YaChudo

Файруз

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Нухад Хаддад
араб. نهاد حداد
Зображення
Файруз у 1971 році
Основна інформація
Повне ім'яНухад Хаддад
Дата народження21 листопада 1935[1] (90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняZuqaq al-Blatd, Ліван Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1957 — тепер. час
Громадянство Ліван Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівачка, акторка, музикантка Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосконтральто Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриmusic of Lebanond Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиEMI Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
командор ордена Почесного легіону Командор ордена Мистецтв і літератури Велика стрічка Національного ордена Кедра

honorary doctorate from the American University of Beirutd

У шлюбі зAssi Rahbanid Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиZiad Alrahbanid і Rima Rahbanid Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриHuda Haddadd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
http://www.fairouz.com/
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Файруз, справжнє ім'я Нухад Хаддад (21 листопада 1935, Джабал Аларз, Великий Ліван) — ліванська співачка. Вважається культовою вокалісткою та однією з найвідоміших співачок в історії арабського світу. Співачку часто називають «матір'ю ліванської нації».

Свою музичну кар'єру Файруз розпочала ще підлітком на національній радіостанції Лівану наприкінці 1940-х років як співачка хору[2]. Її перший великий хіт, «Itab», вийшов у 1952 році і зробив її миттєвою зіркою в арабському світі[3]. Влітку 1957 року Файруз вперше виступила наживо на Міжнародному фестивалі в Баальбеку, де президент Лівану Каміль Шамун нагородив її найвищою медаллю за мистецькі досягнення — «Кавалер»[4][5]. У 1950-х і 1960-х роках пісні Файруз поширилася арабським світом, і вона почала виступати за межами Лівану в різних арабських столицях, зокрема в Дамаску, Аммані, Каїрі, Рабаті, Алжирі та Тунісі.

Файруз отримала нагороди та відзнаки в багатьох країнах, включаючи Ліван, Сирію, Йорданію, Палестину, Туніс, США, Єгипет та Францію. Протягом своєї кар'єри вона виступала на найважливіших концертних майданчиках світу, таких як Роял Альберт Холл і Королівський фестивальний зал у Лондоні, Карнеґі-хол, Лінкольн-центр і фойє Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, Олімпія і зал Плеєль у Парижі та Одеон Ірода Аттичного в Афінах[6].

За свою кар'єру, що охоплює понад шістдесят років, Файруз записала близько 1500 пісень, випустила понад 80 альбомів, зіграла у 20 мюзиклах і продала понад 150 мільйонів платівок по всьому світу, що робить її однією з найбільш продаваних близькосхідних артисток усіх часів і народів, а також однією з найбільш продаваних музичних виконавців у світі.

Життєпис

Файруз у 1946 році
Файруз із гітарою

Нухад Хаддад народилася в сім'ї друкаря, уродженця Мардіна (Туреччина) і яковита за віросповіданням, який одружився з ліванкою Лізою (домогосподарка) і навернувся в маронітство[7][8][9]. У 1935 році разом із сім'єю переїхала до Бейрута. У родині було четверо дітей.

Файруз перейшла в православ'я. заради шлюбу з Ассі Рахбані (1923–1986), з яким одружилася 1955 року і разом з яким і його братом Мансуром (1925–2009) стала попередницею нового музичного руху в Лівані[10].

Перший великий виступ відбувся 1957 року, і вона незабаром стала зіркою ліванської музичної сцени. Під час громадянської війни в Лівані вона дуже рідко виступала на сцені, щоб запобігти зловживанням популярності православної християнки в політичних цілях. Ця стриманість підвищила її популярність, вона має шанувальників у релігійно різноманітному Лівані та в усьому арабському світі[11][12].

Дискографія

  • 1957 — Ragioun
  • 1961 — Ishar
  • 1962 — Good Friday Eastern Sacred Songs
  • 1965 — Christmas Hymns
  • 1966 — Andaloussiyat
  • 1972 — Jerusalem In My Heart
  • 1988 — Golden Hits Vol2
  • 1988 — Sahret El Hub
  • 1992 — Christmas Carols
  • 1993 — Immortal Songs Arabian Divas
  • 1993 — Sing Philemon Wehbe
  • 1994 — Chante Zaki Nassif
  • 1994 — Ya Rayeh
  • 1995 — Houmoum Al Hob
  • 1996 — Mechwar
  • 1999 — Ya Tara Nessina
  • 2001 — Sings Ziad Rahbani
  • 2001 — Wahdon
  • 2008 — The Golden Songs
  • 2010 — Eh Fi Amal

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France Record #13973362p // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  2. ↑ Lesser known facts about Fairouz as legendary singer turns 84. gulfnews.com. 21 листопада 2019.
  3. ↑ Fairuz. www.aub.edu.lb.
  4. ↑ How Did Fairuz Become an International Star?. MTV Lebanon.
  5. ↑ Børre Ludvigsen Web Archive. libraries.aub.edu.lb.
  6. ↑ Fairuz: Legacy of a Star (PDF). AUBMC. 2016.
  7. ↑ FatmaAydemir, Sami Rustom: Libanesische Sängerin Fairouz: Die fremde Stimme, taz.de, 20 листопада 2014
  8. ↑ Simon Broughton; Mark Ellingham; Richard Trillo, ред. (1999). World music: the rough guide. Africa, Europe and the Middle East, Volume 1. Rough Guides. с. 393. ISBN 9781858286358.
  9. ↑ Mansour Rahbani: Obituary. The Telegraph. 8 лютого 2009.
  10. ↑ Fairouz: Still going strong at 80. Arab News (англ.). 22 листопада 2015. Процитовано 13 грудня 2020.
  11. ↑ Файруз в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.).
  12. ↑ Fairuz: Lebanon's Voice Of Hope. NPR.org (англ.). Процитовано 13 грудня 2020.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).