YaChudo

Фемістій

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Фемістій
лат. Themistius
грец. Θεμίστιος
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився317[3][1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Пафлагонія, Туреччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер388[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Константинополь Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілософ, політик, письменник, оратор, військовослужбовець, фізик, логік Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякифілософія Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовдавньогрецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададавньоримський сенатор і претор Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіядавньоримська релігія Редагувати інформацію у Вікіданих

Фемістій (*317 — † 388) — давньогрецький філософ та ритор, політичний діяч Римської імперії пізньої доби.

Життєпис

Народився у Пафлагонії, що у Малій Азії, у родині відомого вчителя та філософі Євгена. Батько став першим вчителем Фемістія. Після періоду навчання він деякий час подорожував по Малій Азії. Тут у 347 році у м. Анкіра (Галатія) він зустрівся з імператором Констанцієм II й перейшов на державну службу. В цьому ж році Фемістій оселяється у Константинополі.

Незважаючи на те, що Фемістій був язичником, у 355 році імператор робить його сенатором. У 358–359 роках займав посаду проконсула Константинополя. А у 361 році Констанцій II надав йому преторіанський ранг.

За правління імператора Юліана (361 — 363 роки) Фемістій продовжував залишатися на державній службі. Після смерті Юліана Фемістій вірно служив імператорам Йовіану, Валенту. У 377 році очолив посольство до Риму, де вів перемовини з імператором Граціаном від імені імператора Валента щодо спільних дій проти готів. Своє становище Фемістій зберіг й за імператора Феодосія I, який у 384 році зробив його префектом Константинополя. Незабаром імператор призначив Фемістія вихователем свого спадкоємця — майбутнього імператора Аркадія. У 387–388 роках під час походу Феодосія I проти узурпатора Магна Максима він доручив Фемістію опікуватися Аркадієм.

Творчість

Фемістій складав багато схвальних промов про імператорів за часи яких знаходився на державній службі. Всього 35 таких промов. Від нього збереглися «Парафрази» (тобто перекази) деяких творів Аристотеля.

Крім того у Фемістія є багато промов, де він закликає до віротерпимості та людяності.

Джерела

  • Peter J. Heather: Themistius: A political philosopher. In: Mary Whitby (Hrsg.): The Propaganda of Power. The Role of Panegyric in Late Antiquity. Brill, Leiden 1998, S. 125–150.

Посилання

Фемістій у церковному лексиконі(нім.)

  1. ↑ а б в Catalogue of the Library of the Pontifical University of Saint Thomas Aquinas
  2. ↑ а б AlKindi
  3. ↑ Autoritats UB
  4. ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).