YaChudo

Флорін Кицу

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Флорін Кицу
рум. Florin Cîțu Редагувати інформацію у Вікіданих
Президент Сенату Румунії
23 листопада 2021 — 29 червня 2022
ПопередникАнка Драґу
НаступникАліна Ґорґіу (в. о.)
Прем'єр-міністр Румунії
23 грудня 2020 — 25 листопада 2021
ПрезидентКлаус Йоганніс
ПопередникНіколає Чуке (в. о.)
НаступникНіколає Чуке
Президент Національної ліберальної партії
25 вересня 2021 — 2 квітня 2022
ПопередникЛюдовік Орбан
НаступникГеорге Флутур (в. о.)
Ніколає Чуке
Міністр громадських фінансів (в. о.)
8 липня 2021 — 18 серпня 2021
Прем'єр-міністрвін сам
ПопередникАлександр Назаре
НаступникДен Вілчану
Міністр громадських фінансів
4 листопада 2019 — 23 грудня 2020
Прем'єр-міністрЛюдовік Орбан
Ніколає Чуке (в. о.)
ПопередникЄвген Теодоровичі
НаступникАлександру Назаре
Член Сенату Румунії
Нині на посаді
На посаді з21 грудня 2016
Народився1 квітня 1972[1] (54 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Римніку-Вилча, СРР Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якекономіст, політик, блогер Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Румунія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет штату Айова (1999) і Гріннелльський коледжd (1996) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяНаціональна ліберальна партія (Румунія) Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяправослав'я Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «За заслуги» I ступеня
florincitu.wordpress.com Редагувати інформацію у Вікіданих
 Медіафайли у Вікісховищі

Флорін Кицу (рум. Florin Cîțu; нар. 1 квітня 1972, Бухарест, Румунія) — румунський політичний діяч. З грудня 2016 року — член Сенату Румунії. Прем'єр-міністр Румунії з 22 грудня 2020 до 25 листопада 2021 року[2][3]. Президент Сенату Румунії з 2021 до 2022 року.

Біографія

Після закінчення Гріннеллського коледжу 1996 року[4] Кицу здобув ступінь магістра економіки й 2001 року — докторську ступінь[5][6] з макроекономіки і міжнародної економіки в Університеті штату Айова[7].

Після закінчення університету в 2001—2003 працював економістом у Резервному банку Нової Зеландії та в 2003—2005 у Європейському інвестиційному банку[8]. Згодом він працював інвестиційним банкіром у румунському підрозділі ING до 2011 року.

2019 року об'єднаний комітет з питань бюджету та фінансів парламенту Румунії не схвалив кандидатуру Кицу на посаду міністра фінансів (хоча їх голосування не було обов'язковим)[9].

26 лютого 2020 року, після вотуму недовіри кабінету Орбана, сформованого 5 лютого[10], президент Клаус Йоганніс призначив Кицу прем'єр-міністром Румунії і доручив йому сформувати новий уряд[11][12].

9 грудня 2020 року голова Національної ліберальної партії запропонував змінити виконувача обов'язків голови уряду Ніколає Чуке[13][14] після відставки Людовіка Орбана 7 грудня[15]. Кицу обійняв посаду прем'єр-міністра 23 грудня, сформувавши коаліційний уряд між трьома партіями. Склад його кабінету зазнав критики за те, що в ньому була тільки одна жінка-міністр, і за те, що Соріна Кимпяну було призначено міністром охорони здоров'я (на попередній міністерській посаді він запропонував прийняти закон, «який захищає тих, хто був викритий в плагіаті своїх наукових дисертацій»[16].

Після вотуму довіри 23 грудня 2020 обійняв посаду прем'єр-міністра Румунії (260 голосів «за», 186 голосів «проти»)[2].

25 вересня 2021 року обраний президентом Національної ліберальної партії[17].

5 жовтня 2021 року парламент висловив вотум недовіри уряду Кицу. За це проголосував 281 депутат. До призначення нового прем'єр-міністра його обов'язки виконував Кицу[18].

