срібна стрічка (1983) | |
 Франческо Нуті у Вікісховищі | |
Франче́ско Ну́ті (італ. Francesco Nuti; 17 травня 1955, Прато, Тоскана — 12 червня 2023, Рим) — італійський актор, сценарист, кінорежисер та продюсер. Лауреат кінопремій «Давид ді Донателло» та «Срібна стрічка» у категоріях «Найкращий актор» та низки інших професійних та фестивальних нагород та номінацій 
.
Біографія
Франческо Нуті народився 17 травня 1955 року в тосканському місті Прато. Почав свою артистичну кар'єру наприкінці 1970-х років, коли створив кабаре-гурт «Джанкаттіві» (італ. I Giancattivi) разом з Алессандро Бенвенуті та Атіною Ченчі. Група взяла участь у телешоу «Black Out» та «Non Stop» для телеканалу RAI та зняла свій перший фільм «Захід від Дональда Дака» у 1982 році під керівництвом Бенвенуті. Наступного року Нуті відмовився від тріо, почавши сольну акторську кар'єру, знявшись у трьох фільмах режисера Мауріціо Понці: «Мадонна, яка тиша сьогодні увечері» (1982), «Я, К'яра і Похмурий» (1983) та «Я задоволений» (1983).
Багато фільмів, які Нуті зняв як режисер (з 1985 року) і в яких зіграв головні ролі, мали великий глядацький і касовий успіх. Він отримав низку престижних кінематографічних нагород і премій, а в 1988 році навіть брав участь як співак у відомому фестивалі італійської пісні в Сан-Ремо. Проте з середини 1990-х років у Нуті починаються невдачі й він впадає в тривалу депресію.
2 вересня 2006 року Франческо Нунті за не до кінця з'ясованих обставин впав зі сходів у своєму будинку, зазнав серйозних травм і впав у кому. Після трьох місяців, проведених у лікарні, Нуті опритомнів, але він втратив мову й залишився прикутим до інвалідного візка[4].
Фільмографія
- Актор
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1982 | ф | Захід від Дональда Дака | Ad ovest di Paperino | Франческо Сабатіні |
| 1982 | ф | Мадонна, яка тиша сьогодні увечері | Madonna che silenzio c'è stasera | Франческо |
| 1983 | ф | Я, К'яра і Похмурий | Io, Chiara e lo scuro | Франческо 'Тоскано' |
| 1983 | ф | Я задоволений | Son contento | Francesco Giglio |
| 1985 | с | Мрії і реальність | Sogni e bisogni | Sant'Analfabeta |
| 1985 | ф | У всьому винен рай | Tutta colpa del paradiso | Ромео Касамоніка |
| 1985 | ф | Касабланка, Касабланка | Casablanca, Casablanca | Франческо |
| 1986 | ф | Зачаровані | Stregati | Лоренцо |
| 1988 | ф | Польський батько Карузо Паскоський | Caruso Pascoski di padre polacco | Карузо Паскоський |
| 1989 | ф | Willy Signori e vengo da lontano | Willy Signori | |
| 1991 | ф | Жінки у спідницях | Donne con le gonne | Renzo Calabrese |
| 1994 | ф | OcchioPinocchio | Піноккіо | |
| 1998 | ф | Синьйор 15 куль | Il signor Quindicipalle | Cecco |
| 2000 | ф | Я кохаю Андреа | Io amo Andrea | Дадо |
| 2001 | ф | Тінейджери | Caruso, zero in condotta | Лоренцо Карузо |
| 2004 | ф | Провина потерпілого | Concorso di colpa | Франчесуо Де Бернарді |
- Сценарист, режисер та продюсер
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Сценарист | Режисер | Продюсер | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1982 | Мадонна, яка тиша сьогодні увечері | Madonna che silenzio c'è stasera |  |
|||
| 1983 | Я, К'яра і Похмурий | Io, Chiara e lo scuro | |
|||
| 1983 | Я задоволений | Son contento | |
|||
| 1985 | У всьому винен рай | Tutta colpa del paradiso | |
|
||
| 1985 | Касабланка, Касабланка | Casablanca, Casablanca | |
|
||
| 1986 | Зачаровані | Stregati | |
|
||
| 1987 | Марамао | Maramao | |
| ||
| 1988 | Польський батько Карузо Паскорський | Caruso Pascoski di padre polacco | |
|
||
| 1989 | Willy Signori e vengo da lontano | |
|
|||
| 1991 | Жінки у спідницях | Donne con le gonne | |
|
||
| 1994 | OcchioPinocchio | |
|
|||
| 1998 | Синьйор 15 куль | Il signor Quindicipalle | |
|
||
| 2000 | Я кохаю Андреа | Io amo Andrea | |
|
|
|
| 2001 | Тінейджери | Caruso, zero in condotta | |
|
|
|
Визнання
| Нагороди та номінації Франческо Нуті[5] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Премія Давид ді Донателло | |||
| 1983 | Найкращий актор | Я, К'яра і Похмурий | Перемога |
| 1984 | Я задоволений | Номінація | |
| 1985 | Касабланка, Касабланка | Перемога | |
| Найкращий новий режисер | Номінація | ||
| 1986 | Найкращий актор | У всьому винен рай | Номінація |
| 1900 | Золота медаль міста Рима | Перемога | |
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | |||
| 1983 | Премія «Срібна стрічка» за найкращу чоловічу роль | Я, К'яра і Похмурий | Перемога |
| Найкращий оригінальний сюжет | Я, К'яра і Похмурий (спільно з Мауріціо Понці) | Номінація | |
| 1989 | Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу | Польський батько Карузо Паскорський | Номінація |
| Премія «Золотий кубок» (Італія) | |||
| 1983 | Золота пластина найкращому новому акторові | Я, К'яра і Похмурий | Перемога |
| Премія «Золотий глобус» (Італія) | |||
| 1984 | Найкращий актор-одкровення | Я, К'яра і Похмурий | Перемога |
| 1985 | Найкращий актор головної ролі | Касабланка, Касабланка | Перемога |
| Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні | |||
| 1985 | Премія найкращому новому режисерові | Касабланка, Касабланка | Перемога |
| Премія «Золота хлопавка» | |||
| 1986 | Найкращий актор | У всьому винен рай | Перемога |
| Кінофестиваль у Джиффоні-Валле-П'яна | |||
| 1900 | Премія Франсуа Трюффо | Перемога | |
Примітки
- ↑ а б https://www.repubblica.it/spettacoli/people/2023/06/12/news/morto_francesco_nuti_attore_carriera_malattia-404217530/
- ↑ а б https://www.corriere.it/spettacoli/23_giugno_12/francesco-nuti-morto-06b8691e-092a-11ee-9252-2eef801783fd.shtml
- ↑ https://www.msn.com/it-it/notizie/italia/addio-all-attore-francesco-nuti-la-morte-in-ospedale-dopo-una-lunga-malattia/ar-AA1crBCH?ei=34
- ↑ Francesco Nuti admitted to hospital after fall. The Italianinsider (англ) . 21.06.2016. Процитовано –4.09.2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Нагороди та номінації Франческо Нуті на сайті IMDb (англ.)
Посилання
- Франческо Нуті на сайті MYmovies.it (італ.)
- Франческо Нуті на сайті Enciclopedia del Cinema
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).