YaChudo

Фостемсавір

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Фостемсавір
Систематична назва (IUPAC)
{3-[(4-Benzoyl-1-piperazinyl)(oxo)acetyl]-4-methoxy-7-(3-methyl-1H-1,2,4-triazol-1-yl)-1H-pyrrolo[2,3-c]pyridin-1-yl}methyl dihydrogen phosphate
Ідентифікатори
Номер CAS 864953-29-7
Код ATC J05AX29
PubChem 11319217
DrugBank DB11796
Хімічні дані
Формула C25H26N7O8P 
Мол. маса 583,498 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність НД
Метаболізм НД
Період напіврозпаду НД
Виділення НД
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B3(AU)

Лег. статус

Prescription Only (S4) (AU) ℞-only (US)

Шляхи введення перорально

Фостемсавір (англ. Fostemsavir), що продається під торговою маркою «Рукобія» — антиретровірусний препарат для дорослих, які живуть з ВІЛ/СНІД, але перепробували кілька препаратів від ВІЛ, та в яких ВІЛ-інфекцію неможливо успішно лікувати іншими методами лікування через резистентність, непереносимість або проблеми безпеки.[1][2]

Найпоширенішою побічною реакцією препарату є нудота.[1][2][3] До тяжких побічних реакцій препарату належать підвищення рівня печінкових ферментів у пацієнтів, також інфікованих вірусом гепатиту B або C, та зміни в імунній системі (синдром імунного відновлення).[2]

Фостемсавір є інгібітором проникнення ВІЛ та проліками темсавіру (BMS-626529).[4] Фостемсавір є інгібітором прикріплення до gp120 вірусу імунодефіциту людини типу 1 (ВІЛ-1).[5]

Фостемсавір було схвалено для медичного використання в США в липні 2020 року[2][3][5], та в Європейському Союзі в лютому 2021 року.[6] FDA вважає фостемсавір препаратом першого класу.[7]

Медичне використання

Фостемсавір у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами показаний для лікування ВІЛ-1-інфекції у дорослих з множинною лікарською стійкістю, які мають значний досвід лікування, у яких поточний антиретровірусний режим не виявився ефективним через резистентність, непереносимість або проблеми безпеки.[5]

Побічні ефекти

Фостемсавір може спричинити серйозний стан, який називається синдромом відновлення імунної системи, подібно до інших схвалених препаратів для лікування ВІЛ-1-інфекції. Цей стан може виникнути на початку лікування ВІЛ-1, коли імунна система може зміцнитися та почати боротися з інфекціями, які тривалий час були приховані в організмі. Іншими серйозними побічними ефектами включають порушення ритму серця через подовження електричної активності серця (подовження інтервалу QT) та підвищення рівня печінкових ферментів у пацієнтів, також інфікованих вірусом гепатиту B або C.[3]

Історія

Фостемсавір розробляли компанії «ViiV Healthcare» та «GlaxoSmithKline» для лікування ВІЛ-інфекції. Коли активна форма фостемсавіру зв'язується з білком gp120 вірусу, вона запобігає початковому прикріпленню вірусу до CD4+ Т-клітини хазяїна та проникненню в імунну клітину хазяїна; його метод дії є новим серед препаратів проти ВІЛ.[8] Оскільки він спрямований на інший етап життєвого циклу вірусу, він є перспективним для вірусоносіїв, у яких вірус став дуже стійким до інших препаратів проти ВІЛ.[9] Оскільки функція gp120, яку пригнічує цей препарат, є висококонсервативною, препарат навряд чи сприятиме розвитку резистентності до самого себе.[10] Дослідники виявили, що оболонки ВІЛ, стійкі до енфувіртиду та ібалізумабу, залишаються чутливими до фостемсавіру. І навпаки, ВІЛ, стійкий до фостемсавіру, залишався чутливим до всіх інгібіторів проникнення. Крім того, ізоляти ВІЛ, яким не потрібен рецептор CD4 для проникнення в клітину, також були чутливі до фостемсавіру, і вірус не вирвався з-під дії інгібітора прикріплення, ставши незалежним від CD4. Попередні дослідження in vitro показали, що фостемсавір пригнічує як CCR5-тропний, так і CXCR4-тропний ВІЛ.[8]

Темсавір (BMS-626529)

Фостемсавір був схвалений для медичного застосування в США в липні 2020 року.[2][3][5]

