Феодотіон
| Феодотіон | |
|---|---|
 | |
| Народився | II століття[1]  Ефес |
| Помер | III століття[1] |
| Діяльність | перекладач Біблії |
| Знання мов | давньогрецька |
Феодотіон (Феодотіан Ефеський[2]; д.-грец. Θεοδοτίων; пом. бл. 200) — перекладач і богослов, ймовірно, єврейського походження.
Біографія і творчість
Біографічних відомостей про Феодотіона не збереглося. В єдиному сучасному Феодотіону документальному свідоцтві Іриней називає Феодотіона і Акілу Понтійського «юдейськими прозелітами»[3]. Головна історична заслуга Феодотіона — переклад єврейського Писання на грецьку мову, виконаний, як вважається, в Ефесі близько 150 року н. е. з метою нової редакції Септуагінти; при цьому, можливо, Феодотіон працював з єврейськими оригіналами, які не збереглися до наших днів або були знищені в ході ревізії священних текстів, розпочатої (згідно з переказами) Акібою бл. 135 року.
Рецепція
Редакція Феодотіона швидко поширилася в християнському світі: вже в II ст. цитати з неї виявляються у Юстина Філософа («Діалог з Трифаном юдеєм») і в книзі «Пастир Герми». Текст Феодотіона склав один зі стовпців в «Гексаплі» (бл. 240) Орігена, який спирався на Феодотіона, заповнюючи лакуни в Книзі Йова і в Книзі Єремії.
Найбільше значення в рецепції отримала Феодотіонова редакція Книги Даниїла, фактично замінила (частково завдяки діяльності Ієроніма) версію цієї книги в Септуагінті (і, відповідно, в її латинському і слов'янських перекладах). Редакторські зміни, внесені Феодотіоном в Септуагінту, були ретельно марковані Орігеном в його Гексаплі.
У роботі з оригінальними єврейськими назвами рослин, тварин, священичих шат і інших особливостей єврейського ритуалу Феодотіон надав перевагу не перекладу (нічого не говорячи грекомовному читачеві), а транслітерації[4]. Цей метод здобув Феодотіону в Новий час (Бернар де Монфокон) репутацію «неосвіченого» перекладача[5]. Відповідно до іншої точки зору (Фредерік Філд), транслітерація, навпаки, видає педантичність Феодотіона-перекладача, який свідомо не бажав свавілля при передачі єврейського оригіналу на грецьку мову, — в тих випадках, коли аналога єврейському предмету в грецькій лексиці просто не існувало.
Примітки
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ В Іринея Ліонського
- ↑ «Проти єресей» III, 21.1. Критичний пафос Іринея викликав суперечливий переклад Феодотіоном еврейського almah у знаменитому вірші з Ісаї «ось Діва в утробі зачне» (Іс 7:14) — не словом д.-грец. παρθένος (діва, незаймана), як у Септуагінті, а д.-грец. νεᾶνις (молода/юна жінка), що знижує або навіть знищує «месіанський» сенс пророцтва.
- ↑ Наприклад, для подира (пізньогрецьке ποδήρης, довгого одягу юдейських первосвящеників і царів) Феодотіон давав транслітерацію βαδδιν; для терафима (різновид ідола у давніх ізраїльтян) використовував транслітерацію θεραφιν і т. д.
- ↑ Montfaucon B. Preliminaria in Hexapla // Hexaplorum Origenis quae supersunt: multis partibus auctiora. Paris, 1713.
Література
- Rev. J. Gwynn. Theodotion // A dictionary of Christian biography and literature. London, 1911, p.977-978.
Посилання
- Феодотіон/Теодотіон // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 517. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Феодотіонова редакція Старого Заповіту (грецький оригінал і англійський переклад, фрагмент)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).