Усінчжань

«Усінчжань»
	Шовковий рукопис «Усінчжань» з музею Хунань
Назва мовою оригіналу	五星占
Мова	китайська
Тема	астрономія, астрологія
Видання	170 р. до н. е.

«Усінчжан» (五星占), що перекладається українською як «Передбачення п'яти планет»^[1], — китайський астрономічний та астрологічний текст 170 року до н. е., знайдений у гробниці Мавандуй поблизу Чанша, провінція Хунань. Текст був складений приблизно в період династії Хань^[2]. Вважався втраченим, але був знайдений у 1970-х роках^[1].

Зміст

Текст складається приблизно з дев'яти розділів, що охоплюють різні планети: Юпітер, Венеру, Марс, Сатурн і Меркурій^[2]. «Усінчжан» містить числові дані про видимість і рух п'яти класичних планет^[3]. Він також містить оригінальні уривки з давньокитайських астрономічних праць Гана Де та Ши Шеня^[2].

Сатурн

«Усінчжан» стверджує, що період обертання Сатурна навколо Землі становить 30 років, тоді як у «Календарі Великого Початку» він становить 29,79 років. Як і календар, «Усінчжан» більше зосереджений на календарній точності, ніж на астрології^[4]^:75.

Венера

Щодо Венери, «Усінчжан» стверджує, що планета видима протягом 224 днів, виправляючи 240 днів, зазначені в інших джерелах, ймовірно, через помилку копіювання. Справжній період обертання Венери становить близько 224,70 днів, але ранні китайські астрономи намагалися чітко визначити його через положення планети відносно Сонця. Вони описували її видимість як «появу та зникнення». «Усінчжан» також згадує інтервал у 16,96 днів між зникненням Венери як вечірньої зорі та її появою як ранкової зорі, що відрізняється від 35 днів у «Хуайнаньцзи», можливо, через інші умови спостереження^[4]^:76.

Вплив

«Хуайнаньцзи», ще один текст періоду династії Хань, використовує «Усінчжань» як джерело інформації з астрології^[1]. Китаїст Джон Мейджор зазначає, що «Хуайнаньцзи», спираючись на «Усінчжань», підсумовує астрологію п'яти планет без технічних деталей. Натомість «Трактат» використовує «Усінчжань» для детального опису прогнозів з використанням планет^[3].

Примітки

↑ ^а ^б ^в Major, John S.; Queen, Sarah A.; Meyer, Andrew Seth; Roth, Harold D. (14 квітня 2010). The Huainanzi (англ.). Columbia University Press. ISBN 978-0-231-52085-0.
↑ ^а ^б ^в Theobald, Ulrich. Wuxingzhan 五星占 (www.chinaknowledge.de). www.chinaknowledge.de (англ.). Процитовано 14 липня 2025.
↑ ^а ^б Selin, Helaine (6 грудня 2012). Mathematics Across Cultures: The History of Non-Western Mathematics (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 978-94-011-4301-1.
↑ ^а ^б Major, John S. (3 серпня 1993). Heaven and Earth in Early Han Thought: Chapters Three, Four, and Five of the Huainanzi (англ.). State University of New York Press. ISBN 978-1-4384-1173-6.

[:0-1] а ^б ^в Major, John S.; Queen, Sarah A.; Meyer, Andrew Seth; Roth, Harold D. (14 квітня 2010). The Huainanzi (англ.). Columbia University Press. ISBN 978-0-231-52085-0.

[:1-2] а ^б ^в Theobald, Ulrich. Wuxingzhan 五星占 (www.chinaknowledge.de). www.chinaknowledge.de (англ.). Процитовано 14 липня 2025.

[:3-3] а ^б Selin, Helaine (6 грудня 2012). Mathematics Across Cultures: The History of Non-Western Mathematics (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 978-94-011-4301-1.

[:2-4] а ^б Major, John S. (3 серпня 1993). Heaven and Earth in Early Han Thought: Chapters Three, Four, and Five of the Huainanzi (англ.). State University of New York Press. ISBN 978-1-4384-1173-6.

[1]

[2]

[3]

[4]