Ємець Федір Костьович
| Федір Костьович Ємець | |
| Народився | 1894  Жаборівці |
|---|---|
| Помер | не раніше 1976 Каракас, Венесуела
|
| Національність | українець |
| Навчання | Берлінська академія мистецтв |
| Напрямок | монументалізм, український романтизм |
Фе́дір Ко́стьович Є́мець (нар. 1894, с. Жаборівці, тепер селище Шарівка Богодухівського району Харківської області — пом. після 1976, Каракас, Венесуела) — український скульптор.
Біографічні дані
Брат Василя Ємця.
Виїхав з України під час Першої світової війни
1929 року закінчив Берлінську академію мистецтв. Згодом у цій академії був асистентом і професором.
Від 1945 жив і працював в Австрії. 1947 року у Зальцбурзі заснував власну школу пластичного мистецтва, і до 1948 року вже мав близько десятьох учнів.
Опісля мешкав у Венесуелі понад 25 років. Помер у Каракасі.
Творчість
Спеціаліст у відливанні з бронзи. Серед інших монументальні твори «Танець», «Купіль», «Сплячий лев». Представник українського романтизму в новій формі («Невільник»). Твори «Мати», «Отаман при сконі» мають вплив готики.
У 1926 році на міжнародній конференції СІЕ у Празі був нагороджений відзнакою СІЕ як переможець конкурсу, на який було надіслано понад 250 робіт[1].
Український історик мистецтва Дмитро Антонович дав наступну характеристику творчості Ємця: «В Берліні працює український скульптор Федір Ємець. Це головним чином майстер бронзи та взагалі твердого металу. Ємець бронзу не тільки відливає, а й кує та карбує; твори його суворі, тверді, але виразні у формі. В нього навіть голова дитини виглядає як металева брила з виразними й енергійно викуваними пластичними формами».
Примітки
- ↑ Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. — Ч. І.(Вид. 2-г, репринтне) / Симон Наріжний, відп. ред. О. Купчинський. — Львів–Кент–Острог, 2008. — 372 с.
Джерела та література
- Ємець Федір // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 653—654. — ISBN 5-7707-4049-3.
- упор. Ю. Чеченко. Документи і матеріали з історії організації українських націоналістів. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2007. — Т. 2., Ч. 2: Листування Є. Коновальця з Д. Андріївським. — С. 480. — ISBN 978-966-7018-95-9.
- Андрій Сологуб. Забутий майстер // Сучасність. — 1976. — № 1—6. — С. 219—226.
Посилання
- Дмитро Антонович Українська скульптура [Архівовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).