Фазан звичайний
| ?Фазан звичайний | |
|---|---|
 Самець | |
 Самиця | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| — | Зауропсиди (Sauropsida) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Куроподібні (Galliformes) |
| Родина: | Фазанові (Phasianidae) |
| Підродина: | Фазанні (Phasianinae) |
| Рід: | Фазан (Phasianus) |
| Вид: | Фазан звичайний |
| Біноміальна назва | |
| Phasianus colchicus Linnaeus, 1758 | |
 Ареал Цілорічно
Інтродуковано | |
 Ареал поширення, підвидів та підгруп фазана звичайного torquatus group
tarimensis group
mongolicus group
principalis group
colcchicus group | |
| Підвиди[2][3] | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Phasianus colchicus |
 Віківиди: | Phasianus colchicus |
 ITIS: | 175905 |
 МСОП: | 45100023 |
 NCBI: | 9054 |
| Fossilworks: | 372509 |
Фазан звичайний[4] (Phasianus colchicus) — птах підродини Фазанних ряду куроподібних. У природі раніше зустрічався в Азії, пізніше вид було інтродуковано в інші частини світу.
Опис
Птах має довжину тулуба до 85 см, вагу до 2 кг, довгий клиноподібний хвіст з 18 пір'їв. Має гачкуватий дзьоб. Пір'я на тілі у самців фазанів яскраве та красиве різного кольору — золотавого, темно-зеленого, помаранчевого, фіолетового. По краях голови тріпотять пучки подовжених пір'їн, які утворюють щось на зразок ріжків. Хвіст має жовто-бурий колір з мідно-фіолетовим відливом. Самець набагато більший за самицю. Самиці фазана дуже бліді, мають тіло буро-жовтого кольору з фіолетово-рожевим відливом.
Поведінка
Фазан звичайний — дуже обережний та боязкий птах. За першої нагоди намагається втекти. Дуже гарно бігає та стрибає. Вважається одним з найкращих стрибунів із куроподібних. У той же час фазан не дуже добре літає. Може пролетіти 70–150 м, але швидко виснажується. Тому намагається не часто літати.
Сплять вони на деревах або в густій рослинності на землі.
Слід фазана, перекошений — палець II явно коротший, ніж палець IV. Палець I дуже зменшений, тож іноді його не помітно на стежці. Загальна довжина сліду, зазвичай 65–75 мм, ширина 60–65 мм.
Розповсюдження та місця існування
Фазан звичайний це південний птах. Мешкає у Передній та Центральній Азії до Китаю, Корейського півострова та Японських островів. На північ розповсюджений до дельти річки Волга, мешкає в Грузії, Азербайджані, Вірменії, на північному Кавказі. Фазани звичайні водяться у Середній Азії, Казахстані. Ще на початку XX ст. фазан був дуже широко розповсюджений на цих територіях. так, у 30-х роках у Середній Азії на 1 км² було 150 птахів. В одному лише Таджикистані водилося близько 1,5 млн фазанів звичайних. Проте внаслідок діяльності людини — браконьєрства, випалювання трави та очерету — чисельність фазану суттєво зменшилася.
Фазана успішно розводять також у Європі та Північній Америці. Для цього існують відповідні програми з акліматизації цього птаха.
В Україні
Для України фазан є аборигенним видом, рештки якого знаходили городищах прадавніх людей.З середини ХІХ століття розпочалось завезення птаха поміщиками у власні маєтки, звідки частина особин потрапляла на волю і утворювала невеликі локальні угруповання. Найбільша роль у поширенні фазана в Україні належить державному розпліднику «Холодна Гора» (АР Крим), створеному у 1956 р., де виростили понад 100 тис. птахів, а також фазанаріям Дніпропетровської, Закарпатської та Київської організацій УТМР. У 1963-1985 роках фазанів різними за партіями випускали у 22 місцях України. Найбільші випуски тварин здійснювались у Криму (від 10 до 26 тис. на рік), Миколаївській, Дніпропетровській, Одеський, Закарпатській, Херсонській областях (5-20 тис.), Донецькій, Луганській, Львівській, Харківській областях( 1-8 тис.).[5]
Проведені випуски мали б забезпечити поширення фазана по всій території країни, однак повністю успішними вони виявились лише в кількох місцях на півдні. На території України поширений у південних та південно-східних районах, а також на Закарпатській рівнині і у Волинський області. Зокрема на території Національного природного парку «Тузлівські лимани», що на Одещині, серед 270 видів птахів, добре акліматизувались декілька десятків фазанів[6].
Перед початком бойових дій на території Запорізької області у період січень – лютий 2022 року чисельність мисливського фазана складала 47895 особин. З початку введення воєнного стану облікові роботи не проводились.[5]
Фазан звичайний живе здебільшого біля води та в чагарниках, полюбляє заплавні ліси. Харчується здебільшого рослинною їжею, а також комахами, молодими мишами, ящірками, зміями. Більшу частину свого життя проводить на землі. Головні вороги: лисиці, сови, яструби, вовки.
Розмноження
Токування починається з березня. Самці займають гніздові угіддя. Після цього ходять по них з криками «гу-гу-гу», «кох-кох», «ке-ке». Довжина прогулянок самця становить 400—500 м з перервою на харчування на 30-40 хв.
Токування триває до 4 місяців й закінчується на початку червня. Будується гніздо, яке має вигляд невеликого поглиблення у ґрунті, облаштовується гілочками, рослинами та пір'ям. У 1 кладці буває від 7 до 18 яєць, частіше за все — 8–14 яєць. Яйця мають оливково-бурий колір із зеленуватим відтінком. Розмір їх становить — 42×46×33–37 мм. Як правило відкладають яйця у квітні-травні. Самка висиджує яйця 21–23 (максимально 27) днів. За цей час вона втрачає до 40 % своєї ваги.
Пташенята з'являються з густим пухом, швидко починають бігати та самостійно харчуватися. Незабаром вони вже можуть злітати на 30 см. Через 4-5 місяців вони досягають розмірів дорослих фазанів. Наприкінці липня-на початку серпня пташенята об'єднуються у зграї до 50 голів. Їх водить самка фазана.
Восени фазани починають збиватися у зграї. Самці окремо — до 100 голів, самиці окремо — до 10 голів.
Значення
Фазан звичайний є цінним мисливсько-промисловим птахом, що має дуже смачне м'ясо. В багатьох країнах є улюбленим об'єктом полювання. До того ж його досить часто розводять у спеціалізованих господарствах.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Phasianus colchicus. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2016: e.T45100023A85926819. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T45100023A85926819.en. Процитовано 30 серпня 2025.
- ↑ Phasianus colchicus. species.wikimedia.org (англ.). Процитовано 30 серпня 2025.
- ↑ BioLib: Biological library. www.biolib.cz (англ.). Процитовано 30 серпня 2025.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б https://se.forest.gov.ua/press-sluzhba/novini-upravlinnya/istoriya-rozselennya-fazana.html
- ↑ У нацпарку на Одещині добре прижились декілька десятків фазанів. // Автор: Інна Дерменжі. 04.04.2025
Джерела
- Proper, Datus C. (1990): Pheasants of the Mind: A Hunter's Search for a Mythic Bird. Prentice Hall Press. ISBN 0-13-662750-1
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).