YaChudo

Франс Тамайо

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Франс Тамайо
ісп. Franz Tamayo Редагувати інформацію у Вікіданих
Франс Тамайо
Ім'я при народженніісп. Franz Tamayo Solares Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився28 лютого 1879[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ла-Пас, Болівія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 липня 1956[1] (77 років) або 28 липня 1956[2] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ла-Пас, Болівія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняCementerio General de La Pazd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Болівія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, дипломат, письменник, поет, педагог, викладач університету, правник, член парламенту Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіспанська[1], грецька[4] і латина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаміністр закордонних справ Болівіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяЛіберальна партія (Болівія) Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиHarmodio Tamayod Редагувати інформацію у Вікіданих

Франс Тама́йо Сола́рес (ісп. Franz Tamayo Solares; 28 лютого 1878, Ла-Пас, Болівія — 29 липня 1956, там же) — болівійський державний діяч, політик, дипломат, поет і письменник-публіцист; міністр закордонних справ Болівії (1931—1934). Ідеолог теорії індіанізма й критик іспанського впливу на культуру Болівії.

Відомий своїм красномовством; інтелектуал, філософ.

З життєпису

Ф. Тамайо в молодості

Метис за походженням. В його жилах текла кров іспанців і індіанців Аймара. Народився в заможній родині. Його батько був дипломатичним представником у Бразилії, а після громадянської війни 1899 року оселився зі своєю сім'єю в Європі.

У дитинстві багато подорожував із сім'єю по Європі, провів декілька місяців у Франції та Великій Британії, де й почали формуватися його літературні уподобання.

Тамайо повернувся в Болівію 1904 року, але в 1908 знову покинув країну й вирушив навчатись у Сорбонні й Лондоні. Здобув диплом юриста в Університеті Сан-Андрес.

У 1911 році був одним із засновників Болівійської радикальної партії. Пізніше підтримував Ліберальну партію Болівії, потім перейшов на бік опозиції, став членом Республіканської партії.

Автор освітніх трактатів, також практикував як адвокат, журналіст і дипломат.

За предиденства Даніеля Саламанки Урея в 1931 році був призначений міністром закордонних справ Болівії.

Беручи участь у президентських виборах 1934 року, фактично переміг у них, однак результати виборів анулювали лідери воєнного заколоту, які змістили в силовий спосіб Д. Саламанку Урея з посади президента.

З доробку

Расові поняття Форанса Тамайо вплинули і продовжують впливати на болівійську суспільну думку й культурне життя країни. У книзі «Створення національної педагогіки» (Creación de la pedagogía nacional, 1910) висунув тезу про індіанське населення, як основу болівійської нації.

Мав визначний вплив на розвиток націоналістичного руху Болівії, що підготувало революцію 1952 року.

Автор збірок віршів «Оди» (Odas, 1898), «Нові рубаї» (Los nuevos rubayat, 1927), «Скерцо» (Scherzos, 1932).

Бібліографія

Поезія
  • 1898: Odas
  • 1905: Proverbios sobre la vida, el arte y la ciencia
  • 1917: La Prometheida o las oceánides
  • 1922: Nuevos proverbios
  • 1924: Proverbios sobre la vida, el arte y la ciencia, fascículo segundo
  • 1927: Los nuevos rubayat
  • 1932: Scherzos
  • 1939: Scopas
  • 1945: Epigramas griegos
Есеї
  • 1910: Creación de la pedagogía nacional
  • 1911: Crítica del duelo
  • 1915: Horacio y el arte lírico
  • 1947: Tamayo rinde cuenta

Пам'ять

  • Його ім'ям названо одну з провінцій департаменту Ла-Пас — Франс-Тамайо;
  • Іменем діяча названо приватний Університет Франса Тамайо в Ла-Пасі;
  • На честь Ф. Тамайо названо культурний центр у столиці країни місті Ла-Паіе;
  • Зображення Франса Тамайо містить банкнота Болівії 1986 року номіналом 200 болівіано[5]

Примітки

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  3. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ а б https://unifranz.edu.bo/sabian-que-franz-tamayo-tambien-era-periodista-y-hablaba-mas-de-8-idiomas/
  5. ↑ P-208. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 21 липня 2017.

Джерела, література і посилання

  • Finot, Enrique (1981), Historia de la Literatura Boliviana, Editorial Gisbert
  • Tamayo, Franz (1979), Baptista Gumucio, Mariano (ред.), Obra escogida, Fundación Biblioteca Ayacucho
  • García Pabón, Leonardo (1998), Franz Tamayo educa al mestizo nacional, La patria íntima: alegorías nacionales en la literatura y el cine de Bolivia, Plural Editores
  • Франс Тамайо на www.biografiasyvidas.com (ісп.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).