YaChudo

Фотокератит

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Фотокератит
Фотокератит
Фотокератит
Фотокератит
Спеціальністьофтальмологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10H16.1
DiseasesDB31147 Редагувати інформацію у Вікіданих
SNOMED CT1714005 Редагувати інформацію у Вікіданих

Фотокерати́т або снігова́ сліпота́ — медичний термін для позначення пошкодження зовнішніх шарів рогівки, яке спричинює інтенсивне ультрафіолетове випромінювання.

Особливо небезпечним є інтенсивне УФ-випромінювання типу В (найкоротші промені, що блокуються озоновим шаром).

З метою захисту внутрішньої поверхні ока, рогівка здатна поглинути більшу частину шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Однак при занадто сильному впливі на рогівці і кон'юнктиві виникають опіки подібні до сонячних опіків на шкірі. У важких випадках це призводить до руйнування зовнішнього шару рогівки, нервові закінчення звільнюються, викликаючи сильний біль, виражену світлобоязнь, сльозотечу, почервоніння очей і відчуття стороннього тіла в оці[1], звуження зіниці.

Фотокератит може розвиватися на природні і штучні джерела ультрафіолетового випромінювання: електрозварювальні роботи, солярій, кварцування. Небезпечними є не тільки прямі ультрафіолетові промені, а і відбиті від поверхні землі, снігу.[2] Потрібно пам'ятати, що свіжий сніг відбиває 80% УФ, піщаний пляж — 15%, морська піна — 25%.[3] Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання значно зростає в горах. При підйомі на кожні 300 метрів, кількість ультрафіолетових променів збільшується приблизно на 4%.[4]

Клінічні ознаки

Симптоми з'являються, як правило, через 6-12 годин.

У легких випадках фотокератит проходить без наслідків за два-три дні. У важчих випадках і особливо без лікарської допомоги на рогівці може залишитися рубець і пошкодитися сітківка, що призводить до незвротнього зниження зору.

Для першої допомоги рекомендують перебування в темряві і прикладання холоду до очей за допомогою вологого рушника. Лікарська допомога є обов'язковою.

Профілактика

Профілактика включає в себе носіння очних протекторів, що затримують переважну частину ультрафіолетового випромінювання: сонцезахисні окуляри з достатнім УФ-фільтром, гірськолижні маски, окуляри, зварювальний щиток.

Сонцезахисні окуляри потрібно носити завжди, навіть якщо небо похмуре, оскільки ультрафіолетові промені проходить через хмари.[5]

Примітки

  1. ↑ Arc eye - General Practice Notebook. 25 березня 2007. Архів оригіналу за 25 березня 2007. Процитовано 7 лютого 2012.
  2. ↑ Snow blindness. General Practice Notebook. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 19 листопада 2008.
  3. ↑ Brozen, MD, Reed; Christian Fromm, MD (4 лютого 2008). Ultraviolet Keratitis. eMedicine. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 19 листопада 2008.
  4. ↑ Sun Safety. University of California, Berkeley. Квітень 2005 (last reviewed). Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 19 листопада 2008. [Архівовано 2013-08-20 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Butler, Jr. MD, Frank. Base Camp MD – Guide to High Altitude Medicine. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 19 листопада 2008. [Архівовано 2014-10-05 у Wayback Machine.]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).