Феросплави
| Феросплави | |
|---|---|
| |

Фероспла́ви — напівпродукти металургійного виробництва — сплави заліза з кремнієм, марганцем, хромом та іншими елементами, що використовуються при виплавці сталі (для розкислювання і легування рідкого металу, скріплення шкідливих домішок, надання металу необхідної структури і властивостей), а також при отриманні інших феросплавів (так звані передільні феросплави).
Історія
Світова історія розвитку виробництва феросплавів складається з двох періодів. На початку XIX ст. феросплави отримували лише із руд у доменних печах. У зв'язку з розвитком електроенергетики на початку XX ст. набуло поширення виробництво феросплавів в електропечах. Нині основну кількість феросплавів отримують у дугових електропечах з використанням як відновника вуглецю, силіцію, алюмінію.[1]
Загальний опис
До феросплавів умовно відносять деякі сплави, що містять залізо лише у вигляді домішок (наприклад, силікомарганець, силікокальцій, фероцерій) і, крім того, деякі метали і неметали в технічно чистому вигляді (металевий марганець, металевий хром, кристалічний кремній). Так звані комплексні феросплави містять декілька компонентів.
Відновлення оксидів провідного елементу феросплавів (Mn, Cr і ін.) вуглецем у присутності заліза протікає при нижчій температурі, швидше, повніше і з меншими енергетичними затратами. Температура плавлення феросплавів, за рідкісним винятком, нижче за температуру плавлення чистого металу; це полегшує його розчинення при введенні в рідку сталь, приводить до зменшення чаду провідного елементу. Вартість елементу у феросплаві нижче, ніж у технічно чистому металі. Стандартний вміст компонентів у феросплаві обумовлено хімічним складом сировини, умовами виплавки феросплава і введення їх в рідку сталь.
Феросплавна промисловість України
Україна має розвинену феросплавну промисловість, яка за обсягами і сортаментом виробництва значною мірою задовольняє потребу металургійного комплексу в феросплавах. Певну частку феросплавів експортують на світовий ринок. Сумарна потужність вітчизняних феросплавних заводів перевищує 2 млн т феросплавів на рік. Феросплави електропічним способом виплавляють на Нікопольському, Запорізькому і Алчевському феросплавних заводах (сплави мангану й силіцію, деякі лігатури), Побузькому феронікелевому комбінаті (сплави нікелю і хрому), Запорізькому алюмінієвому комбінаті (сплави силіцію), а на Краматорському металургійному заводі у доменних печах — сплави мангану.
Див. також
Література
- Мовчан В. П., Бережний М. М. Основи металургії. — Дніпропетровськ : Пороги. 2001. — 336 с.
- Феросплави // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Феросплави // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 201. — ISBN 978-966-7407-83-4.
Примітки
- ↑ Гасик М. И., Лякишев М. П. Физикохимия и технология электроферосплавов. — Дн-ск: Системные технологии, 2005. — 448 c.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).