YaChudo

Фара (РЛС)

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Фара
Зображення
CMNS: Фара у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Фара — сімейство російських портативних радіолокаційних станцій безперервного випромінювання[1].

Призначена для радіолокаційного спостереження за місцевістю, розвідки та ідентифікації цілей, а також наведення на виявлені цілі різних засобів ураження (кулемети, гранатомети тощо) у тому числі в умовах відсутності оптичної видимості. Розроблено та виробляється НВО «Стріла» концерну Алмаз-Антей .

Існує три модифікації РЛС:

  • Базовий виріб 1Л111 станція ближньої розвідки СБР-3 «Фара-1».
  • Розвиток «Фара-1» — «Фара-ПВ».
  • Розвиток «Фара-ПВ» — «Фара-ВР». Вперше представлена на МАКС-2011.

Складові

Склад комплексів «Фара-1» та «Фара-ПВ» незначно відрізняється (див. розділ модифікації), проте в обидва комплекси входять[2][3] :

  • Прийомопередавач антени (АФАР)
  • З'єднувальні кабелі
  • Пульт керування (свій для конкретної модифікації)
  • Акумуляторна батарея та зарядний пристрій
  • Тринога з приводом наведення
  • Телефони головні
  • Пристрій для перенесення

Модифікації

Фара-1

«Фара-1» призначена виявлення цілей, і навіть наведення ними різного озброєння — зокрема кулеметів, гранатометів і знарядь бронетехніки[2]. Комплекс забезпечує ефективне ураження цілей за умов поганої оптичної видимості.

До складу комплексу Фара-1 додатково входять: компас, ящик для укладки, поляризатор і спеціалізоване кріплення для закріплення антени на зброї (різні для наведення кулеметів, гранатометів, знарядь або для закріплення на засобах спостереження).

Фара-ПВ

Термінал відображення інформації комплексу Фара-ПВ

«Фара-ПВ» є станцією радіолокації ближнього виявлення з пристроєм панорамного огляду[3]. Вона призначена для ведення цілодобового спостереження за пересуванням людей та техніки у важкодоступних районах, а також в умовах обмеженої видимості. Координати виявлених цілей можуть передаватися військовим засобам ураження[3].

До складу комплексу «Фара-ПВ» додатково включається оптичний візир[3].

Тактико-технічні характеристики

Фара-1

  • Діапазон робочих частот — 2см
  • Дальність виявлення
    • людини — 2 км
    • танка — 4 км
  • середня помилка визначення координат
    • по дальності — 20 м
  • потужність споживання — 12 Вт
  • час безперервної роботи від автономного джерела живлення — 6 годин
  • маса виробу — 16.5 кг[4]

Фара-ПВ

  • Дальність виявлення
    • людини — 3 км
    • автомобіля — 6 км
  • середня помилка визначення координат
    • по дальності — 10 м
  • потужність споживання — 30 Вт
  • час безперервної роботи від автономного джерела живлення — 6 годин
  • маса виробу — 21.5 кг

Див. також

Примітки

  1. ↑ ПОРТАТИВНАЯ РЛС «ФАРА-1» | Российское Оружие, Военные Технологии, Анализ ВС РФ. Архів оригіналу за 23 січня 2025. Процитовано 18 березня 2022.
  2. ↑ а б Портативная радиолокационная станция ближней разведки и наведения оружия по групповым целям «Фара-1» (рос.). НПО «Стрела». Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 25 жовтня 2009. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка) [Архівовано 2011-07-07 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б в г Портативная радиолокационная станция ближней разведки с панорамным индикатором «Фара-ПВ» (рос.). НПО «Стрела». Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 25 жовтня 2009. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка) [Архівовано 2013-04-30 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Портативная радиолокационная станция ближней разведки и наведения оружия по групповым целям «Фара-1» — НПО «Стрела». Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 18 березня 2022. [Архівовано 2013-05-13 у Wayback Machine.]

Література

  • Зброя ближнього бою Росії/Альманах. — М.: ПЗ «Ліга сприяння оборонним підприємствам», 2010. — 660 с. — ISBN 978-5-904540-04-3
  • Зайцев Н. А., Платов А. В., Потапов В. А. Радиолокационные станции разведки наземных движущихся целей. Современный уровень и основные направления развития. // Вестник Концерна ПВО «Алмаз–Антей» : журнал. — 2014. — № 1 (январь). — С. 41-44. — ISSN 221-1179. Архівовано з джерела 16 травня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
  • Ефремов В., Зайцев Н. Радиолокационные средства разведки // Военный парад : журнал. — 2000. — Т. 39, № 03 (май-июнь). — С. 36-37. — ISSN 1029-4678.
  • Новичков Н. Чего не хватает войскам // Военный парад : журнал. — 2000. — Т. 37, № 01 (январь-февраль). — С. 46-47. — ISSN 1029-4678.
  • Зайцев Н., Николаев В. РЛС ближней дальности обнаружения для стрелкового автоматического оружия // Военный парад : журнал. — 2003. — Т. 57, № 03 (май-июнь). — С. 92-93. — ISSN 1029-4678.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).