Ференц Кошут

Ференц Кошут
Ім'я при народженні	угор. Kossuth Ferenc Lajos Ákos
Народився	16 листопада 1841  Пешт, Угорське королівство, Австрійська імперія
Помер	25 травня 1914 (72 роки)  Будапешт, Угорщина
Поховання	Керепеші
Країна	Угорщина
Діяльність	інженер, політик
Галузь	політика[1]
Alma mater	Лондонський університет (1861)
Знання мов	угорська[1]
Посада	Minister of Traded, член Національних зборів Угорщини, член Національних зборів Угорщини[2], mayor of a place in Hungaryd[3], mayor of a place in Hungaryd[3], mayor of a place in Hungaryd[3], член Національних зборів Угорщини[3] і член Національних зборів Угорщини[3]
Партія	Party of Independence and '48d[3], National Independence (Kossuth) Partyd[3] і Independence and '48 Party (Ugron)d[3]
Батько	Лайош Кошут[4]
Брати, сестри	Lajos Tódor Károly Kossuthd
Автограф
Нагороди	honorary citizen of Szentesd (1905)
Медіафайли у Вікісховищі

Ференц Лайош Акош Кошут (угор. Kossuth Ferenc Lajos Ákos; 1841—1914) — угорський політичний діяч.

Син ключового діяча революції 1848—1849 років Лайоша Кошута, восени 1894 приїхав до Угорщини і здійснив по ній поїздку. Скрізь він був зустрінутий з великими почестями, усюди на бенкетах і на мітингах виголошував промови, розвиваючи в них ідеї батька, тобто незалежність Угорщини. На бенкеті в Дебрецені, після промови Кошута, натовп проспівав образливу для імператора пісню. Ліберальне міністерство Векерле, хоча і заявляло, що воно змусить поважати закони всякого, яке б він не носив він ім'я, але нічого не зробило для протидії. Це було однією з головних причин відставки міністерства, даної йому всупереч ясно висловленій волі палати депутатів. Незважаючи на негативне ставлення до Австрійської імперії, Кошут, під час своєї поїздки, прийняв угорське підданство і приніс присягу на вірність імператору.

Був обраний в рейхстаг. З 1895 року був лідером «Партії незалежності і 48-го року», що відстоює стару програму Лайоша Кошута, тобто освіту з Угорщини особливого держави, пов'язаного з Австрією лише узами особистої унії. Наприкінці 1904 року був обраний головою комітету об'єднаної опозиції. Вибори до рейхстагу в січні 1905 роки дали опозиції більшість і примусили уряд Тиси до відставки, запустивши угорський криза 1905—1906 років.

Король Франц-Йосиф I в числі інших політичних діячів запрошував до себе і Кошута, але угоди не відбулося, і Кошут не отримав пропозиції створити кабінет. В уряді Шандора Векерле займав пост міністра торгівлі з 8 квітня 1906 по 17 січня 1910 року.

Зростання соціал-демократичної партії створив опозицію, що стоїть ліворуч від Кошута, і відносини з нею у нього незабаром загострилися. Кошут висловився не тільки проти соціалізму, а й проти негайного введення загального виборчого права. У 1909 році його Партія незалежності розкололася на крила під керівництвом Кошута і Дьюли Юста. У 1913 році, коли їх возз'єднав Міхай Каройї, Кошут вже практично не чинив істотного впливу на політику.