Фабіо Вордлі
| Фабіо Вордлі | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Fabio Wardley |
| Громадянство | |
| Народження | 18 грудня 1994 (31 рік) Іпсвіч |
| Вагова категорія | важка |
| Стійка | ортодокс |
| Зріст | 196 |
| Розмах рук | 198 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 8 квітня 2017 |
| Останній бій | 17 жовтня 2026 |
| Боїв | 23 |
| Перемог | 20 |
| Перемог нокаутом | 19 |
| Поразок | 2 |
| Нічиїх | 1 |
Фабіо Вордлі (англ. Fabio Wardley, 18 грудня 1994) — британський професійний боксер, «тимчасовий», а потім повноцінний чемпіон світу за версією WBO (2025—2026) у важкій вазі.
Професійна кар'єра
Дебютував на професійному рингу в квітні 2017 року. До 2026 року виграв 20 із 23 своїх професійних боїв, 19 із яких – нокаутом.
З перших днів тренується під керівництвом Роберта Годжинса. Менеджером став діючий боксер Ділліан Вайт[1].
2020 року в дев'ятому поєдинку завоював вакантний титул чемпіона Англії за версією BBBofC у важкій вазі. 2022 року завоював вакантний титул чемпіона Великої Британії за версією BBBofC.
28 жовтня 2023 року в бою проти Девіда Аделеє до раніше завойованих титулів чемпіона Великої Британії та WBA Continental додав титули чемпіона Європи за версією WBO та вакантний титул чемпіона Співдружності.
7 червня 2025 року в бою за вакантний титул «тимчасового» чемпіона WBA у важкій вазі проти австралійця Джастіса Гуні, відстаючи за очками по ходу бою, здобув перемогу нокаутом в десятому раунді.
25 жовтня 2025 року зустрівся в бою з «тимчасовим» чемпіоном WBO Джозефом Паркером (Нова Зеландія). Суперники розпочали бій обережно, Паркер мав невелику перевагу й був точнішим. У 10-му раунді Фабіо провів серію потужних ударів, що потрясли Паркера. В 11-му раунді британець продовжив атакувати, змусивши рефері зупинити поєдинок.
17 листопада 2025 року, отримав повноцінний титул чемпіона після відмови Олександра Усика від захисту титулу чемпіона WBO[2].
У першому захисті титулу 9 травня 2026 року зустрівся з ексчемпіоном Денієлом Дюбуа. Вордлі агресивно розпочав перший раунд, відправивши Дюбуа в нокдаун лише через десять секунд після початку бою ударом правою рукою. Після цього він знову надіслав Дюбуа в нокдаун у третьому раунді. Однак Дюбуа поступово захопив контроль над центром рингу і почав доносити свої удари до цілі. Вордлі ж помітно втомився, у нього виник значний набряк правого ока. В шостому раунді Дюбуа розбив чемпіону ніс. В одинадцятому раунді, коли після безперервних потужних ударів Дюбуа Вордлі практично перестав відповідати ударами на удар, рефері втрутився і зупинив бій, зафіксувавши перемогу претендента.
17 жовтня 2026 року відбувся реванш між Вордлі і Дюбуа. Після потужного старту Дюбуа поєдинок завершився його перемогою й технічним нокаутом вже в другому раунді. Таки чином, Дюбуа захистив чемпіонський пояс WBO у надважкій вазі[3][4][5].
Таблиця боїв
| 20 Перемог (19 нокаутом, 1 за рішенням суддів), 2 Поразки, 1 Нічия | ||||||||||
| Результат | Рекорд | Суперник | Спосіб | Раунд, час | Дата | Місце проведення | Примітки | |||
| Поразка | 20-2-1 | TKO | 2 (12) | 17 жовтня 2026 | Бій за титул чемпіона WBO у важкій вазі. | |||||
| Поразка | 20-1-1 | TKO | 11 (12) | 9 травня 2026 | Втратив титул чемпіона WBO у важкій вазі. | |||||
| Перемога | 20-0-1 | TKO | 11 (12) | 25 жовтня 2025 | Завоював титул «тимчасового» чемпіона WBO у важкій вазі. | |||||
| Перемога | 19-0-1 | KO | 10 (12) | 7 червня 2025 | Завоював вакантний титул «тимчасового» чемпіона WBA у важкій вазі. | |||||
| Перемога | 18-0-1 | TKO | 1 (12) | 12 жовтня 2024 | Захистив титули чемпіона Великої Британії та Співдружності, WBA Continental у важкій вазі. | |||||
| Нічия | 17-0-1 | SD | 12 | 31 березня 2024 | Захистив титули чемпіона Великої Британії та Співдружності, WBA Continental, WBO European у важкій вазі. | |||||
| Перемога | 17-0 | TKO | 7 (12) | 28 жовтня 2023 | Захистив титули чемпіона Великої Британії та WBA Continental у важкій вазі. Завоював титули WBO European та вакантний чемпіона Співдружності у важкій вазі. | |||||
| Перемога | 16-0 | TKO | 4 (10) | 1 квітня 2023 | Завоював вакантний титул WBA Continental у важкій вазі. | |||||
| Перемога | 15-0 | TKO | 3 (12) | 26 листопада 2022 | Завоював вакантний титул чемпіона Великої Британії за версією BBBofC у важкій вазі. | |||||
| Перемога | 14-0 | TKO | 2 (8) | 9 липня 2022 | ||||||
Примітки
- ↑ Залужний, Павло (9 червня 2025). Фабіо Вордлі: «Я б ніколи не став битися з Ділліаном Вайтом. Зробити це означало б плюнути йому в обличчя». Tribuna.com. Процитовано 7 вересня 2025.
- ↑ Непереможений британець відреагував на рішення Усика відмовитися від пояса WBO. NV (укр.). Процитовано 18 листопада 2025.
- ↑ Даніель Дюбуа жорстко нокаутував Фабіо Вордлі та захистив титул WBO. БК. Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ iSport.ua (18 жовтня 2026). Дюбуа розгромив Вордлі у реванші та захистив титул чемпіона світу. iSport.ua (укр.). Процитовано 18 жовтня 2026.
- ↑ Бій тривав неповні 2 раунди: Дюбуа без особливих проблем нокаутував Вордлі. Champion.com.ua (укр.). Процитовано 22 жовтня 2026.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).