YaChudo

Феросплави

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Феросплави
Зображення
CMNS: Феросплави у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Динаміка світового виробництва феросплавів у доменних і електродугових печах

Фероспла́ви — напівпродукти металургійного виробництва — сплави заліза з кремнієм, марганцем, хромом та іншими елементами, що використовуються при виплавці сталі (для розкислювання і легування рідкого металу, скріплення шкідливих домішок, надання металу необхідної структури і властивостей), а також при отриманні інших феросплавів (так звані передільні феросплави).

Історія

Світова історія розвитку виробництва феросплавів складається з двох періодів. На початку XIX ст. феросплави отримували лише із руд у доменних печах. У зв'язку з розвитком електроенергетики на початку XX ст. набуло поширення виробництво феросплавів в електропечах. Нині основну кількість феросплавів отримують у дугових електропечах з використанням як відновника вуглецю, силіцію, алюмінію.[1]

Загальний опис

До феросплавів умовно відносять деякі сплави, що містять залізо лише у вигляді домішок (наприклад, силікомарганець, силікокальцій, фероцерій) і, крім того, деякі метали і неметали в технічно чистому вигляді (металевий марганець, металевий хром, кристалічний кремній). Так звані комплексні феросплави містять декілька компонентів.

Відновлення оксидів провідного елементу феросплавів (Mn, Cr і ін.) вуглецем у присутності заліза протікає при нижчій температурі, швидше, повніше і з меншими енергетичними затратами. Температура плавлення феросплавів, за рідкісним винятком, нижче за температуру плавлення чистого металу; це полегшує його розчинення при введенні в рідку сталь, приводить до зменшення чаду провідного елементу. Вартість елементу у феросплаві нижче, ніж у технічно чистому металі. Стандартний вміст компонентів у феросплаві обумовлено хімічним складом сировини, умовами виплавки феросплава і введення їх в рідку сталь.

Феросплавна промисловість України

Україна має розвинену феросплавну промисловість, яка за обсягами і сортаментом виробництва значною мірою задовольняє потребу металургійного комплексу в феросплавах. Певну частку феросплавів експортують на світовий ринок. Сумарна потужність вітчизняних феросплавних заводів перевищує 2 млн т феросплавів на рік. Феросплави електропічним способом виплавляють на Нікопольському, Запорізькому і Алчевському феросплавних заводах (сплави мангану й силіцію, деякі лігатури), Побузькому феронікелевому комбінаті (сплави нікелю і хрому), Запорізькому алюмінієвому комбінаті (сплави силіцію), а на Краматорському металургійному заводі у доменних печах — сплави мангану.

Див. також

Література

Примітки

  1. ↑ Гасик М. И., Лякишев М. П. Физикохимия и технология электроферосплавов. — Дн-ск: Системные технологии, 2005. — 448 c.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).