YaChudo

Фастів I

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Фастів I
Київ-Волинський — Фастів I
Фастів I — Козятин I
Фастів І — Житомир
Фастів І — Миронівка

Південно-Західна залізниця
Козятинська дирекція

станція
Вокзал станції Фастів І
Розташування
РозташуванняУкраїна Україна
Сусідні станціїПотіївка, Снітинка, Фастів II, Триліси і 915 км Редагувати інформацію у Вікіданих
АдресаКиївська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 30
Координати50°04′43″ пн. ш. 29°55′52″ сх. д. / 50.078567° пн. ш. 29.931067° сх. д.
Структура
Лінія(ї)Київ-Волинський — Фастів І,
Фастів І — Козятин I,
Фастів І — Житомир,
Фастів І — Миронівка
Платформ3
Тип платформ2 бічні та 1 острівна
Колій>20
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро
СупутніКамера схову Автобус Таксі
Історія
Відкрито1870 (156 років)
Перебудовано1952, 2011
Електрифіковано1958 (=3 кВ), 1964 (~25 кВ)
Колишні назвиФастів
Інша інформація
ВласникПівденно-Західна залізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)343507
Код Експрес-32200150
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Козятин I93 км
Житомир101 км
Київ-Волинський57 км
Миронівка103 км
Управління залізниці (Київ-Пасажирський)64 км
Мапа
Мапа
Фастів I на Вікісховищі

Фастів I (Фастів-Перший) — вузлова позакласна дільнична станція Козятинської дирекції Південно-Західної залізниці (Україна), входить до складу Фастівського залізничного вузла. Розташована в місті Фастові Київської області.

Фастів має зручне залізничне сполучення. У Фастові знаходиться моторвагонне депо, в якому відстоюються електропоїзди Південно-Західної залізниці та здійснюється їх технічне обслуговування. Тут щоденно формується і вирушає досить велика кількість вантажних поїздів. Станція має значні обсяги транзитних перевезень.

Від станції Фастів I відгалужуються чотири електрифіковані лінії у напрямках на:

У північній частині станції розташоване моторвагонне депо «Фастів» (РПЧ-8).

Історія

На початку 1870-х років Міністр шляхів сполучення граф Володимир Бобринський ініціював будівництво Фастівської залізниці від Фастова до станції Бобринська (нині — Імені Тараса Шевченка, м. Сміла), де розташовувалося на той час Управління Фастівської залізниці, а також цукрові заводи графа Бобринського.

Станція Фастів І відкрита 1870 року. До будівництва вокзалу у Фастові був запрошений архітектор Валер'ян Куликовський, випускник Петербурзької Академії[1]. На той час були збудовані залізничні лінії Київ — Балта та Фастів — Знам'янка, відтак у розвитку міста провідну роль відігравало обслуговування залізничного транспорту.

Залізничники Фастова повстали проти царизму під час революції 1905—1907 років, Першої світової війни та громадянської війни.

До визначних подій історії в контексті загальноукраїнської історії слід віднести й підписання на коліях Фастівського вокзалу 1 грудня 1918 року договору про злуку між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою.

29 серпня 1919 року відбулася знаменна подія в історії Української Народної Республіки — зустріч Симона Петлюри на вокзалі станції Фастів після звільнення міста від більшовиків. Ця подія символізував не лише військовий успіх, але й емоційне піднесення українського народу, яке згуртувалось навколо ідеї незалежності. Зустріч була добре спланована організаційним комітетом, до складу якого входили представники УНР та місцевої громадськості. Важливу роль відігравали залучення волонтерів та координація з військовими частинами, щоб забезпечити безпеку та порядок під час заходу. Були встановлені контрольно-пропускні пункти та розроблені маршрути для організації належного прийому[2].

Після спорудження лінії Фастів — Житомир у 1935-му станція Фастів стала одним із найбільших вузлів Південно-Західної залізниці. Для обслуговування залізниці з'явилися ще десяток підприємства.

