У Маокунь
| У Маокунь | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 грудня 1949 (76 років)  玉里鎮d, Хуалянь, Провінція Тайвань |
| Країна |  Тайвань |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Г'юстонський університет National Cheng Kung Universityd Tamkang Universityd |
| Галузь | фізика і надпровідність |
| Заклад | Університет Алабами в Гантсвіллі Г'юстонський університет Колумбійський університет Національний університет Цінхуа |
| Посада | Міністерство освіти Республіки Китайd і Minister of Science and Technologyd |
| Членство | Національна академія наук США Академія Сініка |
| Нагороди | Bernd Theodor Matthias Prized |
 У Маокунь у Вікісховищі | |
У Маокунь (кит. трад. 吳茂昆, піньїнь: Wú Màokūn; нар. 6 грудня 1949,Тайвань) — тайванський фізик, що спеціалізується в області надпровідності, фізики низьких температур і фізики високих тисків. У різний час обіймав посади професора фізики в Алабамському університеті в Гантсвіллі, Колумбійському університеті та Національному університеті Цінхуа, директора Інституту фізики Академії Сініка, президента Національного університету Дун-Ва. Згодом працював науковим співробітником Інституту фізики Академії Сініка.
Біографія
У народився місті Юйлі, повіт Хуалянь. Батько-етнічний хокло. Дитинство провів на Тайвані.
У 1981 році отримав ступінь доктора філософії в Г'юстонському університеті. Працював там же науковим співробітником протягом двох років, потім перейшов на посаду доцента фізики в Алабамський університет в Гантсвіллі. У 1987 році отримав посаду професора. Разом із Полом Чу та Джимом Ешберном виявив надпровідність в оксиді ітрію-барію-міді при температурі вище 77 К (тобто температурі рідкого азоту)[1]. Згідно Science Citation Index пошукової системи Web of Science, робота У Маокуня з співавторами Superconductivity at 93 K in a new mixed-phase Y-Ba-Cu-O compound system at ambient pressure, опублікована в журналі Physical Review Letters Американського фізичного товариства, цитувалася в журнальних статтях більше п'яти тисяч разів і справила визнаний вплив на прикладну науку та бізнес[2][3][4][5]. У Маокунь був запрошений викладати і проводити подальші дослідження в області високотемпературної надпровідності у Тайванський Національний Університет Цінхуа.
Із 2004 по 2008 рік У Маокунь був головою Національної наукової ради Китайської Республіки. У 2018 році він був призначений міністром освіти в кабінеті прем'єра Вільяма Лая, але пішов у відставку через 41 день роботи[6][7]. Згодом У був притягнутий до відповідальності за порушення Закону про державну службу та Закону про відвід державних службовців через конфлікт інтересів[8].
Особисте життя
У Маокунь одружений, двоє дітей.
Академічні нагороди та премії
- 1988 Щорічна премія Китайської інженерної асоціації США
- 1988 Нагорода штату Алабама
- 1988 Премія Алабамського університету за дослідження
- 1988 Премія Комстока Національної академії наук США
- 1989 Премія «Тамканський золотий орел» Тамканського університету (Тайвань)
- 1994 Член Китайського фізичного товариства.
- 1994 Премія Бернда Теодора Матіаса
- 1995 Премія Ю. Т. Лі видатному вченому
- 1998 Спеціальні премії НАСА
- 2007 Премія Етторе Майорана — Наука в ім'я миру (Італія)
- 2009 Премія тайвансько-американського фонду (TAF)
- 2010-03 Премія Гумбольдта за дослідження (Німеччина)
Примітки
- ↑ M. K. Wu (1987). Superconductivity at 93 K in a new mixed-phase Y-Ba-Cu-O compound system at ambient pressure. Phys. Rev. Lett. 58 (9): 908—910. Bibcode:1987PhRvL..58..908W. doi:10.1103/PhysRevLett.58.908. PMID 10035069.
- ↑ IN THE TRENCHES OF SCIENCE. New York Times. 16 серпня 1987.
- ↑ Suspension Effect Astounds Scientists. New York Times. 20 вересня 1988.
- ↑ Method for making superconductor films. 13 грудня 1991.
- ↑ Heating up of Superconductors. Physical Review Letters. 2017.
- ↑ Education minister's resignation approved: Cabinet spokesman. 29 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ Taiwan Cabinet confirms approval of new education minister's resignation. Taiwan News. 29 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ Tu, Aaron (4 липня 2018). Control Yuan impeaches Wu Maw-kuen. Taipei Times. Процитовано 4 липня 2018.
Посилання
- Профіль професора на сайті Академії Сініка (архівна копія)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).