Франц Йозеф Мюллер
| Франц Йозеф Мюллер | |
|---|---|
| нім. Franz Joseph Müller von Reichenstein | |
| Народився | 4 жовтня 1742 Пойсдорф |
| Помер | 12 жовтня 1825 (83 роки) Відень |
| Країна |  Австрія |
| Діяльність | натураліст, відкривач, гірничий інженер, хімік, мінералог, геолог  |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | хімік, мінералолог |
| Відомий завдяки: | відкрив хімічний елемент телур |
| Батько | Joseph von Müllerd |
| Мати | Clara Lettnerd |
| У шлюбі з | Margaretha Hehengartend |
| Діти | Anna von Reichensteind Karl Emerich von Reichensteind |
| Нагороди |  |
 Франц Йозеф Мюллер у Вікісховищі | |
Франц Йозеф Мюллер фон Райхенштайн (нім. Franz Joseph Müller von Reichenstein, 11 червня 1740, Германштадт, Трансільванія чи 4 жовтня 1742 Пойсдорф — 12 жовтня 1825, Відень) — австрійський природознавець, відкривач хімічного елементу телуру[1].
Біографічні відомості
Франц Йозеф Мюллер спочатку вивчав філософію у Відні. Після навчання у 1763 перебирається у Шемніц у гірничу академію. Там вивчав мінералогію та гірничу справу. У 1768 по закінченню навчання став маркшейдером. У 1778 виявив поклади турмаліну у Ціллєрталі[2]. У 1782 році був керівником трансільванських гірничих та монетних дворів і відкрив майже одночасно з Паулем Китайбелем (1757—1817) хімічний елемент телур[3].
Відзначення діяльності
Хоча дата народження Франца Йозефа Мюллера однозначно не відома у 1992 році з нагоди його 250 річчя з дня народження випущена поштова марка[3] . У 2011 до року хімії пошта Румунії випустила також ювілейну марку з зображенням Мюллера та електронною конфігурацією телура[4][5].
Примітки
- ↑ Weeks, Mary Elvira (1935). The discovery of tellurium. Journal of Chemical Education. 12: 403. doi:10.1021/ed012p403.
- ↑ Neuer nekrolog der Deutschen. 1827. ст. 1546—1548.(нім.)
- ↑ а б AEIOU: Австрійський інформаційний центр. Архів оригіналу за 28 травня 2007. Процитовано 9 липня 2012. [Архівовано 2007-05-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Стаття romfilatelia. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 9 липня 2012. [Архівовано 2016-03-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Manfred Sander: Bunt und mit Zähnen durchs IYC. У: Nachrichten aus der Chemie. 60 (2012), Вип. 4, ст. 441, doi:10.1002/nadc.201290156(нім.).
Джерела
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).