Франклін Пірс

Франклін Пірс
англ. Franklin Pierce
14-й Президент США
4 березня 1853 — 4 березня 1857
Віцепрезидент	Вільям Р. Кінг (1853) не було (1853-1857)
Попередник	Міллард Філлмор
Наступник	Джеймс Б'юкенен
17-й Сенатор США від Нью-Гемпширу
4 березня 1837 — 28 лютого 1842
Попередник	Джон Пейдж
Наступник	Леонард Вілкокс
Член Палати представників США від Нью-Гемпшира
4 березня 1833 — 3 березня 1837
Народився	23 листопада 1804 Гіллсборо, Нью-Гемпшир, США
Помер	8 жовтня 1869 (64 роки) Конкорд, Нью-Гемпшир, США
Похований	Old North Cemeteryd
Відомий як	політик, адвокат, державний діяч, правник, офіцер
Країна	США
Національність	Англієць
Alma mater	Боудін-коледж (1824), Northampton Law Schoold і Академія Філіпса в Ексетері
Політична партія	Демократична партія США
Батько	Benjamin Pierced
Мати	Anna Kendrick Pierced
У шлюбі з	Джейн Епплтон Пірс
Діти	Benjamin Pierced, Franklin Pierced[1] і Frank Robert Pierced[1]
Професія	юрист
Релігія	Єпископальна церква
Підпис
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Фра́нклін Пірс (англ. Franklin Pierce; 23 листопада 1804 — 8 жовтня 1869) — 14-й президент США (1853–1857), перший президент США, що народився у XIX столітті.

Франклін Пірс був адвокатом у своєму рідному штаті Нью-Гемпширі, потім членом законодавчих зборів штату. У 1833 р. був вибраний у конгрес США, спочатку представником, потім сенатором. У 1850 р. був президентом конвенту, скликаного для перегляду конституції Нью-Гемпширу.

Обраний в 1852 року значною більшістю голосів у президенти Сполучених Штатів від Демократичної партії (48-річний Пірс, «темний коник» своєї партії, був у той час наймолодшим обраним президентом, до того ж зовні привабливим і хорошим оратором), він під час свого правління (1853—1857) розчарував своїх виборців. Пірс був покірним знаряддям в руках Півдня і, не зупиняючись перед нічим, відстоював інтереси рабовласників.

При ньому було видано відомий білль Канзас-Небраска 1854, надавши новоствореним штатам — Канзасу і Небрасці — право зберегти чи скасувати рабство на власний розсуд.

У зовнішній політиці Пірс виявився старанним послідовником доктрини Монро («Америка для американців»). Особливо вороже ставився він до Іспанії і до Центральної Америки.

На виборах партія виставила нового кандидата — Джеймса Б'юкенена. Слабохарактерний Пірс, зіткнувшись із серйозними невдачами, став хронічним алкоголіком і відійшов від політики. Він помер від цирозу печінки.

• Твори Франкліна Пірса у проєкті «Гутенберг»
• Essays on Franklin Pierce and shorter essays on each member of his cabinet and First Lady, from the Miller Center of Public Affairs
• Твори та інформація про Франклін Пірс у Інтернет-архіві
• Franklin Pierce: A Resource Guide from the Library of Congress
• Biography from the White House
• Franklin Pierce Bicentennial
• «Life Portrait of Franklin Pierce», from C-SPAN's American Presidents: Life Portraits, June 14, 1999
• «Franklin Pierce: New Hampshire's Favorite Son»—Booknotes interview with Peter Wallner, November 28, 2004
• Franklin Pierce Personal Manuscripts