Будівля вокзалу зазнала суттєвих руйнувань під час Другої світової війни. Проєктування нової будівлі вокзалу здійснювалося тривалий час. Лише у 1949 році приступили до реалізації проєкту, а 1952 року — введений в експлуатацію новий вокзал.

У серпні 2011 року завершені роботи щодо електрифікації дільниці Фастів І — Житомир, які дозволили у найкоротший термін здійснити величезний комплекс колійних, електромонтажних, будівельних робіт тощо. Статистика свідчить, що задля впровадження цього проєкту Південно-Західною залізницею було змонтовано контактну мережу завдовжки 101 км, встановлено майже 2200 опор контактної мережі, розкатано 116 км несучого та контактного дроту, а також встановлено пересувну тягову підстанцію «Житомир-Тяга» на станції Крошня.

23 серпня 2011 року, до 20-річчя Незалежності України, для мешканців величезного залізничного вузла та регіону на межі Київської, Житомирської та Вінницької областей відкрито новий сучасний вокзал станції Фастів.

Нову споруду зведено впродовж півроку за останніми будівельними технологіями. Двоповерхова будівля зі скла, легких металоконструкцій і бетону прийшла на зміну старому вокзалові, який проіснував з 1952 року. Для пасажирів створено сучасні умови для очікування приміських та пасажирських поїздів. На місці старого вокзалу облаштований сквер[3].

Обстріли в грудні 2025 року

Зруйноване внаслідок російського обстрілу 6.12.2025 моторно-вагонне депо в Фастові

Восени та взимку 2025 року російські загарбники взялися за методичне знищення залізничного сполучення України, насамперед залізничних вузлів. У ніч на 6 грудня 2025 року російські окупанти здійснили масовану ракетно-дронову атаку на Київщину, в ході якої пошкоджена залізнична інфраструктура, зокрема, знищена будівля вокзалу станції Фастів І, пошкоджено локомотивне та моторвагонне депо приміських поїздів, диспетчерський центр колії залізничного вузла[4]. За повідомленням Голови правління «Укрзалізниці» Олександра Перцовського, влучання були безпосередньо по вокзалу та моторвагонному депо, де обслуговувалися приміські електропоїзди, в якому вражено декілька цехів. Три електропоїзда, які перебували на ремонті, — зруйновані. Решта рухомого складу підлягає відновленню[5]. Моторвагонне депо є одним із найбільших залізничних підприємств міста, що обслуговує приміські залізничні перевезення у 9 областях України. Це, очевидно, була найважливіша ціль для окупантів. Працівники станції та пасажири під час російської атаки були переведені в укриття, тож вдалося уникнути постраждалих на залізничному вузлі[6]. Близько 14:00 того ж дня відновлено рух пасажирських поїздів, проте через обстріли залізничної інфраструктури у Фастові, до 8 грудня 2025 року було змінено рух приміських електропоїздів, зокрема, обмежені приміські маршрути з боку Києва до станції Мотовилівка, з Козятина — до станції Кожанка, з Миронівки — до станції Фастів II. Замість приміських електропоїздів напрямку Київ — Фастів був організований човниковий рух за маршрутом Київ — Мотовилівка. Регіональний поїзд № 892/891 Фастів — Славутич був призначений від сусідньої станції Боярка, тимчасово припинено рух поїздів у напрямках Житомира та Василькова[7].

Російські окупанти обстрілювали місто Фастів також в ніч на 7 і на 8 грудня. В ці дні — завдали руйнування приватним житловим будинкам та адмінбудівлі.

За повідомленням міського голови Фастова Михайла Нетяжука, зруйнований вокзал повністю підлягає демонтажу, а на його місці буде зведений новий вокзал. Передбачається, що проєкт пройде процедуру публічних обговорень — до роботи над ним обов'язково будуть долучені мешканці Фастівської міської громади[8].

Пасажирське сполучення

Далеке сполучення:

Станція Фастів І приймає пасажирів далекого сполучення. На станції зупиняються декілька пасажирських поїздів далекого сполучення, за винятком швидкісних та нічних експресів у напрямку Києва, Львова, Івано-Франківська, Ужгорода та інших великих міст.

