Федак Марія
| Марія Федак | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Марія Січинська |
| Народилася | 15 серпня 1874 с. Угринь, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Померла | 12.1952 Люксембург, Люксембург |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Діяльність | громадська діячка, благодійниця |
| Знання мов | українська |
| Батько | Лукіян Січинський |
| У шлюбі з | Степан Федак |
Марі́я Феда́к, до шлюбу Січинська (15 серпня 1874, с. Угринь — грудень 1952, Люксембург) — українська громадська діячка та благодійниця, учасниця жіночого руху в Галичині. Дружина адвоката й мецената Степана Федака, мати Ольги Коновалець і Софії Федак-Мельник — дружин провідників ОУН Євгена Коновальця та Андрія Мельника.
Життєпис
Народилася 1874 року[прим. 1] у с. Угринь (нині Чортківський район Тернопільської області) у родині греко-католицького священника Лукіяна Січинського та Наталії з Брилинських (1856—1913)[1].
20 квітня 1893 року одружилася зі Степаном Федаком. Від 1900 року подружжя мешкало у Львові. Мали восьмеро дітей — шість доньок (Олена-Галина, Ольга, Марія, Софія, Оксана, Анна-Дарія) і двох синів (Степан-Ярослав, Богдан)[1][2].
Належала до низки українських жіночих організацій Галичини, була учасницею жіночого просвітницького руху. Працювала у сфері захисту сиріт та опіки над ними, збираючи кошти на їх утримання[1]. 1907 року, коли польська влада заарештувала представників української академічної молоді, увійшла до комітету, що забезпечував ув'язнених харчами[3]. Завідувала касою товариства «Українська захоронка»[2][4]. За публікацією Олександри Стасюк, входила також до Управляючої ради жіночої промислової спілки «Труд»[5].
1944 року виїхала зі Львова, кінець Другої світової війни зустріла в Австрії[1]. Оселилася в Люксембурзі разом із донькою Софією[2]. Померла в грудні 1952 року[прим. 2]; некролог у нью-йоркській «Свободі» від 11 грудня 1952 року повідомляв, що вона померла в шпиталі[6]. Похована на міському цвинтарі Боневуа в місті Люксембург[2][7].
10 вересня 2026 року прах Марії Федак ексгумували, а 18 вересня 2026 року перепоховали на полі № 49 Личаківського цвинтаря у Львові, поруч із могилою чоловіка[7].
Коментарі
- ↑ Точну дату народження — 15 серпня 1874 року — наводить лише Зоя Баран; інші джерела подають тільки рік.
- ↑ Зоя Баран подає 8 грудня 1952 року, Ольга Бежук — 9 грудня. На 9 грудня вказує й родинна згадка в часописі «Наше життя» (1982, ч. 11): «9-го грудня цього року минуло тридцять років від смерти Нашої Незабутньої Мами, Бабуні і Прабабуні Марії з Січинських Федак».
Примітки
- ↑ а б в г Баран З. У Львові та поза ним: доля «широкого роду» Федаків // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2021. — Спецвипуск. — С. 82—94.
- ↑ а б в г Бежук О. Жіночі історії родини Степана Федака // Фотографії старого Львова. — 6 лютого 2019.
- ↑ Баран З. Участь родини Степана Федака в українському національному русі // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2017.
- ↑ Гординська О. Марія Федак // Наше життя. — 1953. — Річник X, ч. 3 (берез.). — С. 11.
- ↑ Стасюк О. "Пам’ятайте, що Ви є Українці...". Степан Федак і національна справа // Історична правда. — 25 червня 2015.
- ↑ Померла Марія Федакова // Свобода. — 1952. — Ч. 330 (11 груд.). — С. 1.
- ↑ а б У Львові перепоховали українську громадську діячку Марію Федак // Львівська обласна рада. — 18 вересня 2026.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
