YaChudo

Фактор Фано

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Фактор Фано[1] — термін статистики, що як і коефіцієнт варіації, є мірою дисперсії розподілу ймовірності шуму Фано. Фактор отримав назву на честь Уґо Фано.

Фактор Фано визначається так:

F = σ W 2 μ W , {\displaystyle F={\frac {\sigma _{W}^{2}}{\mu _{W}}},}

де σ W 2 {\displaystyle \sigma _{W}^{2}} — варіація і μ W {\displaystyle \mu _{W}} — середнє випадкового процесу на певному проміжку W {\displaystyle W} . Фактор Фано розглядається як відношення шуму до сигналу; це міра точності, з якою випадкове число може бути оцінене на часовому проміжку, протягом якого відбуваються кілька випадкових подій.

Для пуассонівського процесу варіація дорівнює середньому, тому F = 1 {\displaystyle F=1} (нормалізація).

Якщо часовий проміжок дорівнює нескінченності фактор Фано дорівнює індексу дисперсії.

Визначення

Для процесу підрахунку N t {\displaystyle N_{t}} , фактор Фано t > 0 {\displaystyle t>0} задається як

F ( t ) = Var ⁡ ( N t ) E ⁡ [ N t ] . {\displaystyle F(t)={\frac {\operatorname {Var} (N_{t})}{\operatorname {E} [N_{t}]}}.}

Іноді фактором Фано також називають границю

F = lim t → ∞ F ( t ) . {\displaystyle F=\lim _{t\to \infty }F(t).}

Для процесу відновлення з моментами затримки, розподіленими схожим чином із випадковою величиною S {\displaystyle S} , маємо, що

F = lim t → ∞ F ( t ) = lim t → ∞ Var ⁡ ( N t ) E ⁡ [ N t ] = Var ⁡ ( S ) E ⁡ [ S ] 2 . {\displaystyle F=\lim _{t\to \infty }F(t)=\lim _{t\to \infty }{\frac {\operatorname {Var} (N_{t})}{\operatorname {E} [N_{t}]}}={\frac {\operatorname {Var} (S)}{\operatorname {E} [S]^{2}}}.} [2]

Ураховуючи, що права частина рівності дорівнює квадрату коєфіцієнту варіяції c v 2 = Var ⁡ ( S ) / E ⁡ [ S ] 2 {\displaystyle c_{v}^{2}=\operatorname {Var} (S)/\operatorname {E} [S]^{2}} ,її також іноді називають фактором Фано.[3]

Інтерпретація

Фактор Фано часто інтерпретується як непередбачуваність основного процесу, бо він приблизно відповідає ширині піку N t {\displaystyle N_{t}} .

Приклад: Стала Випадкова Величина

Якщо моменти затримки сталі, то F = 0 {\displaystyle F=0} . Себто, при F ≈ 0 {\displaystyle F\approx 0} ми інтерпретуємо процес відновлення як доволі передбачуваний.

Приклад: Підрахунковий Процес Пуасона

Для такого процесу F = 1 {\displaystyle F=1} .

Див. також

Посилання

  1. ↑ Fano, U. (1947). "Ionization Yield of Radiations. II. The Fluctuations of the Number of Ions". Physical Review 72: 26.
  2. ↑ Cox, D.R. (1962). Renewal Theory.
  3. ↑ Shuai, J. W.; Zeng, S.; Jung, P. (2002). Coherence resonance: on the use and abuse of the fano factor. Fluctuat. Noise Lett.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).