ФАБ-3000
| ФАБ-3000 | |
|---|---|
 Музей авіації в Києві, ФАБ-3000М-54 нижній лівий кут | |
| Походження |  СРСР  |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | 1946 |
| Характеристики | |
| Вага | 3000 кг |
| Вага наповнення | 1400 кг |
ФАБ-3000 у Вікісховищі | |
ФАБ-3000 — це розроблена в СРСР 3000-кілограмова авіабомба загального призначення з фугасною боєголовкою, яку переважно використовують ВПС Росії. Це важка бомба, здатна пробивати бетонні споруди, укриття, укріплення, греблі та промислові споруди завдяки литому корпусу вагою 1600 кг і вибуховому заряду вагою 1400 кг. Бомба була розроблена для бомбардувальників Ту-4, Ту-16 або Ту-22 (у базовій версії і Ту-22М3). Ту-22М3 може брати на борт до 2 авіабомб[1].
На озброєння ВПС СРСР прийнята у 1946 році[2].
В РФ заявили що з лютого 2024 року виробництво цих бомб відновили і є масовим[1].
Історія
Після Другої світової війни конструктори СРСР шукали способи нанесення авіаційних ударів проти добре укріплених цілей. У 1946 році на озброєння прийняли першу версію авіабомби— ФАБ-3000 М-46, у в 1954-му році з'явилася вдосконалена версія —М-54, яка стала основою сучасного арсеналу. Розробку вели в ГСКБ-47, нині відомому як НПО «Базальт», спеціально під стратегічні бомбардувальники типу Ту-4 і пізніше і Ту-22М3. Бомба призначалася для знищення промислових об'єктів, портів, залізничних вузлів і бетонних укриттів.[3]
Варіанти
- ФАБ-3000-М46;
- ФАБ-3000-М54 (керована плануюча авіабомба довжиною — 3,3 м; діаметром (по стабілізатору) — 1 м; загальною вагою — 3067 кг, з яких близько 1200 кг вибухової речовини).
Характеристики
Авіабомба має тупоконечну форму, яка підходить для внутрішньої підвіски великих бомбардувальників. Вона оснащена трьома детонаторами — носовим, донним і інерційним. Це гарантує спрацювання бомби навіть при ударі об тверду поверхню. Максимальна висота скидання —16 кілометрів, а швидкість носія — до 1200 кілометрів на годину. Корпус міцний настільки, що бомба здатна пробивати бетонні перекриття товщиною в кілька метрів, перш ніж вибухнути[3].
Руйнівна сила
Летальний радіус від ударної хвилі становить 35–46 метрів (усе живе в цьому колі гине миттєво). У зоні до 150—158 метрів люди отримують важкі контузії з кровотечами, втрачають свідомість та пошкоджуються органи. Осколки розлітаються на 260 метрів, пробиваючи все на своєму шляху. При вибуху на поверхні утворюється сейсмічна хвиля, яка здатна руйнувати фундаменти будівель[3].
Бойове застосування
Зафіксовано під час радянської війни в Афганістані[2].
Російсько-українська війна
У квітні 2022 року стало відомо, що під час російського вторгнення в Україну Росія зняла з консервації бомби ФАБ-3000 для застосування проти України. А саме — для бомбардування зі стратегічних бомбардувальників Ту-22М3 захисників Маріуполя, що тримали оборону на той час в «Азовсталі»[2][4].
20 червня 2024 року російські загарбники заявили про перше бойове використання авіаційної фугасної бомби ФАБ-3000 М-54 з комплектом УМПК по лікарні в Липцях Харківської області. Носій бомби невідомий, але ймовірно був застосований винищувач-бомбардувальник Су-34[5][6][4].
У липні 2026 року росіяни вдарили ФАБ 3000 по Оріхову[7].
Див. також
Примітки
- ↑ а б Росіяни заявили про запуск масового виробництва ФАБ-3000 (укр.). 21 березня 2024. Процитовано 31 березня 2024.
- ↑ а б в Для бомбардування Маріуполя рашисти застосовують вже "сталінські" авіабомби. defence-ua.com (укр.). Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ а б в Ткач, Сергій (24 квітня 2026). ФАБ-3000: потужна фугасна авіабомба – характеристики, історія та сучасне застосування. visnyk-nanu.org.ua (укр.). Процитовано 14 липня 2026.
- ↑ а б Авиабомбами ФАБ-500 и ФАБ-3000 авиации РФ разрушены подземелья «Азовстали». Военное Дело. 16 квітня 2022.
- ↑ Рашисти заявили про перше використання ФАБ-3000 з УМПК, ціллю була лікарня (відео) (укр.). Процитовано 20 червня 2024.
- ↑ РФ «вперше скинула» на Україну нову бомбу ФАБ-3000? Що кажуть в Повітряних силах та ISW. 21.06.2024, 10:38
- ↑ Пасічник, Елла Філоненко, Дар'я (13 липня 2026). Армія РФ вдарила по прифронтовому Оріхову тритонною авіабомбою ФАБ-3000. suspilne.media (укр.). Процитовано 13 липня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).