З 23 вересня 2016 по 26 квітня 2022 року на станції зупинявся нічний швидкий поїзд «Дунай» сполученням Київ — Ізмаїл (тимчасово скасований через руйнацію внаслідок авіаудару по підйомному мосту у Затоці Одеської області).

Приміське сполучення:

Приміські електропоїзди курсують зі станції Фастів I у чотирьох напрямках:

За напрямком Київ — Роток курсують електропоїзди-експреси, які здійснюють перевезення мешканців Київської області на роботу в столицю та зворотно. На маршруті руху мають лише дві зупинки — на станції Біла Церква та Фастів І. Час в дорозі зі столиці до Фастова складає близько 1 години, до Білої Церкви — 1,5 години.

З 22 серпня 2011 року призначено електропоїзд-експрес Київ — Житомир з єдиною зупинкою у Фастові.

Найчастіше приміські електропоїзди прямують до Києва — декілька разів на годину, час у дорозі становить від 50 хв. до 1 год 15 хв.

Регіональні електропоїзди підвищеного комфорту (з провідниками у кожному вагоні та з посадовими місцями) курсують за напрямками Київ — Жмеринка — Гречани, Київ — Жмеринка — Рахни, Київ — Козятин I — Бердичів — Шепетівка — Рівне, Київ — Фастів — Житомир, Фастів — Київ — Ніжин — Чернігів — Славутич, Фастів — Київ — Ніжин — Конотоп. У 2022 році, з початком повномасштабного російське вторгнення в Україну тимчасово припинявся приміський рух за напрямками Фастів — Київ — Конотоп — Ворожба і Фастів — Київ — Конотоп — Зернове / Шостка.

Тисячі фастівчан щоденно користуються послугами приміських електропоїздів, щоб дістатися на роботу до Києва, Вишневого, Боярки.

Привокзальна площа є центром пасажирського транспорту в місті, де розташована автостанція приміського та міжміського сполучення, звідки вирушають автобуси до Києва, Житомира, Білої Церкви та населених пунктів Фастівського району. Всі міські автобусні маршрути (за винятком № 16 та № 17, що вирушають з протилежної сторони вокзалу та курсують по Завокзаллю) мають зупинку на Привокзальній площі. Привокзальна площа є кінцевою для автобусних маршрутів № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 14, 18, 20 та 21, а маршрути № 10, 13, 15, 22 та 25 прямують транзитом через вокзал та здійснюють відстій від 5 до 10 хвилин. Автобусна мережа дозволяє зручно дістатися мешканцям міста до залізничного вокзалу, що з'єднаний з Привокзальною площею підземним переходом, а жителям Білоцерківського району області, що приїхали до Фастова на автобусі чи залізницею, швидко дістатися потрібної частини міста.

Цікаві факти

Впродовж 1952—2011 років старий вокзал Фастів І був пам'яткою архітектури та значно більшим. Вокзал за архітектурними формами дещо нагадував паровоз та Київський вокзал у Москві.

Поруч із будівлею Фастівського залізничного вокзалу розташований Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2020-02-17 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Зустріч Симона Петлюри у Фастові 29 серпня 1919 року. Наратив. Сторінками історії.
  3. ↑ Віктор Задворнов. Візитівка Фастова нагадує столичний вокзал. Робоче слово. 26 серпня 2011. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 25 вересня 2011. [Архівовано 2013-04-07 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Фастів, залізничний вокзал — як виглядає станція після російського удару. 24 Канал. Процитовано 6 грудня 2025.
  5. ↑ З місця подій (офіційна сторінка Олександра Перцовського). Facebook. 6 грудня 2025.
  6. ↑ Залізнична станція у Фастові повністю зруйнована: що відомо про наслідки атаки по місту. Суспільне Київ. Процитовано 6 грудня 2025.
  7. ↑ Фастів у вогні: РФ масово атакувала залізницю й енергетику України. ВВС Україна. 6 грудня 2025.
  8. ↑ Фастів. Чому це місто під Києвом Росія обстрілює три ночі поспіль. ВВС Україна. Процитовано 8 грудня 2025.

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

Панорама

Вокзал станції Фастів І

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).