Фергусоніт

Фергусоніт
Фергусоніт
Ідентифікація
Колір риси	коричневий
Інші характеристики
Названо на честь	Роберт Фергюсон
	Фергусоніт у Вікісховищі

Фергусоніт^[1] — назва серії^[1] мінералів підкласу складних оксидів, ніобатів ітрію і лантаноїдів.

Етимологія та історія

Фергусоніт-Y вперше був відкритий у 1826 році австрійським геологом, мінералогом і геофізиком Вільгельмом Ріттером фон Гайдінгером (1795—1871) у типовій місцевості, на півострові Кекертаасак поблизу Атамміка в Гренландії. Він був названий на честь шотландського фізика Роберта Фергусона (1769—1840)^[2].

Спочатку вважалося, що це окремий мінерал, але пізніше фергусоніт був визнаний мінеральним рядом, в якому можна розрізнити різні мінерали з різним складом.

Синоніми — брагіт, тирит (тіріт), сипіліт, фергюсоніт.

Загальна характеристика

Хімічна формула: (Y, TR) [(Nb, Ta)О₄].

Члени мінерального ряду:

фергусоніт-(Се) — ${\ce {(Ce, La, Y) NbO4}}$ або ${\ce {CeNbO4*0,3H2O}}$ ^[1], зайва назва — α-фергусоніт;
фергусоніт-(Nd) — ${\ce {(Nd, Ce)(Nb, Ti)O4}}$ ^[1];
фергусоніт-(Y) — ${\ce {YNbO4}}$ (тетрагональна сингонія)^[1], синонім — кохеліт^[3];
фергусоніт-(Ce)-β — ${\ce {CeNbO4}}$ ^[1]; синоніми — бета-фергусоніт-(Ce), броценіт^[4];
фергусоніт-(Nd)-β — ${\ce {NdNbO4}}$ ^[1]; синонім — бета-фергусоніт-(Nd);
фергусоніт-(Y)-β — ${\ce {YNbO4}}$ (моноклінна сингонія)^[1]; синонім — бета-фергусоніт-(Y).

Вміст Nb₂O₅ досягає 51,5 %; сума оксидів ітрію і важких лантаноїдів 32,5-51,5 %. Різновид ризерит містить 6,0-7,8 % TiO₂. Танталовий аналог фергусоніту — форманіт (47,5-55,5 % Ta₂О₅). При заміні ітрієвих земель церієвими фергусоніт переходить у рідкісний церофергусоніт (броценіт). Домішки: ThO₂ (до 6,8 %) і UO2 (1-4 %).

Сингонія тетрагональна. Тетрагонально-дипірамідальний вид. Кристалічна структура близька до шеєліту. Форми виділення — довгопризматичні і голчаті, бочкоподібні і дипірамідальні кристали розміром до 2 см. Спайність відсутня. Густина 4,18-6,03. Тв. 5,0-6,5. Колір від жовтого і кремового до темно-бурого і чорного. Блиск смоляний або алмазний. Злам раковистий. Крихкий. Полігенний мінерал.

Фергусоніт утворюється в пегматитових породах, що містять лантаноїди. Він асоціюється з монацитом, гадолінітом, таленітом, евксенітом, аланітом, цирконом, біотитом та магнетитом. Мінерал поширений, але зустрічається лише в низьких концентраціях.

Поширення

Присутній у рідкіснометалічних гранітах і альбітитах нефелінових сієнітів. Найбільш характерний для урано-рідкісноземельних пегматитів, де асоціює з гадолінітом, ортитом, монацитом. У значних скупченнях являє промисловий інтерес г.ч. як джерело ітрію.

Типова місцевість: на півострові Кекертаасак поблизу Атамміка в Гренландії.

Знахідки: Арендаль, Гундголмен (Норвегія), Рісьор, Іттербі (Швеція), Фінляндія, р-н Юліанегоба (Ґренландія), Морогоро (Танзанія), Бікіта (Зімбабве), Урал (РФ), Мадагаскар, П'ємонту в Італії, Вале (Швейцарія) та штатів Вірджинія, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Массачусетс, Колорадо та Техас у США. В Україні — район Приазов'я.

Різновиди

Розрізняють:

фергусоніт-дигідрат (гіпотетична гідратна форма фергусоніту),
фергусоніт ербіїстий (різновид фергусоніту з родовища Челле (Норвегія), який містить 13,95 % Er₂O₃),
фергусоніт-моногідрат (гіпотетична гідратна форма фергусоніту),
фергусоніт титановий (різновид фергусоніту, який містить до 6 % Ті),
фергусоніт-тригідрат (гіпотетична гідратна форма фергусоніту),

Див. також

Список мінералів

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 366. — ISBN 978-966-360-463-3.
↑ Fergusonite-(Y). mindat.org. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 188. — ISBN 978-966-360-463-3.
↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 61. — ISBN 978-966-360-463-3.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фергусоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Фергусоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Handbook of Mineralogy \\ Fergusonite-(Y) https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/fergusonite-Y.pdf
Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 729—730.

Посилання

[:0-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 366. — ISBN 978-966-360-463-3.

[mindat-2] Fergusonite-(Y). mindat.org. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.

[3] Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 188. — ISBN 978-966-360-463-3.

[4] Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 61. — ISBN 978-966-360-463-3.

[1]

[2]

[3]

[4]