Фелікс Савар
| Фелікс Савар | |
|---|---|
| фр. Félix Savart | |
 | |
| Народився | 30 червня 1791 Шарлевіль-Мезьєр,  Франція |
| Помер | 16 березня 1841 (49 років) Париж, Франція |
| Поховання | Пер-Лашез[1][2]  |
| Місце проживання | Франція |
| Країна | Франція |
| Діяльність | фізик, професор, інженер, лікар |
| Alma mater | Ancien hôpital militaire de Fort-Moselle (Metz)d (1810)[3] Страсбурзький університет (1816)[3] |
| Галузь | фізика, акустика |
| Заклад | Колеж де Франс |
| Вчителі | Жан-Батіст Біо[4] |
| Членство | Лондонське королівське товариство[5] Паризьке філоматичне товариствоd Французька академія наук |
| Відомий завдяки: | Закон Біо — Савара — Лапласа |
| Нагороди | |
 Фелікс Савар у Вікісховищі | |
Фе́лікс Сава́р (фр. Félix Savart; 30 червня 1791, Шарлевіль-Мезьєр,— 16 березня 1841, Париж) — французький фізик і математик, член Паризької академії наук (1827)[6]. Відомий своїми науковими дослідженнями, головним чином, в галузі акустики, оптики й електромагнетизму.
Біографія
Фелікс Савар народився у місті Шарлевіль-Мезьєр. Здобувши медичну освіту, він почав свою трудову кар'єру як військовий хірург, з 1816 року мав лікарську практику в Страсбурзі. 1820 року він отримав посаду викладача фізики в одному приватному навчальному закладі в Парижі, а з 1827 року працював консерватором фізичного кабінету в Колеж де Франс[6].
У підручниках фізики згадується зубчасте колесо Савара, що служить для визначення числа коливань звучного тіла, а також просте пристосування для знаходження положень вузлів і пучностей в звучних трубках; воно складається з натягнутою на дерев'яне кільце перетинки, на яку насипається пісок, і яка на нитках опускається всередину вертикальної труби.
Його досліди спрямовані були переважно на вивчення умов резонансу і передачі звукових коливань в різних тілах. На підставі цих дослідів і теоретичних міркувань він створив особливої форми скрипку, яка, однак, не знайшла застосування в музиці. Досліджуючи італійські скрипки, відкрив закономірності співвідношення верхньої та нижньої дек, висуну теорію їхнього гармонійного налаштування. Разом із Вільйомом вимірював щільність деревини, з якої виготовляли скрипки[7]. Влаштуванню струнних інструментів він присвятив окрему працю.
Крім того, Савар багато часу присвятив питанню про межі чутності тонів. В результаті дослідів він виявив, що тон в 30000 коливань в секунду чується майже всіма; 33000 же коливань в секунду чують вже небагато. Притому тони, коливання яких перевершують 16000 коливань в секунду, вже не розрізняються вухом між собою і тому не можуть вживатися в музиці. Верхньою межею чутності Савар вважав 96000 коливань в секунду (інші визначали цю межу в 80 тисяч і навіть 70000 коливань). Для нижньої межі він брав 14-16 коливань.
Проводив дослідження за звучанням труб, в які введено полум'я або з яких випливає тонкий струмінь рідини. Брав участь у дослідах Біо з вивчення взаємодії електричного струму і магнітного поля; результатом цих дослідів було встановлення у 1820 році закону Біо — Савара — Лапласа. Ще одним винаходом цього вченого був полярископ Савара — кварцева пластина для вивчення поляризації світла.
Помер у Парижі 16 березня 1841.
Хоча Савар і не вніс в науку нічого особливо великого, завдяки його численним і дотепним дослідженням його ім'я користується досить значною і цілком заслуженою популярністю. Його іменем названо одиницю частотного інтервалу[6]. Фелікс Савар був знайомий з Оноре де Бальзаком, який присвятив йому роман «Шагренева шкіра»[8].
Примітки
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ https://www.appl-lachaise.net/savart-felix-1791-1841/
- ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1995.
- ↑ https://numerabilis.u-paris.fr/ressources/pdf/sfhm/hsm/HSMx2015x049x001/HSMx2015x049x001.pdf — С. 82.
- ↑ https://catalogues.royalsociety.org/CalmView/Record.aspx?src=CalmView.Persons&id=NA1403&pos=1
- ↑ а б в Савар Феликс // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)(рос.)
- ↑ Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор.(рос.)
- ↑ Оноре де Бальзак Шагренева шкіра. Батько Горіо. Гобсек. — К.: Веселка, 1998. — С. 25, 515.
Посилання
- Logarithmic Interval Measures(англ.)
- MacTutor History of Mathematics archive, University of St Andrews.(англ.)
|
Це незавершена стаття про особу Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).