23 листопада 2021 року став президентом Сенату Румунії, змінивши на цій посаді Анку Драґу[19].

2 квітня 2022 року подав у відставку з посади президента Національної ліберальної партії[20].

29 червня 2022 року пішов із посади президента Сенату після того, як втратив підтримку сенаторів Національної ліберальної партії[21].

Нагороди

  • Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 23 серпня 2021) — за вагомий особистий внесок у зміцнення українсько-румунського міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України[22]

Примітки

  1. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  2. ↑ а б Новий парламент Румунії затвердив прозахідний уряд. Радіо Свобода (українською) . 23 грудня 2020. Процитовано 6 жовтня 2021.
  3. ↑ Klaus Iohannis: Am decis să-l desemnez pe Florin Cîțu pentru poziția de premier. Hotnews.ro (рум.). Процитовано 22 грудня 2020.
  4. ↑ Regenold, Michele. A Game Like Cat and Dog. The Grinnell Magazine. № Fall 2018. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2020.
  5. ↑ Tatu, Liviu (26 лютого 2020). Florin-Vasile Cîțu, propus pentru funcția de prim-ministru (fișă biografică). AGERPRES (рум.). Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 7 грудня 2020. [Архівовано 2020-02-27 у Wayback Machine.]
  6. ↑ V.M. (26 лютого 2020). Cine este Florin Cîțu, noul premier desemnat. HotNews.ro (рум.). Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  7. ↑ Citu appointed Romania's prime minister-designate. Iowa State University - Department of Economics. 27 лютого 2020. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  8. ↑ Rosca, Matei (19 грудня 2020). Liberal Florin Cîțu put forward to be Romania’s next prime minister. Politico Europe. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  9. ↑ Marinas, Radu (29 жовтня 2020). Romania parliament committee fails to endorse finance minister nominee. Reuters. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 20 грудня 2020. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 29 жовтня 2019? (довідка)
  10. ↑ Romanian Government Toppled In No-Confidence Vote. Radio Free Europe/Radio Liberty. 5 лютого 2020. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  11. ↑ Braghiș, Nicoleta (26 лютого 2020). A fost desemnat un nou candidat pentru funcția de premier al României. Ziarul de Gardă (рум.). Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  12. ↑ Budescu, Daniel (26 лютого 2020). BREAKING Klaus Iohannis: Azi am decis să îl desemnez pentru poziția de premier pe domnul Florin Cîțu. G4media.ro (рум.). Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  13. ↑ Peia, Florentina (7 грудня 2020). Nicolae Ciucă - prim-ministru interimar. AGERPRES (рум.). Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020. [Архівовано 2020-12-08 у Archive.is]
  14. ↑ Ludovic Orban și-a dat demisia din funcția de prim-ministru. www.digi24.ro (рум.). 7 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  15. ↑ Ludovic Orban și-a dat demisia din funcția de prim-ministru. Digi24 (рум.). 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 9 грудня 2020.
  16. ↑ Turp-Balazs, Craig (23 грудня 2020). Women left out in the cold as Florin Cîțu becomes Romania's PM. Emerging Europe. Процитовано 23 грудня 2020.
  17. ↑ Romanian PM Citu wins party leadership, prolonging political stalemate. Reuters (англійською) . 25 вересня 2021. Процитовано 18 грудня 2022.
  18. ↑ Парламент Румунії висловив недовіру уряду Флоріна Кицу. Deutsche Welle (українською) . 5 жовтня 2021. Процитовано 6 жовтня 2021.
  19. ↑ Florin Cîțu este noul președinte al Senatului, după ce Anca Dragu a fost revocată. USR va contesta decizia la CCR. Digi24 (румунською) . 23 листопада 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  20. ↑ Romania’s PNL chief resigns, PM’s favourite to succeed him. Euractive (англійською) . 4 квітня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  21. ↑ Florin Cîțu a demisionat de la șefia Senatului: Ciucă mi-a cerut demisia. Cel mai tare am supărat PSD. Digi24 (румунською) . 29 червня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
  22. ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 403/2021 «Про нагородження Ф.-В.Кицу орденом "За заслуги"»

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).