Безпеку та ефективність фостемсавіру, що приймався перорально двічі на день, оцінювали в клінічному дослідженні за участю 371 дорослого учасника з великим досвідом лікування, у якого продовжувався високий рівень вірусу (ВІЛ-РНК) у крові, незважаючи на прийом антиретровірусних препаратів. 272 учасники отримували лікування в основній групі дослідження, а ще 99 учасників отримували фостемсавір в іншій групі дослідження.[2][3] Більшість учасників лікували ВІЛ понад 15 років (71 %), проходили 5 або більше різних схем лікування ВІЛ до початку дослідження (85 %) та/або мали СНІД в анамнезі (86 %). Учасники основної когортної групи дослідження отримували або фостемсавір, або плацебо двічі на день протягом 8 днів, на додаток до їхнього невдалого антиретровірусного режиму.[2][3] На восьмий день у учасників, які отримували фостемсавір, спостерігалося значно більше зниження рівня РНК ВІЛ у крові порівняно з тими, хто приймав плацебо. Після восьмого дня всі учасники отримували фостемсавір з іншими антиретровірусними препаратами.[2][3] Після 24 тижнів прийому фостемсавіру та інших антиретровірусних препаратів 53 % учасників досягли супресії РНК ВІЛ, причому рівні ВІЛ були достатньо низькими, щоб вважатися невиявними. Через 96 тижнів у 60 % учасників продовжувалося супресія РНК ВІЛ.[2]

Клінічне дослідження (NCT02362503) було проведено в 108 лабораторіях у 23 країнах Північної Америки, Південної Америки, Європи, Австралії, Тайваню та ПАР.[3]

FDA задовольнило заявку на прискорений розгляд, пріоритетний перегляд та позначення фостемсавіру як препарату для проривної терапії. FDA схвалило препарат «Рукобія» компанії «ViiV Healthcare».[2]

10 грудня 2020 року комітет з лікарських засобів для людини Європейського агентства з лікарських засобів ухвалив позитивний висновок, рекомендуючи видати дозвіл на маркетинг лікарського засобу «Рукобія», призначеного для лікування інфекції ВІЛ-1 з множинною лікарською стійкістю.[11] Заявником на цей лікарський засіб є «ViiV Healthcare BV». Фостемсавір був схвалений для медичного застосування в Європейському Союзі в лютому 2021 року.[6]

Примітки

  1. ↑ а б Rukobia- fostemsavir tromethamine tablet, film coated, extended release. DailyMed. 2 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020. (англ.)
  2. ↑ а б в г д е ж и к л FDA Approves New HIV Treatment for Patients With Limited Treatment Options. U.S. Food and Drug Administration (Пресреліз). 2 липня 2020. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні. (англ.)
  3. ↑ а б в г д е ж и Drug Trials Snapshots: Rukobia. U.S. Food and Drug Administration (FDA). 2 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні. (англ.)
  4. ↑ Lai YT, Wang T, O'Dell S, Louder MK, Schön A, Cheung CS, Chuang GY, Druz A, Lin B, McKee K, Peng D, Yang Y, Zhang B, Herschhorn A, Sodroski J, Bailer RT, Doria-Rose NA, Mascola JR, Langley DR, Kwong PD (січень 2019). Lattice engineering enables definition of molecular features allowing for potent small-molecule inhibition of HIV-1 entry. Nature Communications. 10 (1): 47. Bibcode:2019NatCo..10...47L. doi:10.1038/s41467-018-07851-1. PMC 6318274. PMID 30604750. (англ.)
  5. ↑ а б в г ViiV Healthcare Announces US FDA Approval for Rukobia (fostemsavir), a First-in-Class Treatment for HIV in Adults With Few Treatment Options Available (Пресреліз). ViiV Healthcare. 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020 — через Business Wire. (англ.)
  6. ↑ а б Rukobia EPAR. European Medicines Agency (EMA). 9 грудня 2020. Процитовано 12 лютого 2021. (англ.)
  7. ↑ New Drug Therapy Approvals 2020. U.S. Food and Drug Administration (FDA). 31 грудня 2020. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні. (англ.)
  8. ↑ а б Highleyman L (4 вересня 2012). HIV Attachment Inhibitor BMS-663068 Looks Good in Early Studies. HIVandHepatitis.com. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 28 травня 2014. (англ.)
  9. ↑ Highleyman L (6 березня 2014). HIV attachment inhibitor BMS-663068 shows good safety and efficacy in phase 2b study. AidsMap. NAM. (англ.)
  10. ↑ Li Z, Zhou N, Sun Y, Ray N, Lataillade M, Hanna GJ, Krystal M (вересень 2013). Activity of the HIV-1 attachment inhibitor BMS-626529, the active component of the prodrug BMS-663068, against CD4-independent viruses and HIV-1 envelopes resistant to other entry inhibitors. Antimicrobial Agents and Chemotherapy. 57 (9): 4172—80. doi:10.1128/AAC.00513-13. PMC 3754311. PMID 23774428. (англ.)
  11. ↑ Rukobia: Pending EC decision. European Medicines Agency (EMA). 11 грудня 2020. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020. (англ.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).