YaChudo

Фотіс Кафатос

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Фотіс Кафатос
грец. Φώτης Καφάτος Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився16 квітня 1940[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Іракліон[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер18 листопада 2017[1][3] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Іракліон, Греція Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Греція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбіолог, молекулярний біолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГарвардський університет[4]
Корнелльський університет[4]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьбіологія і research fundingd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГарвардський університет[4]
Імперський коледж Лондона
Університет Криту[4]
Афінський національний університет імені Каподистрії[4]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніLoukas Margaritisd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиStephanie Blandind[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Папська академія наук[6]
Національна академія наук США
Французька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Європейська академія[7]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»

грант Гуггенгайма (1993)

Robert Koch Gold Medald (2010)

іноземний член Лондонського королівського товариства (15 травня 2003)

почесний доктор Університету Луї Пастераd (12 лютого 2001)

член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2005)

Фотіс Кафатос (грец. Φώτης Καφάτος, 1940[8], Іракліон — 18 листопада 2017) — грецький біолог, піонер в галузі молекулярного клонування і геноміки. Також здійснив значний внесок у вивчення малярії[9]. В період 2008—2010 років — перший президент Європейської дослідницької ради, від 2010 року — почесний директор Ради[10].

Біографічні відомості

Фотіс Кафатос народився і виріс в Іракліоні. Навчався у школі Кораїса. Батько прищеплював синам Костасу та Міносу любов до археології, і щонеділі відвідував із ними Археологічний музей Іракліону. Тому Костас початково мріяв стати археологом, однак вже у віці 14 років вирішив, що вивчатиме біологію. Серед друзів батька, з якими спілкувались і хлопчики, були Нікос Казандзакіс та його дружина Галатея Казандзакі[8].

Щойно закінчивши школу, отримав стипендію для здобуття освіти в США[11]. Отримав ступінь бакалавра в Корнельському університеті. 1965 року здобув ступінь Ph.D. в Гарвардському університеті, у віці 25 років, ставши наймолодшим доктором Гарварда[12]. Працював на посаді доцента, а потім професора та завідувача кафедрою клітинної та еволюційної біології Гарвардського університету. Став професором біології в Університеті Афін і в університеті Криту, директором Інституту молекулярної біології та біотехнології в Іракліоні і в період з 1993 по 2005 рік — директором Європейської молекулярно-біологічної лабораторії[13][14]. Від 2005 року — професор в Імперському коледжі в Лондоні. З 2008 року по 1 березня 2010 року був першим президентом Європейської дослідницької ради[15]. Від 2010 року залишився почесним президентом Ради.

Почесний професор Гейдельберзького університету[16], член Лондонського королівського товариства, Папської академії наук, Французької академії наук, Національної академії наук США (з 1982 року). 2008 року на знак визнання його внеску у розвиток медико-біологічних досліджень в Європі удостоєний 25-го ювілейного спеціального призу від Фонду Луї-Жана[17].

Примітки

  1. ↑ а б Музей Соломона Ґуґґенгайма — 1937.
  2. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  3. ↑ https://royalsocietypublishing.org/rsbm/article/doi/10.1098/rsbm.2020.0010/121793/Fotis-C-Kafatos-16-April-1940-18-November
  4. ↑ а б в г д https://royalsocietypublishing.org/doi/10.1098/rsbm.2020.0010
  5. ↑ https://www.theses.fr/2004STR13014
  6. ↑ http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/kafatos.html
  7. ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Kafatos_Fotis
  8. ↑ а б [[https://web.archive.org/web/20101015234528/http://www.enet.gr/?i=news.el.article&id=212026 Архівовано 15 жовтня 2010 у Wayback Machine.] Δύο Κρητικοί αναμετριούνται με το σύμπαν, 10 Οκτωβρίου 2010, Елефтеротіпія]
  9. ↑ Ο καθ. Φώτης Καφάτος Πρόεδρος του Επιστημονικού Συμβουλίου στο Ευρωπαϊκό Συμβούλιο Έρευνας, 13/12/2005, www.ekt.gr. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 17 березня 2011.
  10. ↑ The principal actors of the ERC are the President, the Board and the Secretary General, Honorary President: Prof. Dr. Fotis C. Kafatos. Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 17 березня 2011.
  11. ↑ Fotis Kafatos: the model mentor. Rtdinfo. 50 (August 2006). Архів оригіналу за 21 грудня 2007. Процитовано 17 березня 2011.
  12. ↑ [[https://web.archive.org/web/20120203035838/http://www.tovima.gr/culture/article/?aid=87728 Архівовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.] Φώτης Καφάτος: Ο γνωστός άγνωστος της επιστήμης, 27/04/1997, То Віма]
  13. ↑ Alison Abbott (1993). Kafatos to be EMBL director; promises greater opportunity. Nature. 362 (6417): 198. doi:10.1038/362198a0. PMID 8459842.
  14. ↑ Brief history of EMBL. Архів оригіналу за 22 листопада 2010. Процитовано 17 березня 2011.
  15. ↑ James Butcher (2008). Fotis Kafatos: President of the European Research Council. The Lancet. 371 (9610): 379-379. doi:10.1016/S0140-6736(08)60189-0. ISSN 0140-6736.
  16. ↑ Ο καθηγητής Φώτης Καφάτος παρέδωσε την προεδρία του Ευρωπαϊκού Συμβουλίου Έρευνας, 02/03/10, express.gr. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 17 березня 2011.
  17. ↑ The 2008 Louis-Jeantet Prize-Winners (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 листопада 2011. Процитовано 17 березня 2011. [Архівовано 2011-11-19 у Wayback Machine.]

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).